Гість — експерт з корпоративного управління Київської школи економіки Дмитро Яблоновський.
Дмитро Яблоновський: Кабінет міністрів, який виконував функцію власника «Нафтогазу», визнав незадовільною роботу наглядової ради і виконавчого менеджменту правління «Нафтогазу». Чому? Були згадані збитки, які компанія отримала минулого року. Насправді тих збитків не планувалося. У фінансовому плані на 2020 рік (який було прийнято лише в кінці 2020 року), планувалися прибутки, але, в результаті, компанія показала великий збиток.
На думку уряду, це є ознакою незадовільної якості роботи наглядової ради і правління. Відповідно, уряд звільнив наглядову раду, потім звільнив голову правління. Якби наглядова рада продовжувала працювати, то, відповідно до Статуту, звільнити голову правління можна було лише за пропозиції наглядової ради. А так, оскільки вона була звільнена, то і пропозиції не потрібно було отримувати.
Це міг би бути вичерпний перелік підстав для звільнення наглядової ради, наприклад, прописана щорічна оцінка діяльності ради, яка здійснюється урядом, ця оцінка робиться незалежними експертами… Тоді було б зрозуміліше, чи дійсно наглядова рада і правління спрацювали погано. Чи ці збитки — наслідки обставин і кризи, яка була минулого року через пандемію унаслідок платежів з боку облгазів тощо.
Якщо казати про наших міжнародних партнерів, вони вже висловили занепокоєння з приводу того, яким чином це відбулося.
Коли державна компанія захоче залучити міжнародну фінансову компанію чи то як інвестора, чи то продати їй корпоративні облігації — одним з критеріїв підтвердження або прийнятті таких рішень є якість корпоративного управління. Якщо інвестори оцінюють цю якість погано — рішення, щодо того, щоб позичати якісь гроші державним компаніям, або входити в їхній капітал, буде прийматися складніше. Тому це погіршує інвестиційні перспективи державних підприємств.
Повну програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS