Гість — ідеолог системи публічних закупівель «Prozorro», ексзаступник міністра економіки, колишній голова Державної митної служби України, депутат Київської міської ради Максим Нефьодов.
Максим Нефьодов: Підтримка вітчизняного бізнесу — це не тільки блага ціль, а й взагалі обов’язок будь-якого урядовця. Це нормально і правильно. Підтримати український бізнес (або в будь-якій іншій країні) можна двома способами: пряником чи палицею.
Пряник: це створення рівних умов гри, зниження податків, надання полегшеного доступу до інфраструктури. Це також інвестиції в освіту українців, аби було більше професіоналів, аби вони працювали ефективніше. Важливо, щоб для українського бізнесу працювати було легше. Аби ганебних кейсів, на кшталт мільярда гривень податкових донарахувань для «Сінево», ставало менше. Аби бізнес не скаржився на відсутність доріг тощо. Це зрозумілий шлях, тому, звичайно, ми ним не йдемо.
Нумо скажемо, що ви не можете працювати в Україні, якщо не локалізували тут свою продукцію. Тобто якщо вона хоча б на 10% не складається в Україні. Це дивне формулювання. З економічної точки зору, таке викручування рук залежить від розміру ринку. Напевно, якби ми були Китаєм, якби були для іноземних виробників суттєвим клієнтом, то гіпотетично (хоча психологічно це й невірно) можна б було мати якісь важелі впливу, аби змушувати їх локалізувати це в Україні.
У той час, коли Україна для будь-якого великого виробника є непомітною на карті світу (на жаль, ми купуємо дуже мало іноземних турбін, не будуємо атомні електростанції), якоїсь суттєвої мотивації для бізнесу не може бути.
Метод локалізації — найгірший інструмент, який можна придумати для того, аби досягти цієї мети.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS