facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як активісти ГО "Почайна" витягають з-під землі київську річку Почайну

Из этого можна сделать то, чем потом будет славиться Киев – активістка.

Як активісти ГО "Почайна" витягають з-під землі київську річку Почайну
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Розмовляємо з активісткою Аннабель Моріною очільницею ГО “Почайна”.

Наталя Соколенко: Багато киян знають про діяльність цієї ГО і про Аннабель Моріна, а тепер знає вже вся країна після історії на Поштовій площі, коли Аннабель поставила своє здоров’я і життя на захист Почайни, на захист історії Києва, всієї України. Нагадаю конфлікт між Аннабель, киянами, вченими, небайдужими людьми та київською владою, яка не розуміє важливості археологічної знахідки, а саме знахідки давньої вулиці Княжої доби – її знайшли на тому місці, де одна з компаній хоче побудувати торгівельно-розважальний центр. А наша гостя не хоче аж настільки, що коли київська влада почала ухвалювати рішення не на користь киян, історії Києва, України, а на користь комерції, оголосила голодування. Почнімо з ГО Почайна: як вона була створена? Мені при слові Почайна згадується вірш Ліни Костенко.

Аннабель Моріна: Так, в 2015 году это практически была единственная информация о Почайне, которая осталась. Мало ее было. По крайней мере, они говорили четко, что если уж Лина Костенко сказала, что Почайна есть и она зникає, значит не врут. В 2015 году единственная информация о Почайне – это река, которой нет. Люди считали, что возможно, она зарыта под Подолом – никто ничего не понимал. Первый год – это просто была работа с информацией. Карты от 17 до начала 20 века мы выставляли копии в метро на Золотых воротах, чтобы люди своими глазами видели, где Почайна протекала и протекает, и как она изменилась. И еще в 1920 году ее название было подписано, как река, которая протекает от Оболони туда в сторону гавани. Собственно гавань – ее часть. Потом ее отрезали от гавани, на ней построили Оболонь, но она все еще оставалась рекой. ГО Почайна была учреджена мной и мои другом Константином Богатовым. Мы за это время юридически сделали парк, вернули Почайну на карты, убрали свалку. Сейчас переходим к стадии проектирования парка потому, что мы люди не очень дружные с властью.

Любомир Ференс: На вашу думку, чого влада в Україні не хоче слухати людей і громаду? В чому проблема?

Аннабель Моріна: Наверное, у них просто другие интересы.

Любомир Ференс: Навіть у нас, у двох людей, які ведуть на даному етапі діалог, можуть бути різні зацікавлення. Ми різні люди, можемо бути з різними точками зору. Однак, влада є влада, яка має прислухатися до громади.

Аннабель Моріна: Честно говоря, я не понимаю, почему они не видять ценности Почтовой площади, когда такое количество киевлян с абсолютно разными вглядами поддерживают. Дело в том, что для каждого в этой ситуации есть ценность, в этом есть наши корни. Возможно, это национальная идея: как зарождался Киев и как он изменился – это уникально, интересно и нам есть, чем гордиться. Каждый туда прийдет и найдет свое. Поэтому для меня это очень большое удивление. Даже бизнес должен смотреть на долгосрочную перспективу, понимая ценность находки, а с другой стороны, заинтересованность людей. Из этого можна сделать то, чем потом будет славиться Киев.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

«Щоб зібрати 300-тисячне угрупування, росіянам треба 10 місяців мобілізації» — Киричевський

«Щоб зібрати 300-тисячне угрупування, росіянам треба 10 місяців мобілізації» — Киричевський

«Українці почали ставитися до локальних продуктів з повагою» — Анастасія Аргунова

«Українці почали ставитися до локальних продуктів з повагою» — Анастасія Аргунова

Марта Дичок: Вважаю за честь бути у персональному санкційному списку РФ

Марта Дичок: Вважаю за честь бути у персональному санкційному списку РФ