Погіршення стосунків і неспроможність прогодувати родину. Чого боялися жінки та чоловіки на карантині?

Говоримо з докторкою соціологічних наук, співавторкою дослідження «Оперативна гендерна оцінка становища та потреб жінок у контексті ситуації з COVID-19 в Україні» Оленою Стрельник.

Олена Стрельник: Багато людей (і жінок, і чоловіків) постраждали від карантинних обмежень. Доцільно говорити про виклики, які були найбільш гострими під час суворого карантину. Втім, варто говорити про певні можливі довготривалі наслідки, які дійсно можуть спричинити певні ризики для жінок. Особливо для жінок, які мають дітей.

Серед наслідків, з якими ми можливо матимемо справу далі: проблема з роботою дитсадків. Ми розуміємо, що це може бути таким викликом непередбачуваності. Це може негативно вплинути на сім’ї: передусім матері будуть полишати роботу чи скорочувати заробітки.

Другий виклик: дистанційне навчання школярів. Нас вже Міносвіти попередило, що, ймовірно, це буде змішана форма. Коли частину днів діти будуть ходити в школу, а частину — навчатися вдома. Мені важко уявити, як ефективно організувати дистанційне навчання для першачків. Це може бути викликом передусім для жінок. Тому що, як показують соціологічні дослідження, саме переважно жінки (так склалося) відповідають за дистанційне навчання дітей шкільного віку.

  • 83% працівників у сфері медицини — це жінки. Якби не COVID-19, ми б з вами не звернули вагу, в яких важких умовах працюють лікарки, медсестри, санітарки.

Карантин загострив проблему балансу оплачуваної праці та догляду за дітьми. Навіть якщо тато і мама працюють дистанційно і мають маленьку дитину, доволі важко щодня організувати ефективно роботу вдома. Або взагалі треба полишати роботу.

Дані соцопитувань, зокрема «Оперативної гендерної оцінки», ілюструють, що на жінок та чоловіків збільшилося навантаження з усього спектру хатніх обов’язків, але жінки значно частіше говорили про зростання такого навантаження. На превеликий жаль, досі саме жінки в переважній більшості українських сімей відповідають за організацію хатніх і доглядових обов’язків.

Були позитивні зрушення: кожна третя жінка, опитана в межах проєкту структури «ООН Жінки», сказала, що участь партнера в хатніх справах збільшилася.

Опитування Центру прав людини «Зміна» показало, що кожна третя жінка, опитана онлайн опитуванням, боялася втратити психологічну рівновагу під час карантину. І частина респонденток боялася погіршення стосунків взаємин у сім’ї під час карантину.

Ми з’ясували також, що чоловіки під час карантину мали дещо гірші очікування і більші побоювання щодо можливої втрати роботи.

  • Ми розуміємо, що, якщо ми живемо у суспільстві, яке очікує від чоловіків передусім роль годувальника, «гаманця» (не дуже мені подобається цей вислів, але часто ми сприймаємо чоловіків як тих, хто відповідає за фінансовий добробут сім’ї), то коли щось стається на ринку праці — це спричиняє додатковий стрес для чоловіків, які цю роль не можуть виконувати повною мірою.

Це могло погіршувати і погіршує зараз психологічне становище чоловіків. Так що у чоловіків теж є специфічні виклики у зв’язку з COVID-19.

 

Повну програму слухайте в аудіофайлі