Якщо дитина сидить в інтернеті понад 4 години, то вона вже «не вдома» — психологиня про безпеку дітей
Чому залякувати дитину коронавірусом — так собі стратегія? Як краще говорити з дитиною про правила та застороги? Як запитувати підлітка про його друзів та переписки?
Гостя — психологиня, координаторка роботи з дітьми та підлітками Інституту психології здоров’я Наталія Пашко.
Наталія Пашко: Інколи у дорослих є таке відчуття: якщо я бачу свою дитину фізично, вона сидить переді мною в телефоні чи комп’ютері, то все окей, вона в безпеці. Мені дуже подобається фраза про те, що, якщо дитина сидить в інтернеті понад 4 години, то вважайте, що вона вже не вдома. Вона в іншому вимірі, іншому світі. У віртуальному світі більше можливостей впливати на дитину. Ви можете ззовні це не помічати. Дитина може бути поруч з вами й страждати від впливу в онлайн-просторі.
Не залякувати
Важливо не формувати в дитини дві уявлення, що світ зовсім небезпечний, не залякувати. Тому що залякана дитина постійно буде в режимі стресу. Увесь час працюватиме рептильний мозок, який відповідає за постійну тривогу. На стан здоров’я дитини впливає те, коли вона часто чує, що щось страшно і небезпечно. Натомість ми навчаємо дітей справлятися з кризовими ситуаціями, навчаємо захищатися.
Не працює і не знадобиться в кризових ситуаціях залякування. Коли ми дитину залякали, вона просто буде торопіти перед цією ситуацією, або в неї не розвинеться чутливість. Коли вона не буде під вашим наглядом, вона забуде, перестане носити маску, буде триматися за обличчя. Поки ви є, ви виконуєте цю функцію безпеки й контролю, а коли вас немає поруч, у неї ця функція вимикається.
- Якщо хочете сформувати навички безпечної поведінки, розмовляйте з дитиною, давайте їй ставити запитання, давайте можливість ставити щось під сумнів. Це дає можливість вмикати емоції.
«Пасивна бібліотека»
Коли ми використовуємо застороги, настанови «я краще знаю», багато говоримо, ми формуємо «пасивну бібліотеку». У якій ситуації це можна застосувати, дитина не знає. Це пасивні знання, якими дитина не може скористатися. Не може співвідносити настанови, які ви їй давали, з тією ситуацією, у якій перебуває.
Що ви робите, коли ставите запитання? Ви тренуєте здатність дитини аналізувати, вона прийде до висновків, яких ви хочете. Тоді більше шансів, що у загрозливій ситуації вона згадає: «А, так, точно, я ж про це міркувала».
Повну програму слухайте в аудіофайлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS