Фото: Настя Горпінченко/Громадське радіо
Про це поговорили з виконавчим директором «Агенції відновлення та розвитку», експертом інституту Політичної освіти Олександром Солонтаєм.
Олександр Солонтай: Війна дуже боляче вдарила по всіх громадах України. Просто біль дуже різний, оскільки зачепило різні теми.
Біль громад на лінії фронту — це фізичні руйнування і смерті. Про інші болі думається менше, тому що громада спостерігає за тим, як вона фізично зникає.
Громади західної України — це втрати кадрів. Наприклад, починається новий навчальний рік, а вчителів бракує, тому що багато хто виїхав за кордон, особливо викладачі іноземних мов.
Також цінні кадри в медичній сфері всіх рівнів теж виїхали, і в громадах дефіцит кадрів. Добре, якщо в громаду переселилися лікарі з сходу, які ховаються від війни і від окупації. Тоді ці громади змогли тимчасово вирішити ці питання. Але буває, що тимчасове вирішення проблеми не підходить.
Також виїхала частина комунальників. За кордоном ці інженера, слюсарі – цінні люди. А в Україні на їхнє місце дуже важко знайти людей.
Слухайте також: Наша єдина надія — нові технології та підходи: Максим Нефьодов про економічне відновлення України
Олександр Солонтай: Майже в кожній громаді є люди, які готові щось робити, або взяли участь у волонтерських пожертвах на армію, на військову справу. У нас вже стало нормальним в Україні, що волонтерство — це культура, але зараз це сприймається у контексті ЗСУ. Проте завтра нам потрібно, щоб культура волонтерства залишилася і була спрямована на розвиток громад, де її вчора ще не було.
Тобто відбуваються наразі такі процеси, що в одних місцях громадотворенню, розвитку культури місцевого самоврядування і культури громад війна нанесла величезну шкоду, а в інших місцях утворила нові можливості.
Олександр Солонтай: Один із принципів, яке передбачає місцеве самоврядування — кожна громада автономна. Відповідно, кожна громада сама буде ухвалювати відповідні рішення.
Чи змінилося законодавство? Так. У липні було ухвалено нову редакцію закону про засади регіональної політики, де передбачається, що громади можуть мати свою стратегію відновлення. Держава каже: може бути стратегія відновлення у громади, і громада сама вирішує для себе — мати її чи ні. Але область таку стратегію мусить мати обов’язково. По всій країні створені військові адміністрації, і по всій країні, де були бойові дії, усюди будуть обласні стратегії відновлення. І там будуть компоненти по кожній громаді.
Якщо говорити про державні підходи відновлення, то держава теж може, попри децентралізацію, застосовувати певні підходи. Наприклад, енергозбереження. Що б не відбудовувалося і не відновлювалося, воно повинно споживати менше енергії, ніж споживало, тобто там повинні бути враховані всі сучасні підходи і технології.
Слухайте також: Як отримати в допомогу від держави дрова для опалення?
Відновлюється комунальна інфраструктура — туди буде заходити приватний капітал? Я, наприклад, прихильник того, щоб держава чесно визнала, що грошей мало, і за державні гроші важко побудувати каналізації, водоканали, ТЕЦи, сміттєзвалища.
Тобто державний план у питанні відновлення має полягати у тому, щоб скласти план і вирішити, які об’єкти, ключові для держави, відновити, і за який рахунок відновити. Що ми відновимо за рахунок держави, а що за рахунок того, що ми туди запустимо приватних інвесторів.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS