Страх захворіти як норма та як небезпека: як відрізнити ці два стани?

Страх захворіти: чи може очікування хвороби минати важче за саму хворобу?

Ведучі

Тетяна Трощинська

Страх захворіти як норма та як небезпека: як відрізнити ці два стани?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/06/hr-soc_dys-20-06-23_myronchak.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/06/hr-soc_dys-20-06-23_myronchak.mp3
Страх захворіти як норма та як небезпека: як відрізнити ці два стани?
0:00
/
0:00

Як розрізнити уявний і справжній страх захворіти, зокрема на COVID-19, ми запитали в кандидатки психологічних наук, старшої наукової співробітниці лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної політичної психології Катерини Марончак.

Катерина Марончак: Страх захворіти, безперечно, є в кожної людини, і час від часу він може з’являтися у формі легкої тривоги, може посилюватися. Проте є такий клінічний синдром як іпохондрія, який проявляється в постійному занепокоєнні з приводу можливості захворіти на одну або декілька хвороб одразу.

Якщо страх захворіти ситуативний, якщо він виникає як реакція на реальну загрозу, наприклад, як зараз з пандемією COVID-19, тоді він є абсолютно природним. Звичайно, зараз ситуація з пандемією посилила страхи захворіти.

Страх – це певна гостра емоційна реакція, яка викликана певними подіями і обставинами, що містять для людини в її системі координат реальну чи уявну небезпеку. І ось тут треба зупинитися і підкреслити – цей страх реальний чи уявний?

Якщо ми говоримо про реальну небезпеку, тоді це об’єктивний страх, він ситуативний. Він виникає, коли я поконтактувала із людиною, яка хворіє, або я мала необережність десь чогось торкатися, до поверхонь, які можуть потенційно бути загрозливими, це реальна ситуація, яка містить у собі потенціал небезпеки, і я переживаю страх. Це є норма.

Що не є нормою? Коли ситуація небезпеки є уявною, тобто вона програється лише в нашій голові. Другий момент – коли ця ситуація є пролонгованою. Це вкрай небезпечно, тому що еволюційна природа страху покликана для того, щоб захищати нас від небезпеки. У психологічній площині, якщо ми самі собі придумуємо цю небезпеку, ми її поглиблюємо, транслюємо, намагаємося моделювати різними сценаріями, страх стає пролонгований. І ось такий пролонгований страх є найнебезпечнішим, тому що під час переживання страху виділяється три гормони: адреналін, норадреналін, кортизол. Це гормони страху, гніву і стресу. І коли вони відтворюються на постійній основі у нашому організмі, то вони отруюють його. Отруюючи себе, ми постійно перебуває у стані збудження, наша нервова система перебуває у активованому стані. Таким чином ми швидше вигораємо: починаємо погано спати, знижуються наші енергоресурси, знижується імунітет, є більша схильність захворіти, погіршуються процеси пам’яті, уваги, знижується рівень критичного мислення тощо. Таким чином всі системи в організмі зношуються і пришвидшуються процеси старіння.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Коментарi до запису