Серія замахів: чи готова влада зупинити терор проти активістів?

31 липня в Херсоні облили невідомою речовиною керуючу справами виконавчого комітету міськради й відому у місті активістку Катерину Гандзюк. Цього ж дня в Бердянську вбили місцевого громадського активіста, ветерана АТО Віталія Олешка.

Анастасія Багаліка: Ми вирішили підсумувати тиждень, який минає. Події, які сталися, багато кого наштовхують на думку, що з безпекою громадських активістів в регіонах не все добре. За останній тиждень це проявилося досить видимо. Чи можна пов’язувати в одне ціле ці напади?

Владислав Грезєв: З цього приводу в громадськості, в колег є кілька думок, зокрема, чи стосується це нашого східного агресора РФ, щоб дестабілізувати ситуацію на півдні країни. Насправді кожен із тих, хто зазнав нападу цього тижня, – це люди, які так чи інакше працювали над виявленням корупції серед місцевої влади, правоохоронних органів. Це може кидати тінь і в цьому напрямку.

Пов’язувати це можна за чинником того, що це створює певну паніку, страх серед громадських активістів, можна сказати, це певний терор проти цілої групи населення. В цьому факторі це точно можна пов’язувати. Щодо проросійського сліду – тут треба розбиратися, досліджувати, щоб Служба безпеки України дуже фахово провела слідство, підтвердила або спростувала це.

Сергій Стуканов:  Громадські активісти часто на місцевому рівні проводять незалежні дослідження, які дошкуляють представникам влади, місцевої прокуратури, кримінального бізнесу. Якщо ми говоримо про замахи, до яких можуть вдаватися ці люди, якщо все перекидатимемо на Москву, не зрозуміємо справжню проблему: на місцевому рівні починають серйозно загрожувати активістам і саме на місцевому рівні потрібно вирішувати цю проблему.

Владислав Грезєв: Абсолютно вірно. Ми можемо бачити, як у випадку з Катею Гандзюк: у перший день місцеві правоохоронні органи були бездіяльними. Всі прекрасно знають її діяльність у ретроспективі того, що вона викривала корупційну діяльність місцевих правоохоронців. Знаємо попередні напади на колегу – журналіста Сергія, коли більше місяця правоохоронці встановлювали його статус журналіста, щоб провести відповідні процесуальні дії. Якби дійсно була зацікавленість у тому, щоб знайти конкретних виконавців, замовників замахів, і якщо б це був російський слід, у місцевих правоохоронців, напевно, не було б перепон, щоб ефективно працювати. А ми наразі бачимо, як це відбувалося в останні дні: з Києва активісти приїхали в Херсон, у Києві відбулася акція.

Тільки таким чином, через копняк, можна якось активізувати правоохоронців, щоб вони належним чином виконували свою роботу. І ще невідомо, чи вона наразі виконується належним чином

Анастасія Багаліка: Більше доби тому оголосили про те, що затриманий підозрюваний, але за добу підозрюваного не показали й більше повідомлень від поліції не було. Хоча справа, судячи з реакції посадових осіб правоохоронних органів, мала б бути зараз першого розряду. Заявили про те, що затримана людина, паралельно заявили, що проводять слідчі дії. Активісти вказують на те, що мало б бути зовсім навпаки.

Владислав Грезєв: Наскільки я розумію, ситуація розгорталась наступним чином. Під пресом громадськості артикулювалася вимога (навіть під стінами МВС) до Генпрокурора Юрія Луценка, щоб перевести справи по замахах, вбивствах активістів, правозахисників і журналістів у підслідність СБУ через те, що це вже носить характер залякування широких груп населення, це можна сприймати як терористичний акт. Кожен активний громадянин, активіст, який не боїться висловлювати свою думку щодо злочинних дій влади на місцевому, національному рівні, усвідомлює, що він може бути наступним.

Серед спільноти громадських активістів в ці дні відчувається напруга, усвідомлення того, що кожен у зоні ризику. Ми артикулювали вимогу з приводу переведення цих справ до СБУ з кількох причин, у тому числі по справі Каті Гандзюк через те, що там є конфлікт інтересів із місцевими правоохоронцями, оскільки вона займалася викриванням їхніх злочинних дій. Ми переконані, що ефективного слідства на місці не буде.

По-друге, все ще є віра в окремі департаменти СБУ, які були реформовані після Революції гідності (зокрема Департамент контррозвідки), що там можуть бути проведені ефективні слідчі дії. Це ж не перші напади – десятки нападів відбулося за останні чотири-п’ять років, МВС виявляє не супер ефективність. По багатьох справах ми навіть не знаємо, в якому статусі все зараз, на якому етапі слідство, немає нормальної комунікації із громадськістю. Ще однією із вимог була організація публічного звіту за всіма такими епізодами, на що Артем Шевченко, голова Департаменту комунікації МВС, дав свою згоду на камеру. Ми будемо й далі продовжувати цей рух.

Юрій Луценко спочатку не побачив у цьому складової терористичних дій, необхідності переводити слідство в СБУ. На наступний день, коли знову відбулися замахи, написав, що бачить у цьому такий чинник. Потім поспілкувався особисто з Катериною і сказав, що потрібно переводити слідство в СБУ.

Паралельно з цим окремий фланг нашого політичного бомонду, група «Народного фронту» й особисто Арсен Аваков у Твіттері заявив, начебто вже є підозрюваний. Якщо це дійсно так, має бути якась додаткова інформація.

Бачу просто боротьбу політичного характеру між двома відомствами, флангами. Головне, щоб були виявлені виконавці, замовники – щоб це дійсно були вони, а не когось притягнули туди «за вуха».

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.