facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Від стресу — до адаптації в новому середовищі»: як ООН допомагає переселенцям

ООН допомагає вимушеним переселенцям з Донбасу. У Полтавській області Програма розвитку ООН діє через благодійну організацію “Світло Надії”, що опікується надходженням допомоги до переселенців

1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

завантаження (48)
ООН допомагає вимушеним переселенцям з Донбасу. У Полтавській області Програма розвитку ООН діє через благодійну організацію “Світло Надії”, що опікується надходженням допомоги до переселенців та підвищенням ефективності її надання. Представники БО “Світло Надії” Роман Дрозд та Надія Тимошенко розповіли Тарасу Деркачу в програмі “Спільна країна”, що основну роботу з аналізу необхідної підтримки переселенцям та надання самої допомоги реалізують кейс-менеджери, які пройшли відповідне навчання. 

Послуги кейс-менеджера полягають у наступному: виявлення потреб переселенців і визначення найбільш пріоритетних із них, координація переміщеної особі до відповідних структур, волонтерська допомога і підтримка у складній життєвій ситуації, гуманітарна допомога, супровід і допомога у відновленні документів та соціальних виплат, пошук роботи, якнайшвидшої адаптації на новому місці. Тобто, від стресу, який пережили люді – до конкретної адаптації у новому середовищі. 

Романе, все ж таки, наскільки я зрозумів, дія програми допомоги вимушеним переселенцям вашої організації, тобто в рамках проекту розвитку ООН розпочалася в листопаді минулого року, тобто 2014 році. Які були імпульси до початку цієї програми і чому саме ООН обрала вас, як організацію, через яку будуть допомагати вимушеним переселенцям?

Наша организация с 1999 года занимается решением острых социальных вопросов, которые есть на территории Полтавской области, это бездомные, это люди, которые вышли из мест лишения свободы, это дети, пожилые люди, разные уязвимые категории населения. В связи с событиями, которые сейчас происходят у нас в стране, это военные действия, многие люди покидают свой дом и бегут подальше от войны. Изучая эту потребность, проблему, мы понимаем, что когда они попадают к нам в  область, им ещё сложнее, потому что они проезжают без ничего, нету знакомых, близких, поддержки. Для человека в этот момент важно немножко поддержки. Мы увидели очень много добрых граждан у нас в области, волонтеров, организаций, людей, которые хотят и помогают, но отсутствие координации эту работу делала неэффективно и мы поняли, что наша основная задача, так как мы апробировали разные методики роботы с разными целевыми группами, мы поняли, что самая лучшая методика – это кейс-менеджмент – это такое понятие выявить потребность, подсказать, сопроводить и решить эту проблему. Мы посмотрели основные города, где б мы могли реализовывать. Мы видим хорошее взаимодействие и координацию в Кременчуге, Полтаве, Миргороде и Комсомольске. Мы брали профессионалов, ни для кого не секрет, что в центрах социальных служб ещё несколько лет назад было большое количество социальных работников в рамках государственной программы, которые занимались выявлением потребностей кризисных семей, потом произошло сокращение и они остались на улице, хотя это высококвалифицированные профессионалы, которые знаю свою роботу. Мы их поддержали финансово при поддержке ООН и они начали работать как кейс-менеджеры. Для того, чтобы обучить этому подходу, мы обратно же привлекли другого партнера – это ДВВ интернешнл. Деньги выделило министерствоиностранных дел Германии на обучение этих специалистов и таким образом, проведя серию тренингов, мы им показали, как эффективно работать. Объединив помощь международных организаций, мы выбрали ту модель, которую считаем эффективной, которая работает, которую можно далее развивать и на этом фундаменте строить что-то новое, которое б более эффективно оказывало помощь людям, которые приехали к нам с востока.

 Я так зрозумів, перший етап, який ви зробили, це набрали тих людей, які будуть працювати з вимушеними переселенцями, тобто передавати допомогу і намагатися допомагати їм адаптуватися, залучаючи при цьому органи місцевого самоврядування, державні органи, пенсійний фонд і управління соціального захисту та праці, тобто це такі універсали, які є первинною ланкою між вашою допомогою і державою. Я так зрозумів, перша така допомога була в Кременчуці, ще в інших містах не було такої допомоги, чи була?

 Перший транш гуманітарної допомоги полтавська область отримала в обсязі 3900 продуктових наборів, саме від програми розвитку ПРООН, навіть можемо бачити підхід міжнародної організації, яка не сама закуповувала цю гуманітарну допомогу, а за кошти релігійного об’єднання, це була церква Ісуса Хреста Святих останніх днів, саме вона профінансувала закупівлю цієї гуманітарної допомоги. Прийняли участь 7 міст полтавської області, вибрані вони були по кількості вимушених переміщених осіб. Це, зрозуміло, Полтава, Кременчук, Миргород та Комсомольськ, Пирятин, Лохвиця, Решетилівка. Саме ці міста отримали гуманітарну допомогу, вона була розподілена таким чином, щоб покрити десь третину від тих осіб, які перебивають. В цю третину ввійшли не менш захищені такі верстви, які дійсно потребували додаткової допомоги, уразливими є всі, хто постраждав від конфлікту, але серед цих уразливих є ще більш уразливі.Дуже швидко ця допомога була розповсюджена, це не останній транш, допомога буде надходити і надалі. Наша організація вже більше 15-ти років працює у сфері соціального захисту, і так сталось, що ми вибудовували стосунки з місцевими організаціями, центрами соціальних служб по всій області і ми мали вже мали ряд партнерів до цієї проблеми, з якою зіткнулась Україна.

Ви говорили про третину людей, які є вимушеними переселенцями, це особливо незахищені категорії громадян. Це офіційний у них статус чи це оцінюють в плані їх матеріальних можливостей наразі?

 Там було використано 2 підходи, іноді людина перебуває в кризових ситуаціях, але ніякими документами це не підтверджено. Саме робота кейс-менеджера полягала, щоб з’ясувати, що це за родина і чого вона потребує, чи вона може впоратись з цієї ситуацією, з якою зіткнулась. І, звичайно, ці сім’ї, які не мали підтвердження своєї малозабезпеченості теж отримували гуманітарну допомогу на ряду з тими, хто міг надати якусь довідку. Це був індивідуальний підхід до кожної сім’ї, до кожної особи, яка претендувала на цю допомогу.

 Якнайшвидша адаптація на новому місці? Це більше психологічний термін чи ні?

 Я думаю, так. Адже люди ці перебували в шоковому стані, і бували випадки, коли люди не могли відновити втрачені документи, паспорт. Тут робота кейс-менеджера полягала, щоб з’ясувати психологічний стані і допомогти людині в вирішенні її проблем. Кейс-менеджер пропонує варіанти вирішення проблем. Я думаю, що під час відновлення свого життя, людина виходить із кризи. Сенс цього проекту повернутись до нормальної життєдіяльності певної особі.

 Щодо матеріальної допомоги, це якісь конкретні продукти чи ви орієнтуєтесь на запити вимушених переселенців?

 Цей транш продуктових наборів був закуплений без вивчення потреб. Зараз, другий транш, буде йти на підставі опитувань тих, які проводились під час роздачі гуманітарних наборів. І, можливо, там будуть якісь більш індивідуальні підходи до надання гуманітарної допомоги. Зараз полтавська область працює над отриманням матеріальної допомоги від управління Верховного комісара ООН у справах біженців і вона полягає в тому, що на карткові рахунки буде надана грошова допомога для уразливих категорій населення, інваліди, багатодітні. Зараз триває процес формування цих списків.

702px-Auswärtiges_Amt_Logo.svg_
Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація не обов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.

 

Поділитися

Може бути цікаво

Простору для популярних рішень в Україні не лишилось — Магда

Простору для популярних рішень в Україні не лишилось — Магда

Закон про мобілізацію не змусить усіх оновити дані в ТЦК — Заболотна

Закон про мобілізацію не змусить усіх оновити дані в ТЦК — Заболотна

Мілітаризація суспільства впливає на безпеку ЛГБТ — правозахисниця

Мілітаризація суспільства впливає на безпеку ЛГБТ — правозахисниця