Із координаторкою екстреного реагування благодійної організації «Сміливі» Катериною Рапутою говоримо про те, що робити, якщо ваш будинок постраждав від обстрілу.
Насамперед у ситуації, коли будівля постраждала від обстрілу, слід дбати про власну безпеку.
«У мене будинок тричі був пошкоджений. Я була свідком того, як реагують мешканці. І кожного разу відбувається одне й те саме: люди, коли стається влучання чи пошкодження будинку, забувають про безпеку. Під час повітряної тривоги вони вибігають на вулицю, починають щось робити, бігати навколо будинку. Але ми маємо пам’ятати, якщо повітряна тривога не закінчилася, може знову прилетіти — і десь зовсім поруч. Якщо спочатку не було постраждалих, вони можуть з’явитися пізніше», — наголосила Катерина Рапута.
Важливо не забувати: виходити з будинку слід лише у випадку, якщо є серйозні руйнування і вони тривають. Водночас, якщо ще оголошена повітряна тривога, потрібно залишатися в безпечному місці до відбою.
Катерина Рапута радить перш за все не панікувати й опанувати себе. Якщо важко впоратися зі своїм станом, про це потрібно одразу повідомити.
Дуже важливо не заважати роботі служб і діяти за алгоритмом, який озвучують рятувальники або штаб.
Порада від експертки: Варто залишатися в постійному контакті зі штабом, уточнювати інформацію і чекати, поки буде надана вся необхідна допомога. Питання житла, документів і майна варто вирішувати вже після стабілізації ситуації.
До сигналу повітряної тривоги варто бути готовими заздалегідь. Нульовим кроком у підготовці має бути аптечка — розрахована на вашу сім’ю та можливість допомогти іншим.
Основою тривожного рюкзака мають бути документи: особисті, на житло, документи членів родини та домашніх тварин. Усе важливе має зберігатися в одному місці й бути легким для перенесення.
Частою помилкою є поспішний вихід у піжамі та домашніх капцях. Тому окремий пункт — подбати про власну безпеку: зручне взуття та одяг, які захищають тіло.
Окрему увагу варто приділити дітям: їх потрібно одягнути відповідно до погоди, взяти із собою воду та їжу. Також доцільно покласти їм у кишеню записку з ім’ям дитини та контактами найближчої дорослої людини. У разі поранення батьків або паніки дитина може загубитися, і така інформація допоможе швидко встановити зв’язок із родиною.
Домашніх тварин також потрібно підготувати: котів — у переноски, собак — на повідці.
Перебування у ванній кімнаті під час обстрілу часто сприймається як умовно безпечне, однак на практиці це не так. Велика кількість скла й керамічної плитки та відсутність опорних конструкцій роблять ванну кімнату потенційно небезпечною.
Натомість безпечнішими є спільні коридори та ліфтові холи або місця з двома опорними стінами:
«Я дуже раджу всім виходити у спільні коридори, в ліфтові холи. Якщо ліфтового холу немає — хоча б обирати місце з двома опорними стінами. Люди часто рахують стіни у квартирі, забуваючи, що там є перегородки з гіпсокартону чи піноблоку — вони не витримають удару. Треба рахувати саме опорні конструкції: зовнішню стіну будинку і стіну, суміжну з коридором. Тому ванна не є безпечним місцем…».
Після того як переконалися, що ви та близькі в безпеці, немає поранених чи загиблих — другим кроком має бути виклик екстрених служб.
Важливо одразу зателефонувати за номером 112 або до відповідних служб та повідомити сусідів, що допомогу вже викликали.
Наступний крок — звернути увагу на тих, хто потребує допомоги поруч. Перед тим як залишати будинок, важливо пройтися своїм поверхом, постукати у двері та запитати, чи комусь потрібна допомога. Лише після цього виходьте у двір і долучайтеся до подальшої організації ліквідації наслідків обстрілу.
До дзвінка екстреним службам варто підготуватися заздалегідь. Насамперед потрібно знати, що говорити й куди телефонувати, а також навчити цього дітей.
Поширеною помилкою є нечітке повідомлення адреси. Люди часто кажуть: «будинок на розі», «біля магазину», очікуючи, що служби самі зорієнтуються. Натомість потрібно — чітко назвати вулицю і номер будинку, а також описати те, що бачите або чуєте: вибух, пошкодження, вибите скло.
Порада експертки: Оператору варто повідомляти все, що можна зафіксувати навколо. Диспетчер визначить, які служби необхідно залучити. Обов’язково потрібно сказати, чи є постраждалі, і зорієнтувати щодо їхньої приблизної кількості.
Якщо ж точно не зрозуміло, що саме сталося і в якому стані будівля, про це також потрібно прямо сказати. Краще, щоб на місце приїхала повна бригада і вже на локації оцінила ситуацію, ніж не викликати допомогу через невпевненість, наголосила Катерина Рапута.
У ситуації, коли двері заблоковані, універсальної поради не існує. Втім, із практичного досвіду Катерини Рапути, головне правило — чекати на допомогу рятувальників. Саме вони мають обладнання для демонтажу дверей або можуть дістати людей ззовні за допомогою драбини.
Якщо будинок великий, важливо активно сигналізувати про свою присутність. Рятувальники використовують «хвилини тиші», коли прислухаються до будь-яких звуків, щоб знайти заблокованих людей.
Водночас не варто намагатися самостійно виламувати двері. Домашні інструменти для цього не призначені, і такі спроби можуть лише ускладнити роботу рятувальників.
Примітка: Важливо мати звичайні та протипожежні ковдри, щоб захиститися від задимлення або вогню. Також бажано мати вогнегасник. Пожежна ковдра коштує відносно недорого, але може врятувати життя: нею можна накрити одну-дві людини та перечекати кілька хвилин до приїзду пожежної бригади.
У такій ситуації головне — не робити різких рухів. Спроби самостійно активно рухатися або «відкопуватися» можуть спровокувати вторинні руйнування і погіршити становище.
Важливо чекати на допомогу рятувальників і намагатися зберігати спокій. Через стрес ви можете не усвідомлювати власних травм, а надмірна паніка призводить до виснаження і проблем із диханням та серцебиттям.
Потрібно дихати рівно, берегти сили, уникати зайвих рухів і сигналізувати про свою присутність, щоб рятувальники могли швидше знайти та дістати постраждалого. Головне завдання — зберегти енергію і дочекатися допомоги.
За психологічною допомогою важливо звертатися якомога раніше. Краще не «консервувати» стрес у собі, а проговорити ситуацію з фахівцем, отримати консультацію та першу психологічну підтримку.
Постраждалі звертаються по таку допомогу доволі часто, зазначає Катерина Рапута. На місцях обстрілів працюють штатні психологи ДСНС, Національної поліції та управління соціального захисту. Окрім цього, до локацій залучають благодійні фонди, у складі яких є психотерапевти.
Особливо важливо звертатися до психологів у ситуаціях, коли під завалами шукають близьких. У таких випадках фахівці можуть бути поруч, підтримувати стан і допомагати стільки часу, скільки це необхідно.
Коли ДСНС працює на місці — рятувальники оглядають будинок і повідомляють, чи безпечно в ньому перебувати.
За словами Катерини Рапути, для мешканців є простий орієнтир: якщо вхід до будинку не огороджений стрічкою і по периметру немає поліції, заходити вже можна. Додатково це можна уточнити у керівника штабу або через активіста будинку, голову правління чи ОСББ.
Якщо будинок визнали безпечним, можна зайти до своєї квартири й оцінити пошкодження.
Заяву про пошкодження квартири орендар може подати самостійно. Водночас важливо пам’ятати, що всі відшкодування та допомога надходитимуть власнику житла.
Тому, найімовірніше, власнику квартири доведеться приїхати того ж або наступного дня, якщо він планує отримати всю належну допомогу.
Акт обстеження житла обов’язково складається після пошкодження внаслідок обстрілу. Його оформлює або керуюча компанія (раніше їх називали ЖЕКами), або ОСББ — залежно від того, як організоване управління будинком.
Акт може складатися індивідуально на кожну квартиру або бути загальнобудинковим, що включає усі пошкоджені квартири — це залежить від конкретного району і того, як там приймають документи. Формат варто заздалегідь узгодити зі штабом.
За словами координаторки екстреного реагування благодійної організації «Сміливі», виїжджати від свого будинку в першу добу після обстрілу — поширена помилка. Саме в цей час усі служби працюють безпосередньо на локації: рятувальники, поліція, соціальні служби.
Якщо людина одразу їде, поліція може не зафіксувати пошкодження, соціальні служби — не оформити належні виплати, а доступ до квартири після розбору завалів буде складніше відновити. У таких випадках служби змушені згодом розшукувати власників квартир, що затягує процес і перевантажує систему.
Порада від експертки: У першу добу варто залишатися в будинку або поруч із ним — хоча б до вечора. Це дозволяє оформити заяви, зафіксувати пошкодження, закрити тепловий контур квартири, зібрати необхідні речі та отримати всю базову допомогу.
Першу добу після обстрілу важливо присвятити саме організації безпеки, фіксації пошкоджень і оформленню всіх необхідних процедур, а вже потім ухвалювати рішення про виїзд.
Це одноразова допомога від Департаменту соціального захисту населення. Для її отримання потрібно подати окрему заяву.
Працівники управління соцзахисту — нині їх називають соціальними менеджерами — зазвичай виїжджають безпосередньо на місце події. Вони можуть приймати заяви одразу в будинку або в штабі, який розгортають поруч.
Примітка: Якщо вас не було вдома або ви приїхали пізніше, заяву можна подати безпосередньо в управлінні соціального захисту. Граничного терміну для подання такої заяви немає.
У штабі обовʼязково повідомляють, якщо житло визнають непридатним для проживання. У зв’язку з цим, в управлінні соціального захисту можна оформити окрему заяву на отримання тимчасового житла.
Однак, варто розуміти, що якість і формат такого житла можуть відрізнятися — це залежить від конкретної районної адміністрації. У різних районах можуть пропонувати готелі, хостели або гуртожитки, і не всі мешканці погоджуються на ці умови.
Водночас можна оформити щомісячну виплату у розмірі 20 тисяч гривень на оренду житла.
Важливо пам’ятати, що оренда має бути офіційною. Місто компенсує з її вартості 20 тисяч гривень щомісяця — до моменту відновлення житла або отримання сертифіката на нову квартиру.
Заяву на відселення та компенсацію можна подати в управлінні соцзахисту або безпосередньо в штабі.
Важливо: Заяву щодо відселення потрібно подавати одразу після того, як житло визнають непридатним для проживання.
Як розповіла Катерина Рапута, саме це входить до її роботи як координаторки екстреного реагування. Саме координатори залучають до конкретних локацій волонтерські ініціативи та благодійні організації, щоб допомога надходила рівномірно і без дублювання.
Важливо розуміти, що звертатися по допомогу краще системно — через штаб. Якщо мешканці повідомляють, що їм потрібна волонтерська або благодійна допомога, цю інформацію передають координаторам. Такий підхід дозволяє уникнути дублювання запитів.
Примітка: Координатори перебувають у постійній комунікації з керівниками штабів і головами районних державних адміністрацій. Завдяки цьому інформація про потреби конкретних районів передається оперативно, а допомога розподіляється швидше й ефективніше.
Порада від експертки: Звернутися за допомогою можна і до благодійної організації «Сміливі». Це можна зробити, зокрема, через соціальні мережі.
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі
Публікація підготовлена у співпраці з Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.