Ми помітили, що дуже багато справ можемо не робити — психологиня про плюси карантину
Говоримо про сім’ю на карантині.
На зв’язку — сімейна психологиня Катерина Гольцберг.
Катерина Гольцберг: Вмотивувати дитину меншого віку іноді легше, ніж підлітка. Але підліток вже може займатися самостійно. У підлітків виникає проблема з бажанням щось робити.
Я за пріоритети. Треба визначити певні пріоритети, які для вас є найважливішими. Якщо це випускник — поглиблюємо знання для ЗНО, якщо це учень молодшої школи, то визначаємо необхідний мінімум, який дитина може виконати самостійно або під певним контролем. Бо я бачу, що багато вчителів перевантажили дітей.
Для другокласника, мого сина, ми визначили, що він кожен день трошки читає, трошки пише, є в нього ще справи, яким йому подобається займатися (грає в шахи, на гітарі). Тобто робить речі, які є не лише корисними, а й приємними.
Є приємна річ, це поява більш продуктивного уроку, коли не витрачається багато часу на те, щоб налагодити сам процес.
Ми маємо дати розуміння дитині, що глобальну відповідальність все ж несе доросла людина. Але дитина має обов’язки: дотримуватись правил гігієни, мити руки, носити маску. Саме наш настрій дає можливість дитині зберігати спокій. Якщо доросла людина спокійно ставиться, дитина сканує це ставлення. Якщо дитина чує якусь інформацію, батьки мають її пояснити.
Зараз прокрастинація — це проблема. Є небажання щось робити через стресові ситуації, депресивні стани. Але маємо зробити свій робочий час більш продуктивним. Можна використовувати декілька принципів.
- Принцип пріоритетів АBCDE:
А — справи, які треба зробити обов’язково.
B — як ми можемо зробити, коли зроблені А.
C — справи, які ми можемо відкласти
D — справи, які можемо делегувати.
E — справи, які можна не виконувати.
Ми іноді заносимо в наш щоденник справи, які неважливі. Взагалі ми помітили на карантині, що дуже багато справ ми можемо не робити.
Багато речей ми не робили до карантину. Я бачила статистику, що на розмови між собою родини на 40% більше часу стали приділяти. Це важливе надбання. Ми можемо більш свідомо і раціонально ставитися до споживання певних речей.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі