Нова угода з Китаєм є рамковою, Україна поки не взяла на себе жодних кредитних зобов’язань — Довгань
Угода з Китаєм: які можливості та загрози для України?
Україна та Китай 30 червня підписали міжурядову угоду щодо співпраці у галузі будівництва інфраструктури та реалізації спільних проєктів. Серед пріоритетів — залізничний транзит, аеропорти, порти, комунікації та муніципальне інженерне будівництво. Згідно з угодою, сторони заохочують компанії обох країн до співпраці в галузі інфраструктури, сприяють встановленню більш тісних економічних зв’язків та надаватимуть необхідну допомогу і супровід в реалізації спільних проєктів.
Гості — радник делегації ЄС в Україні, ексзаступник голови Міністерства інфраструктури з питань європейської інтеграції Віктор Довгань та аналітик і економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов.
Віктор Довгань: Це досить рамкова угода, там насправді немає жодних кредитних зобов’язань. Є перелік пілотних проєктів, який змінювався, але на даному етапі там є:
- будівництво мосту через Дніпро між Кременчуком і Горішніми Плавнями,
- і перший етап Великої Кільцевої дороги Києва (Житомирська та Одеська траса).
Коли пишуть, що «ми натягнемо на себе якесь кредитне ярмо», то ні «Укравтодор», ні Мінінфраструктури чи «Укрзалізниця», ані навіть Київська обласна державна адміністрація… Мінфін буде дивитись, чи достатньо в нас ліміту суверенного боргу для того, щоб залучати ці кредити.
- Україна — це не Африка. І навіть не Азія. В нас є ліміт залучення кредитів, погоджений з МВФ. Ми за межі 60% ВВП ніколи не виходимо. Просто Мінфін не поставить свій підпис.
Дмитро Горюнов: Насамперед для китайців це геополітичні проєкти. Вони посилюють свій вплив, захищаючи свої економічні інтереси. От, наприклад, китайці купують зерно для себе в Україні, тому вони покращують інфраструктуру, щоб гарантувати ці ланцюги поставок. Є таке враження загалом, що ці всі кредити (Китаю у світі) для захисту насамперед їхніх інтересів. Не зважаючи на це, дуже часто в цих договорах прописані жорсткі умови щодо дефолту. Що дефолтом вважається не лише неможливість сплатити цей борг. А, наприклад, в деяких країнах там були пункти: «Ви змінюєте чи посилюєте трудове законодавство — це дефолт», «Погіршаться дипломатичні стосунки країни з Китаєм — це дефолт».
Віктор Довгань: Ну ми абсолютно не будемо мати такі положення у наших договорах.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS