Медіатор працює з емоціями і потребами сторін як перекладач - Роман Коваль

Як українським медіаторам вдалось провести 700 справ без закону про медіацію?

Ведучі

Лариса Денисенко,

Ірина Славінська

Гостi

Роман Коваль

Медіатор працює з емоціями і потребами сторін як перекладач - Роман Коваль
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-svr-18-07-31_koval.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-svr-18-07-31_koval.mp3
Медіатор працює з емоціями і потребами сторін як перекладач - Роман Коваль
0:00
/
0:00

Про медіацію розкаже Роман Коваль, голова правління Інституту мира і порозуміння.

Лариса Денисенко: Що означає медіація? Як цей процес відбувається? Навіщо він? Як відрізняється від судових процесів та від звичайної розмови за круглим столом?

Роман Коваль: Медіація, в перекладі, означає посередництво. Це посередництво ведення переговорів. Люди використовують цей спосіб для вирішення будь-яких питань. Але дуже часто, коли стається конфлікт, виникає проблемна ситуація тому, що сторони перестають чути одне одного. Це, на сьогодні, біологічний факт: нейрофізіологи відкрили гормон, який блокує інформацію, яка не може пройти через цей бар’єр – норепінефрін. Тут і потрібен медіатор тому, що він працює як перекладач. Оскільки, люди, які не довіряють одне одному в конфліктній ситуації, не чують одне одного, а медіатор може допомогти врегулювати конфлікт тому, що він знаходиться в стосунках довіри з кожною стороною. Він розуміє кожного і може кожному перекласти і розповісти, про що ідеться мова, про інтереси, потреби. Ну і він трошки розуміється на конфлікті, розуміє, як можна допомогти.

Ірина Славінська: Наша рубрика присвячена темі реформ. Якщо говорити про медіацію, то чи є в межах українських норм місце для медіації в тих процесах, процедурах, які є в Україні сьогодні?

Роман Коваль: Воно є і в багатьох галузях. Україна, насправді, трошки гальмує в цьому питанні. Ми плетемось позаду не тільки багатьох цивілізованих країн, а і навіть наших сусідів таких, як Білорусь, Молдова, наприклад, не говорячи вже про Росію, країни Балтики, де всюду є закони про медіацію. А у нас поки що це шостий, здається, проект закону, який нарешті пройшов перше читання.

Ірина Славінська: Що пропонує цей закон?

Жоден медіатор не займається встановленням фактів чи з’ясуванням істини, він працює з емоціями та потребами сторін

Роман Коваль: Коли ми презентували свій досвід медиації в кримінальних справах у Литві на саміті країн ЄС, то всі нам заздрили, бо закону в нас не було, але близько 700 справ ми вже провели на той час. І дуже успішно: 99% – це процент виконання угод, які були досягнені під час медіацій в кримінальних справах. Сам закон – це рамковий закон, тобто він пояснює поняття медіації, принципи, на яких вона будується, ролі медіатора та сторін в процесі, їх права та деякі речі, які є базовими, щоб медіація працювала. Наприклад, принцип конфіденційності. В усіх країнах, де прийнятий закон про медіацію, конфіденційність забезпечується трьома питаннями: сторони не можуть використовувати будь-яку інформацію, яку вони набули в процесі медіації, друге – медіатор не може бути допитаний в якості свідка в будь-якому судовому чи адміністративному процесі, тобто у нього є такий самий імунітет, як у психологів, у священників та інших таких професій, які захищені цим принципом.Третє – це неприпустимість доказів, тобто суд теж не може використовувати цю інформацію тому, що вона буде незаконною.

 

 

Лариса Денисенко: Окрім кримінального поля, де ще застосовується медіація? Наскільки це ефективно, на ваш погляд?

Роман Коваль: Медіація ефективна в багатьох видах спорів, навіть в адміністративному судочинстві. В інших країнах цілком нормальна практика, коли представники держави домовляються з людьми, наприклад, про реструктуризацію боргів. Дуже популярною є медиація в сімейних спорах, особливо, там, де йдеться про розлучення. Якщо є діти, важливо, щоб люди домовилися і розсталися, як партнери, а не як вороги тому, що у дитини тоді залишається і мама, і тато, що для дитини є дуже важливо. У деяких країнах медіація в сімейних спорах є обов’язковою процедурою перед судом. Крім цього, медіація може застосовуватись у всіх інших видах спорів там, де є конфлікт і сторони бажають його вирішити. Медіація – це економічно вигідно – це дешевше, ніж процес суду, це конфіденційний процес, учасникам дуже вірогідно вдасться зберегти стосунки, процес знаходиться під їхнім контролем і займає менше часу.

Лариса Денисенко: Якщо людина розуміє, що їй потрібно звернутися по допомогу до кваліфікованого медіатора чи медіаторки, на що вона має орієнтуватися? Як вас шукати і з чим до вас можна звернутися?

Роман Коваль: Варто звертати увагу на досвід, в першу чергу. Потрібен той медіатор, якому ти будеш довіряти. Інколи це абсолютно підсвідома реакція. Треба поспілкуватись із цією людиною і побачити, чи вона тебе розуміє. Якщо є відчуття, що ця людина може допомогти, цьому медіатору є сенс довіряти. Шукати їх на сьогоднішній день можна через ті організації, які цим займаються: Національну асоціацію медіаторів України, Український центр медіації, Одеську обласну групу медіації, Українську академія медіації, Львівський форум і так далі.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.