Надягти маску на себе і не їсти з одної миски — як захистити свого улюбленця, якщо у вас COVID-19?

Про що говоримо цього разу у Хвостатій Хвилі?

• Що нового дізнались науковці про домашніх улюбленців та перебіг захворювання на COVID-19?
• Скільки років нашим собакам як на людський вік? Нове дослідження спростовує відому міфо-формулу множення віку собаки на 7 людських років.
• Собаки-підлітки схильні до конфліктної поведінки і схожі на людських дітей у пубертатний період.
• Домашні коти не хочуть працювати задля їжі, а хочуть їсти просто так. 

Коледж ветеринарної медицини Університету Іллінойс опублікував  свіжі дані щодо COVID-19 та тварин

Чи можуть люди передавати COVID-19 тваринам?

Так. Попри те, що таке трапляється рідко, люди можуть інфікувати тварин, включно з домашніми, вірусом, що викликає COVID-19. Найбільше повідомлень про собак і котів, які були у тісному контакті з людьми, хворими на коронавірус.

Чи хворіють домашні чи інші тварини на COVID-19, як люди?

Це залежить від виду. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, коти, норки та собаки виявили позитивний результат на вірус після спілкування із людиною із підтвердженим коронавірусом або підозрою. Кішки та норки найчастіше мають помітніші симптоми у порівнянні з собаками, а у норок підвищена ймовірність смерті.

В експериментальних дослідженнях показано, що коти здатні передати вірус іншим котам. Після спалахів на норкових фермах стало відомо, що норка може інфікувати не лише інших норок, а й людей. Пригадаймо історію з норками в Данії та Нідерландах, коли було виявлено мутацію COVID-19, що може передаватися людині.

Чи можуть тварини передавати людям COVID-19?

Дослідники-ветеринари кажуть, що пандемія зумовлена ​​поширенням коронавірусу від людини до людини. Вірус спочатку перейшов від тварини до людини, але потім основним механізмом передачі стало поширення від людини до людини. Тому науковці вважають низькою ймовірність розповсюдження COVID-19 від собак чи котів. Принаймні, задокументованих випадків немає.

Але є норки! Голландська команда ветеринарних учених використовувала у своєму дослідженні 16 норкових ферм і 97 робітників на цих фермах. У 67% працівників ферми виявили COVID-19. Оцінивши дані генетичного тестування, дослідники обґрунтовано припускають, що принаймні частина людей була заражена норкою, хоча вони зазначають, що потрібні додаткові дослідження.

Чи можуть ветеринари протестувати домашніх улюбленців на COVID-19?

Так, але через мінімальний ризик того, що вони інфікуються, ветеринари нині не рекомендують це робити.

Якщо людині поставили діагноз COVID-19, як захистити свого улюбленця?

Американська ветеринарна медична асоціація рекомендує зберігати ізоляцію, не спати разом з домашнім улюбленцем у цей період, не гладити або їсти з однієї миски. Також одягніть маску, але собі, а не собаці чи коту. Маска їх не захистить, а завадити дихати може.

Скільки років нашим собакам, як на людський вік?

Нове дослідження науковців із Каліфорнійського університету та Медичної школи Сан-Дієго спростовує відому міфо-формулу множення віку собаки на 7 людських років. Досліджували зразки крові 105 лабрадорів-ретриверів.

Учені створили графік, який можна використати для порівняння віку вашої собаки із віком людини. Коли собаки молоді, вони швидко дорослішають у порівнянні з людьми. Однорічний пес — як людина 30-річного віку. Чотирирічний — як 52-річна людина. Потім до семи років старішання собак сповільнюється.

Звісно, дослідження проводили лише на основі однієї породи, і це може бути обмеженням, бо деякі породи собак живуть довше, ніж інші. Науковці планують уточнювати розробку і застосовувати її до всіх порід.

Собаки-підлітки схильні до конфліктної поведінки і схожі на людських дітей у пубертатний період

Нове дослідження британських вчених, опубліковане в авторитетному журналі Biology Letters, пояснює, чому Лео свого часу ганьбив нас перед людьми і мірявся хвостами з усіма маламутами, вівчарками і кане корсо на районі.

Авторки дослідження Наомі Гарві, професорка Університету Ноттінгема, та Люсі Ашер, провідна лекторка Університету Ньюкасла, пишуть, що попри велику кількість порад в інтернеті, як впоратися із «важкими» песикам приблизно у віці від 6 до 12 місяців, досі не було науково зафіксованих доказів зміни поведінки у собак у період статевого дозрівання.

Дослідження базуються на стеженні за групою цуценят-поводирів протягом першого року життя (285 собак) та анкетуванні вихователів і тренерів.

Основні висновки:

• У пубертатному періоді у собак є фаза зменшення покірності щодо своїх власників. Підлітковий вік у них позначається типовими гормональними змінами та впливає на поведінку. Зміни поведінки такі, як і в людських підлітків: зниження здатності контролювати свої імпульси й емоції, підвищена дратівливість та ризикована поведінка.
• Дослідження показали, що підлітковий псячий вік — це вразливий час для стосунків власників і собак, просто «батьки і діти».
• Що особливо цікаво: дослідниці припускають, що собаки-тінейджери демонструють змагальність не зі своїми власниками, а з конфліктом між бажанням жити зі своєю людською родиною чи знайомитися та розмножуватися з іншими собаками.
• Науковці доводять, що соціальна непокора в собак може слугувати для перевірки міцності стосунків собак із господарями та безпечності цих стосунків.

Цікаво, що собаки, які мали тісніший такий зв’язок, демонстрували сильніше небажання підкорятися під час статевого дозрівання. Найголовніший висновок для власників собак: ці зміни поведінки минають. У більшості собак, пишуть дослідниці, після статевого дозрівання поведінка навіть покращилася.

На жаль, підлітковий вік — це час, коли власники найчастіше викидають своїх собак. Тому Наомі Гарві і Люсі Ашер наголошують, щоб власники не карали своїх собак за непослух і,тим більше не викидали їх на вулицю. Адже точнісінько такими самими, тільки людьми, вони й самі були у тинейджерстві.

Домашні кішки не хочуть працювати, щоб заслужити їжу, якщо їм це пропонують

Вони одразу обирають просто поїсти, а не вирішити перед тим головоломку. Це підтвердили дослідники Каліфорнійського університету.

Що це означає? Це означає поведінку, при якій істота, коли їй пропонують вибір між їжею «просто так» і їжею, для отримання якої потрібно докласти зусиль, обирає друге. Феномен описав у 1963-му зоопсихолог Глен Дженсен, який спочатку перевіряв його на 200 пацюках. Аналогічні дослідження були проведені з мишами, собаками, рибами, птахами і мавпами.

Та ось: коти єдині, хто обрав поїсти «просто так». На відміну від більшості тварин — і диких, і домашніх, коти не хочуть докладати зусиль, щоб отримати їжу. Зрештою, ви можете докласти зусиль, щоб заробити їм на їжу, якщо вже примати так люблять попрацювати.

Я не претендую на науковість. Але припускаю, що це не питання кмітливості. Це питання практичного розуму і впевненості у собі. Просто іноді варто спробувати бути кішкою.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS