Про це в ефірі програми «Що з економікою» поспілкувалися з членом ради Національного банку, доктором економічних наук і професором, завідувачем кафедри економтеорії Тернопільського національного економічного університету Віктором Козюком.
Віктор Козюк: Історично, коли країни вели війни, вони одразу стикалися з проблемою суттєвого зростання бюджетних видатків на фінансування війни. Паралельно, в залежності від тих ситуацій, у який спосіб країни були залучені в бойові дії, вони стикалися з тією чи іншою проблемою видаткових надходжень.
У історичному плані центральні банки опосередковано залучалися у фінансування військових видатків для того, щоб пом’якшити тиск новостворених грошей на фінансові системи. Для того, щоб можливо пом’якшити цей тягар для уряду.
Але принаймні це було зроблено для того, щоб грошові системи не перетворилися на ніщо. Власне кажучи, історичний досвід нам показує, що центральні банки намагалися в таких умовах зберегти цінову стабільність, навіть, якщо вона виражалася зовсім в інших формах, ніж зараз.
Що змінилося?
Змінилося дуже багато. Насамперед це те, що сама модель забезпечення грошової стабільності, порівняно з історичними війнами, тепер змінилася. Якщо раніше була жорстка прив’язка до золота, то ступінь розмінності паперових грошей на золото була певним еквівалентом того, наскільки країна підтримує макроекономічну стабільність. Пізніше ця прив’язка зникла.
Всі почали вважати, що вона недоцільна. Це абсолютно правильно, але паралельно з цим відкрився шлях до абсолютних ризиків, пов’язаний з тим, що був знятий заслін на залучення центрального банку в прямі форми фінансування бюджетних дефіцитів, зокрема, тих, які пов’язані з війнами.
І навіть наш власний український досвід є яскравим прикладом того, що саме емісія — безконтрольна, штатна і всеохопна є беззаперечним фактором тотальної деградації макроекономічної стабільності.
Саме з цих міркувань ми повинні чітко розуміти, що ми сплачуємо ціну за ведення війни, адже це є наша екзистенціальна потреба — перемогти в цій війні. Але ми також повинні макроекономічно дати відповідь на те, що перемога у війні не повинна закінчитися гіперінфляцією, і не повинна повністю зруйнувати основи грошової стабільності та грошової банківської системи в країні.
А це означає автоматично — пошук певного балансу. Коли ми прагматично розуміємо, що Міністерство фінансів не обійдеться без допомоги Нацбанку, але з іншого боку — так само інші макроекономічні гравці повинні чітко розуміти, що Нацбанк в такій ситуації не обійдеться і без їхньої допомоги для підтримання макрофінансової стабільності.
Читайте також: Це диво, що Україна протрималася в більш-менш стабільних економічних умовах — Марія Репко
Віктор Козюк: Подивимося на механіку того, як розкручується гіперінфляція. Є декілька каналів. Все залежить від того, яка роль обмінного курсу і доступу іноземних валют.
Якщо ми подивимося на ранній етап вітчизняної незалежності до 1996 року включно, то Нацбанк був залучений у фінансування бюджетного дефіциту. Пік гіперінфляції припав на 1993 рік.
Так от, у 1991-1994 роках фактично все фінансувалося коштом емісії. Зрозуміло, що там був прямий вплив між кількістю грошової маси в обігу і, відповідно, зміною цін, навіть, якщо це на цифрах не завжди було очевидно.
Але в середньостроковій перспективі було однозначно видно те, як емісійно фінансується бюджетний дефіцит, окремі суб’єкти господарювання. Рано чи пізно це призводить до тотального прискорення цін і деградації грошового обігу.
Зараз ситуація трошки інша. Чим більш доларизована економіка, чим більше вона відкрита, тим більшою мірою з’являється роль обмінного курсу у генеруванні цінового тиску. Відповідно, тим більшою мірою іноземна валюта є інструментом втечі від гіперінфляції.
Читайте також: Попри війну в Україні встигають ухвалювати довгострокові реформи — Алеканкіна
Віктор Козюк: Насамперед гіперінфляція вбиває платоспроможний попит. Відповідно, вона б’є по добробуту найменш захищених верств населення. Фактично, хто стає найбіднішим в умовах високої інфляції? Ті, які мають відносно фіксовані доходи в гривнях.
Якщо взяти до уваги структуру отримувачів доходів в Україні, то це насправді досить велика кількість людей, які опиняються в зоні ризику.
Наступний механізм, чому гіперінфляція є руйнівною, — це те, що порушуються механізми встановлення цін і цінових корекцій, тому що кожен намагається прискорити встановлення вищої ціни.
І далеко не завжди в економіці починають формуватися раціональні цінові співвідношення, так би мовити, та структура відносних цін, яка впорядковує роботу ринків в цілому в економіці. Хтось намагається прискорити підвищення цін, хтось намагається його прискорити просто на вчора, хтось трошки затримується. І внаслідок цього в економіці суттєво викривлюється структура відносних цін.
Наступна проблема пов’язана з тим, що від грошей намагаються позбутися, і відбувається перевага платоспроможності чи в товарах, чи в активах. Зрозуміло, з якогось моменту таке карколомне прискорення цін призводить до того, що бюджетні надходження також починають суттєво падати. Тобто в реальному вимірі бюджет також починає втрачати.
Далі ми стикаємося з ситуацією, коли з якогось моменту всі починають очікувати подальшого прискорення зростання цін. І цей тригер очікувань є найбільш небезпечним. При чому, він небезпечний, коли інфляція і 10%, і 20%.
Чому так?
Економічні агенти намагаються захиститися від знецінення своїх активів. Дуже часто зрозуміло, що їхні рішення можуть бути певною мірою не раціональними, як то придбання безлічі побутової техніки, другої чи третьої машини на сім’ю, яка, можливо, і не дуже доцільна. Звичайно, що є більш традиційним для нас — втеча в іноземну валюту.
Зрозуміло, що коли відбувається втеча від національної валюти, від цього починають страждати банки, тому що вони опиняються під тиском. Адже власники депозитів починають вилучати свої кошти й намагаються таким чином їх порятувати від знецінення.
І все це в сукупності призводить до того, що в один прекрасний момент гіперінфляція починає руйнувати весь грошовий обіг і руйнувати економіку повністю, вибиваючи підґрунтя для економічного відновлення і зростання, а також погіршує питання платоспроможності банків, здатність центрального банку керувати обмінним курсом і т.д, і т.п.
Читайте також: Долар по 40 буде щонайменше до кінця року — банкір
Віктор Козюк: Перерубати гіперінфляцію або зруйнувати маховик гіперінфляції можливо виключно в одному випадку, коли критична маса економічних агентів почнуть довіряти намірам влади боротися з гіперінфляцією. Факт довіри є ключовим, але довіра повинна бути підкріплена відповідними діями. І якщо економічні агенти не довіряють здатності уряду боротися з гіперінфляцією, то це ускладнює проблему.
Читайте також: У Росії наступного року прогнозують, що падіння економіки прискориться — Bloomberg
Віктор Козюк: Думаю, що відповідь на це питання полягає в обсягах валютних резервів. Стерилізувати заново імітовані гроші центральний банк може через канал зменшення валютних резервів. Тому що, продаючи валютні резерви, він вилучає гроші з обігу.
Продаж валюти — це не лише контроль обмінного курсу, це також і вилучення, стерилізація цих новостворених грошових одиниць. Відносний і безризиковий поріг емісійної підтримки бюджету, в першу чергу, знаходиться в площині достатності валютних резервів.
І тут ми можемо зробити логічне припущення: якщо у нас очікуються середньомісячні придбання Нацбанком військових облігацій в обсязі 30 млрд грн, то ми приблизно можемо і оцінити поріг, за яким буде процес інфляції в Україні контрольованим.
Чим більшою мірою Мінфін залучатиме кошти партнерів, чим більшою мірою Нацбанк буде мати можливість не витрачати непродуктивну валюту на інші операції, тим більшою мірою у нього буде потенціал компенсації емісійної підтримки бюджету.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS