Трегубов: Рух родин за демобілізацію — це розв'язання реальної проблеми, але цим користується ФСБ

Нинішнього тижня військові Аліна Сарнацька, Віктор Трегубов та Борис Хмілевський аналізують наші з вами реалії очима військових. Це невідфільтрований, відвертий погляд людей, що стали на захист України.

У цьому випуску говоримо про ІПСО й те, як заборонити військовим вести соцмережі.

Про суспільний розголос проблем та дестабілізацію

Питання від слухача: Зараз у Telegram дружини та рідні військових розкручують масштабний рух щодо термінів демобілізації. Чи не вплинуть такі мітинги та акції на військо? Чи не розхитують дружини човен?

Віктор Трегубов: Насправді, звісно, розхитують. Від цього ми нікуди не подінемося, але вони розхитують давно. І у низці випадків це є абсолютно звичайною ініціативою, бо для людей нормально хвилюватися за членів власної родини. Втім, у низці випадків, наш ворог використовує це, і доволі активно. Не настільки активно, як це було у 2014-2016 рр., коли «качали» так званий «третій майдан», але це теж використовують. Адже відповідні російські підрозділи теж не просто так свій хліб їдять, їм теж треба якось звітувати перед вищим командуванням. Тому, з одного боку, ми маємо об’єктивну тенденцію, а, з іншого боку, маємо людей, які працюють на посилення цієї тенденції.

У мене є улюблений олімпійський вид спорту — керлінг. Я завжди порівнюю з керлінгом будь-які піари, ІПСО тощо. Одна людина жбурляє об лід праску, вона по ньому їде, а ще дві людини бігають перед праскою і натирають щітками лід, щоб вона швидше йшла й потрапила саме туди, куди треба. Так насправді працює й піар, й ІПСО, й стратегічні комунікації. 

• У нас є об’єктивна праска, яка летить по льоду — роздратування людей через відсутність ротації, страх дружин за життя та здоров’я рідних. З іншого боку, у нас є люди з ФСБ та ГРУ РФ, які біжать і натирають перед цією праскою лід, щоб вона летіла якомога далі.

Читайте також: У Києві жінки вийшли на акцію підтримки закону про демобілізацію (ФОТО)

Борис Хмілевський: Моя позиція: у нашій державі будь-які позитивні зміни (або зміни в сторону нормальності) можуть відбуватися тільки під тиском суспільства. Тобто в нас так побудована держава, що для того, щоб боротися з корупцією, має бути дуже багато людей, які будуть дуже голосно про це кричати. Для того, щоб у нас відбувалася медична реформа, має бути дуже багато людей, які будуть дуже голосно про це кричати. 

Війна, на жаль, нічого не змінила. Якщо в нас є якась проблема в державі, про яку не кричать активісти, громадськість тощо, то її ніяк не вирішать, поки про неї достатньо голосно не почнуть кричати.

• Я закликаю до пошуку балансу в розподілі: що в нас агенти ФСБ, а що — громадське суспільство. Тому що дуже легко скотитися в те, що будь-яку опозицію до влади, будь-яку незгоду з якимись діями чи рішеннями будуть сприймати як дії агентів Кремля.

Я абсолютно переконаний, що тема з демобілізацією, наприклад, — це один з тих випадків, коли держава дає очевидні приводи для дестабілізації, Тому що є дуже велика несправедливість в розподілі обов’язку захищати країну: між тими, хто другий рік є в армії, і між абсолютною більшістю населення, яка до армії ніяк не залучена. Так само темою для дестабілізації є тема грошей з місцевих бюджетів. Тому що перекладання бруківки по 10 разів замість того, щоб якось ці гроші скерувати на ЗСУ, — це очевидний привід викликати в людей невдоволення і вивести їх на акції протесту. Бо, на жаль, окрім суспільного розголосу ніщо інше не працює.

Попередні випуски подкасту «Сувора догана»:

• Борис Хмілевський: 90% проблем з мобілізацією — через невизначені терміни служби 
• Максим Колесніков: Дуже не хочеться мобілізації жінок, але без цього можемо не вистояти
• Борис Хмілевський: Сексу в армії не було і не буде, тільки мастурбація
• Маша Назарова: Можливість критикувати командування залежить від того, як далеко ти готова зайти

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі