Чому вікінги прийшли на українські землі?

Історик Вадим Арістов пояснює, хто такі «руси», чому вони з’явилися на наших землях та як пов’язані з назвою Київської Русі

Ведучі

Андрій Кобалія

Гостi

Вадим Арістов

Чому вікінги прийшли на українські землі?

В одному з головних текстів про Київську Русь — «Повісті минулих літ» згадується торговельний шлях «Із варягів у греки», яким скандинави рухалися до потужної Візантійської держави з центром у Константинополі. На цьому шляху опинилося поселення, яке пізніше стане великим містом. Але раніше, ще до появи маршруту до Візантії, виник інший шлях — Волгою до арабських країн. І про це розповідає історик Вадим Арістов.

Вадим Арістов: Вони відправлялися на пошуки грошей, срібла та наживи. Для Східної Європи цей механізм зрозумілий. В середині VIII століття на Близькому Сході в Арабському халіфаті починають карбувати якісну срібну монету — дірхем. Про неї швидко дізнаються жителі Півночі Європи. У 750-х почалося карбування, і буквально за десятиліття скандинави вже починають просуватися до Східної Європи. Не можна говорити, що шлях на схід був невідомий. Його знали і у Античні часи, в бронзову добу і раніше. Але ніколи досі не було такої принади на Сході. Ті нормани, які жили ближче до Балтійського моря, вирушили в наші краї. Але Східна Європа для них була транзитним простором. Їм треба було потрапити до Каспійського моря та напряму в мусульманські країни.

Якщо у Західній Європі нормани переважно подорожували по морю на вітрильних човнах, то у Східній Європі з морями не дуже, але натомість була розгалужена мережа річкових шляхів. Тут для них основним видом транспорту були човни на веслах. Саме з цією особливістю пов’язане виникнення назви східноєвропейських норманів — русів.

Ця назва за найпоширенішою і найбільш обґрунтованою концепцією походить від германського кореня, який означає «веслувати». Ці люди приходили до аборигенів, у першу чергу до фінських племен, як озброєні веслярі. Ті їх і прозвали їхнім словом, яке означає веслування. До сьогодні у фінській мові слово «руотці» означає шведів. І це слово, як вважається, стало основою для слов’янської форми «русь».

 

Андрій Кобалія: Але і ті, хто був на територіях сучасної України, і у Західній Європі — це приблизно люди з одних земель? «Шведи» та «норвежці» були і тут, і на інших територіях. Це лише питання назви?

Вадим Арістов: Мешканцям сучасної Швеції було ближче до Східної Європи. Там знайшли більше арабских монет. А грабувати узбережжя Британії чи Півночі Франції більше любили жителі Данії та Норвегії. Тому, власне, в західноєвропейських текстах IX століття норманів переважно називають данами, бо вони з Данії.

Андрій Кобалія: Ви говорите про те, що вікінги — це VIII століття і на кілька століть далі. Коли і чому вони з’являються у нас?

Вадим Арістов: На Півночі Східної Європи, поза межами сучасної України, нормани, які тут отримали назву «русь», з’являються наприкінці VIII століття і впродовж майже всього IX століття основні маршрути русі у Східній Європі пролягали поза сучасною Україною. Головний маршрут був Волгою і Доном до Каспію, до Хазарського каганату, ну, і далі ближче до мусульманських країн. Лише потім русь відкриває для себе шлях до Візантії. Спочатку, ймовірно, вони познайомилися з нею не через Дніпровський шлях, а через Дон і Азовське море. Проте вже на межі IX — X століття стається вибух у присутності норманів тут. Виникає Дніпровський шлях. Кілька угрупувань русів засновують свої бази, в тому числі на території України, у Середньому Подніпров’ї.

Андрій Кобалія: А з чим це пов’язано? Протягом століття руси (тобто варяги) подорожували Волгою до мусульманських країн. І потім вони чомусь відкривають ще один шлях. Чому?

Вадим Арістов: Це велика проблема сьогодні в науці. Історики вказують на те, що в останній чверті IX століття відбулася криза надходження близькосхідного срібла до Північної Європи. Щось сталося. Важко зрозуміти, де, на якій ділянці. Чи це проблеми в Хазарському каганаті, який почав блокувати постачання срібла, чи внутрішні конфлікти між русами. Могла відбутися переорієнтація на інших постачальників срібла з Близького Сходу до Середньої Азії.

Але з цієї кризи руси вийшли на іншому рівні. Якщо раніше їхня присутність археологічно у Східній Європі була мало помітна, то вже з кінця IX століття вже маємо в різних центрах великі поселення, могильники. Можемо дивитися на це як на поступове проникнення русів до Східної Європи. Почали малими кроками і поступово проходили глибше. Це закінчилося їхнім осіданням у Середньому Подніпров’ї і виникненням Київської Русі.

Андрій Кобалія: Тобто Київської Русі ще не існувало, а руси вже були?

Вадим Арістов: Так.

«З послами він надіслав ще деяких людей; вони стверджували, що вони народ і називаються росами, і що короля їхнього звати хакан. Він направив їх, казали вони, заради дружби».

Андрій Кобалія: Так у Бертинських аналах, літописі франків, описується їхня зустріч із загадковими росами 839-го року. Історики Омелян Пріцак, Пол Роберт Магочі та деякі інші вважають, що це та кілька інших джерел доводять, що ще до появи Київської Русі, у IX столітті була інша держава під умовною назвою «Руський каганат». Проте не всі науковці погоджуються, що така держава таки існувала. Вадим Арістов каже, що скандинави не могли створити каганат, враховуючи їхній спосіб життя.

Вадим Арістов: Різні джерела, є західноєвропейське та кілька мусульманських, повідомляють про те, що у русів ніби був правитель, який мав назву каган. Ось з цих двох-трьох згадок побудували красиву, але не сильно обгрунтовану концепцію якогось «Руського каганату». Коли ми говоримо «Руський каганат», то ми уявляємо державу з територією та структурою, владою. У IX столітті ми нічого подібного не бачимо. Навіть ті джерела, які згадують цього невідомого кагана, змальовують образ русів так, що вписати туди якусь державну структуру просто неможливо.

В джерелах того часу руси — це мандрівні озброєні торговці. Один з мусульманських авторів початку X століття прямо пише, що вони не мають жодного нерухомого майна, а у спадок вони передають лише меч. Як у таких умовах може існувати каганат? З іншого боку ті, хто роблять зі згадок про кагана — висновок про каганат, припускаються логічної помилки: якщо є каган, це не означає, що є каганат. Як пізніше було: є король, але це не означає, що є королівство.

Андрій Кобалія: Втім, за версією Повісті минулих літ, серед скандинавів був конунг, який зміг створити одну з найбільших держав Європи. Йдеться саме про Київську Русь. У наступному епізоді ми і поговоримо про те, ким був і чи справді був легендарний засновник династії — Рюрік.

Коментарi до запису