У селі Снітків Вінницької області лише 630 мешканців, а робочих місць донедавна бракувало. Проте всього за пару років село перетворилося на осередок ягідного та фруктового виробництва.
У рубриці «Своїми руками» сільський голова села Віктор Ольшевський розповів, як фрукти та ягоди сьогодні годують село на Вінниччині.
«Коли став сільським головою, перше, з чим зіткнувся, – це проблематика наповнення бюджету. Маленький бюджет, дотації – про який розвиток можна говорити?», – каже Віктор Ольшевський.
Він розповів, що районна рада відправила його на курси, на які він їхав із великим скепсисом. Проте потім швидко змінив свою думку – там дізнався про різні інструменти, які допомогли йому в подальшій важливій роботі.
Звичайний аналіз ситуації в селі став передумовою започаткування розробки концепції, а потім і прийняття стратегії розвитку.
«Аналіз ситуації показав те, про що знає сьогодні вся Україна, – брак робочих місць в сільській місцевості. Дехто вважає, що це страшний недолік, а я тут з вами не погоджуюсь! Для трудоємного бізнесу, зокрема садівництва, ягідництва – це скарб. Якщо є трудовий ресурс, який готовий працювати, то чи не варто йти в цю місцевість і започатковувати там такий бізнес?
Стратегія – то не просто модне слово, це практичний документ, на який вийшла наша малесенька сільська рада з метою того, щоб змінити ситуацію із зайнятістю і наповненням бюджету».
Ідея стратегії полягала саме в запровадженні садівництва та ягідництва. У селі понад 200 гектарів плодючих земель. Їх віддали в оренду фермерському господарству, тож тепер у селі створено багато робочих місць.
Люди, які поїхали до Польщі, повернулися та кажуть: “Не варто нам туди їхати, ми можемо заробити ті самі гроші тут”
«200 гектарів були вирвані в потужних баталіях на господарських судах у великого холдингу, який нам не платив гроші, орендуючи цю землю. Землю було запропоновано тільки під відкриття фермерського господарства з садівництвом і ягідництвом».
Тепер на цих землях вирощують полуницю, лохину, малину, ожину, вишню і 20 сортів яблук.
Знайти 450-600 працівників лише в селі Снітків неможливо, тож чотирма автобусами з 11 населених пунктів сюди приїздять люди – не лише з усього району, але й з сусіднього, говорить сільський голова.
Зарплатня не погодинна, а залежить від виробітку, каже він.
«Люди, які працювали на полуниці (а це найтяжча робота), заробляли на день до 600 гривень; на вишні трошки менше, на малині бувало й 600. Так не кожен раз, є дні, коли погода не дозволяє».
Ще одна позитивна тенденція – в селі втричі зросла народжуваність від 2010 року – навіть є черга в дитячий садочок. До речі, дитячий садочок у селі Снітків теж новий.