Як і навіщо відновлювати сквери своїми руками? Ініціативи від Києва до Донбасу
Розбираємося на прикладах Скверу Небесної Сотні у Києві та Скверу 21 у Добропіллі
У студії Громадського радіо – координатор проекту громадської організації «Місто-сад» Ольга Гвоздік та менеджер проекту Сквер 21 у місті Добропілля Яна Брик.
Анастасія Багаліка: Як виникла ініціатива «Місто-сад»? З чим ви почали працювати?
Ольга Гвоздік: Ініціатива «Місто-сад» виникла зі Скверу Небесної Сотні. Керівниця нашої організації Євгенія Кулеба започаткувала «Місто-сад». Це почалося з її ідеї відновити сквер, відновити територію, яка була захаращена. Під час Революції гідності дуже багато людей долучилися, волонтерили, допомагали відновити це місце. Виявилося, що земельна ділянка вже була віддана під забудову, під будівництво готельного комплексу. Тоді почалася боротьба і за те, щоб цю земельну ділянку повернути у власність громади, тому що вона була незаконно передана. Тож така ініціатива почалася з Києва, зі Скверу Небесної Сотні. Вже потім, після того, як ми побачили, що люди долучаються, люди достатньо активні, люди прагнуть змін своїми руками, вони можуть це зробити. Такий успішний кейс спробували транслювати на інші міста. Тоді з’явився Слов’янськ, це парк Шовковичний. Громада об’єдналася і захотіла відновити свій парк, який був в дуже поганому стані. Вони звернулися до тих організацій, які мають досвід відновлення публічних просторів. Ми почали з ними співпрацювати. Після цього ми пішли далі на Схід. У нас є проект і в Добропіллі, і в Костянтинівці, і в Покровську.
Лариса Денисенко: Наскільки легко об’єднати людей задля того, щоб вони почали інакше бачити та усвідомлювати своє місто? Як люди усвідомлюють власну екологічну поведінку?
Яна Брик: Я б хотіла розповісти на прикладі Скверу 21 у місті Добропілля, тому що коли ми тільки приїхали туди, почали досліджувати запит від громади, то навіть на моє здивування було те, що люди саме захотіли сквер в екостилі, ніяких штучних матеріалів, ніякої тематики, пов’язаної з вугіллям. Це вперше у моїй практиці, коли люди самі захотіли цього, ми не підштовхували їх до цього.
Анастасія Багаліка: Я думаю, що у вас є хороший кандидат на ще один сквер у місті Запоріжжі. Там знищили сквер і хочуть будувати торговельний центр. З цього приводу були скандали.
Яна Брик: До мене вже зверталися депутати із Запорізької міської ради з приводу того, чи може наша громадська організація допомогти їм створити ще один сквер.
Анастасія Багаліка: Як ви допомагаєте? В чому полягає адвокаційна кампанія?
Ольга Гвоздік: Я б розділила декілька моментів. Є об’єднання громади у великих містах. Найчастіше громада постфактум дізнається, що буде на земельній ділянці, коли відбулася вирубка дерев. Тоді відбувається боротьба проти чогось. Інколи це буває занадто пізно. Не вистачає інколи об’єднання, коли є земельна ділянка, коли є територія, коли ми проходимо повз цю територію, а її можна було зробити суспільно корисним публічним простором, де ми могли б проводити час разом з дітьми, відпочивати, але ми, мешканці, цього не робимо, а вже потім починаємо реагувати, коли виявляється, що там буде чергова забудова. Тоді це окрема ситуація, тоді це окремі механізми лобіювання інтересів громади. Це і суди, і активна робота в міських структурах, які відповідають за благоустрій, за архітектуру, щоб повернути, а потім ще й адвокатувати ідею зміни публічного простору. Інша ситуація, коли питання так гостро не стоїть, ділянку не забудовують. Тоді ми приїжджаємо і показуємо, що це місце може бути інакшим, тобто ми працюємо більше з людьми, говорячи, що публічні простори – це не завжди звичайний парк.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.