facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чому тварина – не подарунок, або П’ять ознак собачого щастя

Чому важливо правильно розпізнавати сигнали тварини, як не зашкодити їй і зробити так, щоб ваш улюбленець став максимально щасливим у середовищі, в якому він живе

Чому тварина – не подарунок, або П’ять ознак собачого щастя
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

21-22 квітня в Києві відбувся P2Pforum – конференція про поведінку собак, спілкування з ними та взаєморозуміння. Під час заходу в рамках програми «Хвостата хвиля» її авторка та ведуча Тетяна Трощинська поспілкувалася з Оксаною Галан, засновницею Школи взаєморозуміння з тваринами Pets&People та Іриною Войтович, менеджеркою з комунікацій компанії Кормотех.

Експертки розповіли про концепцію п’яти свобод тварини, як змінюється життя з появою чотирилапих та чому ніколи не варто дарувати тварин.

Концепція п’яти свобод тварини

Вперше її сформулювала Рут Харрісон у другій половині ХХ століття, – розповідає Оксана Галан:

Три з них доволі успішно дотримуються сучасними людьми: свобода від голоду та спраги, свобода від травм і хвороби та свобода від дискомфорту. Більшість із наших тварин нагодовані, живуть у квартирах і, скоріше за все, в них є своє місце – лежак або будиночок, їх регулярно оглядає ветеринар.

Але є ще дві свободи, до яких люди ставляться неуважно. Це свобода природної поведінки та свобода від страху та стресу. Люди неуважні до них не тому, що не люблять свою тварину – просто вони не вміють зчитувати те, що транслює тварина (чи перебуває вона в стресі, чи комфортно їй).

Ми дуже часто забуваємо, що все-таки собака – це собака, кішка – це кішка. Собаці подобається валятися в тухлій рибці – це для неї нормально. А деяким собакам подобається довго гуляти без людини, тому що їй потрібна якась свобода вибору та прийняття рішень.

Ми дуже часто порушуємо цю свободу для кішок, які просто стають заручниками наших «бетонних джунглів». Все, що отримує кішка, – подивитися із вікна на вулицю, а також їжа в мисці. Більше розваг у них немає, немає різноманітності життя.

Інколи ми заводимо тварину для себе – не для неї. І робимо нещасною не тільки тварину, але й себе, тому що керуємося незрозумілим для нас мотивом.

Чого нас вчить спільне життя з тваринами

Оксана Галан говорить, що, на її думку, до нас потрапляють саме ті тварини, які повинні нас чомусь навчити. Це підтверджує її досвід як власниці собак, адже цей досвід навчив її терпінню та повазі до потреб іншого.

Ірина Войтович додала, що, на її думку, тварини вчать нас гуманності:

«Напевно, та людина, яка навчиться розуміти собаку, кота чи будь-яку іншу тварину і не зможе образити її чи навіть задуматись про жорстоке поводження з нею, пізніше цю поведінку буде накладати і на свої стосунки в соціумі».

Поради людям, які хочуть завести собаку

Ніколи не можна заводити собаку «для дитини», адже відповідальність за тварину буде покладатися на дорослого. Якщо дорослий неготовий до цієї відповідальності та думає, що 12-річний хлопчик буле двічі на день вигулювати собаку, займатися нею, вичісувати, то я схиляюся до того, що 90% таких хлопців та дівчаток через деякий час втратять до цього інтерес. Тому потрібно розуміти, що ви заводите собаку чи кішку для себе.

Потрібно бути готовим, що з появою тварини ваше життя зміниться, продовжує Оксана Галан:

Чиєсь життя стане дуже активним, в когось в перші півтора-два роки буде інтенсивно наповнюватись знаннями, якщо це перша тварина. Потрібно бути до цього готовим та виділити час для аналізу та обробки цієї нової інформації. Якщо ви робитимете все це, будете аналізувати, вибудовувати стосунки, то матимете створіння, яке дуже багато вам дасть.

Ірина Войтович також дала пораду для тих батьків, чиї діти випрошують тварину:

Це елементарно можна зробити в домашніх умовах: дати дитині листок і ручку та попросити виписати все, що дитина знає про собаку чи кота та все, що потрібно для цієї тварини. Нехай дитина наповнить цей список, можливо, після цього скаже якісь свої версії, скільки це може коштувати, нехай батьки сядуть із дитиною та прорахують щомісячний бюджет на утримування тварини. Можливо, так дитина буде більше усвідомлювати відповідальність.

Часто після цього діти починають розуміти, що зараз собака чи кіт їм непотрібні, адже усвідомлюють, що в їхньому житті поки що інші пріоритети, – говорить Ірина Войтович.

Ніколи не даруйте тварину

Це найгірший подарунок, який тільки можна придумати, адже людина може бути до нього неготовою, говорить Оксана Галан:

Людина могла думати про собаку та кота, мріяти про це «in general». І ось на Новий рік їй приносять коробочку з милим створінням. Так, звісно, в перші два тижні буде замилування, але є велика ймовірність, що більшість таких тварин просто непотрібні.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі або дивіться відеоверсію розмови.

За підтримки

ХХ
Програма виходить за підтримки проекту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI II), що фінансується Агенством США з міжнародного розвитку (USAID)
Поділитися

Може бути цікаво

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран