Закон про локалізацію — найгірший метод залучення інвестицій в Україну — Нефьодов

Говоримо про «Prozorro» та закон про локалізацію: державні структури тепер мають надавати перевагу вітчизняним промисловим товарам під час закупівель.

Ведучі

Юлія Мінчева,

Юрій Гайдай

Гостi

Максим Нефьодов

Закон про локалізацію — найгірший метод залучення інвестицій в Україну — Нефьодов
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/01/hr-sho_z_ekonomikou_2021_12_26_nefeodov.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/01/hr-sho_z_ekonomikou_2021_12_26_nefeodov.mp3
Закон про локалізацію — найгірший метод залучення інвестицій в Україну — Нефьодов
0:00
/
0:00

Гість — ідеолог системи публічних закупівель «Prozorro», ексзаступник міністра економіки, колишній голова Державної митної служби України, депутат Київської міської ради Максим Нефьодов.

Максим Нефьодов: Підтримка вітчизняного бізнесу — це не тільки блага ціль, а й взагалі обов’язок будь-якого урядовця. Це нормально і правильно. Підтримати український бізнес (або в будь-якій іншій країні) можна двома способами: пряником чи палицею.

Пряник: це створення рівних умов гри, зниження податків, надання полегшеного доступу до інфраструктури. Це також інвестиції в освіту українців, аби було більше професіоналів, аби вони працювали ефективніше. Важливо, щоб для українського бізнесу працювати було легше. Аби ганебних кейсів, на кшталт мільярда гривень податкових донарахувань для «Сінево», ставало менше. Аби бізнес не скаржився на відсутність доріг тощо. Це зрозумілий шлях, тому, звичайно, ми ним не йдемо.

  • Ми йдемо шляхом палиць: «Якщо до нас не йдуть інвестори, ми їх змусимо до нас прийти».

Нумо скажемо, що ви не можете працювати в Україні, якщо не локалізували тут свою продукцію. Тобто якщо вона хоча б на 10% не складається в Україні. Це дивне формулювання. З економічної точки зору, таке викручування рук залежить від розміру ринку. Напевно, якби ми були Китаєм, якби були для іноземних виробників суттєвим клієнтом, то гіпотетично (хоча психологічно це й невірно) можна б було мати якісь важелі впливу, аби змушувати їх локалізувати це в Україні.

У той час, коли Україна для будь-якого великого виробника є непомітною на карті світу (на жаль, ми купуємо дуже мало іноземних турбін, не будуємо атомні електростанції), якоїсь суттєвої мотивації для бізнесу не може бути.

  • Це виглядає так само, якби для українського виробника уряд Зімбабве сказав: «Вибачте, ви не можете продавати нам свою продукцію, якщо ви не побудуєте в нас завод». Це, звичайно, класний закид, але є великі сумніви, що це може спрацювати.

Метод локалізації — найгірший інструмент, який можна придумати для того, аби досягти цієї мети.

‎‎ Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису