Як у Рівному активісти щороку аналізують звіти депутатів місцевих рад?

Як звітують та реагують на висновки активістів депутати? Говорили про це з координаторкою Всеукраїнської ініціативи «Активна громада» у Рівному Наталією Малиновською.

Ми працюємо з січня 2017 року, тож уже другий рік поспіль займаємось моніторингом звітів по діяльності наших міських обранців. Перший раз ми моніторили їхню роботу за 2016 рів. Підсумком нашої роботи був форум «Синергія влади та громади». У 2016 році прозвітували 37 із 42 депутатів Рівненської міської ради. В 2018 році ми моніторили дані за 2017 рік і знов прозвітували 37 депутатів з 42, щоправда вже інші, але показники не змінилися.

Закон України про статус депутата місцевої ради не визначає форму звіту. Він говорить про те, що депутат повинен звітувати не менше, ніж 1 раз на рік. Також у нас є регламент Рівненської міської ради, куди депутати самі внесли відповідні норми про те, що вони повинні звітувати не менше разу на рік. Звітом вважається офіційний звіт поданий на сайт Рівненської міської ради. Публікації у ЗМІ чи усні звітування не можуть бути зараховані, як звіт. Ми відштовхуємось від сайту, бо це має бути публічна інформація, до якої всі мають доступ.

Кожен громадянин має право ознайомитись із звітом депутата будь-якої міської ради, він може подавати інформаційний запит – це можна робити через міську раду, через інформаційний відділ чи одразу йти до депутата, він повинен відповісти протягом 5 днів. 

Зазвичай, депутати звітують про те, скільки вони провели особистих прийомів, скільки написали звернень, депутатських запитів, скільки провели зустрічей – це дані, які неможливо перевірити, оскільки потрібно, як мінімум, з одним депутатом потрібно провести всю його депутатську діяльність. Практика показує, що коли депутати дійсно працюють, їх знають на окрузі, у них є співпраця з виборцями, налагоджена робота. Щотижня ми проводимо інфогодини, де спілкуємось із рівнянами, запитуємо, чи знають вони своїх депутатів – як правило, знають.

З огляду на те, які пункти зазначали в своїй діяльності депутати, можна сказати, що з 37 звітів було 30 згадок, що депутати організовують масові заходи, 17 згадок, що здійснюють поточний ремонт двору, 16 згадок про сприяння проведенню масових заходів, 11 згадок про встановлення дитячих майданчиків, 10 згадок – ремонт контейнерних майданчиків. Тут дуже цікаво, як інформація подається, бо інколи депутат пише звернення, що він сприяє, але у звіті може писати, що він допоміг заасфальтувати щось. Питання, чи в нього є спеціальна техніка, якою він це робить, чи маленький асфальтовий завод? Виборці очікують чогось реального – якийсь продукт діяльності депутата. Депутат має більше інструментів, через які можна вирішувати проблеми. Нічого страшного, якщо він просто сприяє, – це теж прояв його діяльності й чесності, тоді легше встановлювати довіру між виборцями і обранцем.

Те, що не буде 100% громадян запитувати прозвітував депутат чи ні – це нормально. Якщо будуть запитувати хоча б 20% – це буде прекрасно, тоді депутати дійсно будуть звітуватися.

Від нас залежить, чи будемо ми використовувати ті інструменти, які маємо. Ніхто не змусить нас писати звернення, вирішувати якісь проблеми – це вибір. Якщо ми хочемо відповідальної громади, ми маємо брати в тому участь.

Ми займаємось не лише моніторингом звітів, а і навчанням рівнян інструментам участі, різним можливостям, які надає законодавство, зверненням, інформаційним запитам. Ми маємо гарну практику співпраці з ОТГ, які самі йдуть на контакт, прагнуть налагоджувати співпрацю.

Розмову провели ведучі Тетяна Трощинська і Василь Шандро

Повну версію цієї розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі