Ігор Попов: «Можливо, доведеться відкладати вибори на території Донецької та Луганської областей»

Ігор Попов, народний депутат і колишній очільник Комітету виборців України переконаний: місцеві вибори повинні відбутися 25 жовтня і пройти за новою системою відкритих списків.

Соломко Ірина: Вітаю всіх, ви слухаєте «Територію», програму про права та владу місцевих громад. При мікрофоні авторка та ведуча програми Ірина Соломко. І сьогодні у нас в студії Ігор Попов, народний депутат та колишній очільник Комітету виборців України.

Вітаю вас, пане Ігорю. За Конституцією місцеві вибори мають відбутися в жовтні цього року, але чим ближче до цієї дати, тим більше з’являється незрозумілих розмов, чуток про те, що їх не буде, що їх відтермінують, оскільки в нас проходить адміністративно-територіальна реформа.

Ігор Попов: Я думаю на 95% можна бути впевненим, що вибори 25 жовтня відбудуться до майже всіх місцевих рад, міських, селищних, сільських голів. У нас є проблеми, звичайно, по Криму. Тут потрібно реально говорити, що в Криму ми не зможемо провести вибори. У нас не буде виборів на територіях, які контролюють бойовики. І в мене великі сумніви, чи зможемо ми забезпечити безпеку на звільнених територіях Донецької та Луганської областей, чи доведеться там переносити вибори, а на територіях і далі будуть керувати військові адміністрації. Це буде політичне рішення Верховної Ради, воно зараз обговорюється.

Ірина Соломко: Ми пам’ятаємо перебіг виборів на звільнених територіях, там не скрізь були проблеми. Які наразі межі цих проблемних територій, де вибори можуть не пройти?

Ігор Попов: Це проблема. Уже зараз очевидно, що в Широкіно проводити вибори нереально. Виборці роз’їхалися, є загроза безпеці і життю виборців і членів комісії. Але, де провести межу? Це складно, тому можливо, доведеться відкладати вибори на всій території Донецької та Луганської областей.

Ірина Соломко: Якщо вибори відтермінують, що буде з повноваженнями депутатів рад?

Ігор Попов: В цих областях діють військово-цивільні адміністрації, тобто роль військових набагато збільшена. Скоріше за все, саме вони будуть виконувати основну функцію місцевих органів виконавчої влади до проведення нових виборів. Всі чинні депутати отримали мандати, дія яких закінчиться 25 жовтня, фактично із вступом до роботи нового складу депутатів місцевих рад. Тому подовжувати у нас немає жодного сенсу. І всі їх рішення будуть нелегітимними.
Але поки рішення ще не прийняте. Це буде визначено в вихідних і прикінцевих положеннях нового закону. Тому що на ці вибори, скоріше за все, буде прийнятий абсолютно новий закон. Він врегулює не лише нові демократичні норми, але й питання проведення виборів на цих територіях, де, нажаль, продовжується АТО.

Ірина Соломко: Наразі з’являється багато інформації, що нового закону «Про місцеві вибори» депутати не будуть.
Ігор Попов: У Верховній раді за розпорядженням голови, створена робоча група, яка над цим працює. Я – заступник керівника цієї робочої групи. Повинен сказати, що робота йде

важко. У нас є пропозиції від експертного середовища, щодо застосування занадто екзотичних виборчих систем. Головна загроза в тому, що зараз кілька експертів пропонують різні системи на різні рівні виборів. Таким чином, у нас може статися, що виборець отримає 7 бюлетенів і буде голосувати 5 різними способами.

Ірина Соломко: Деталізуйте, будь ласка.

Ігор Попов: Пропонуються багатомандатні виборчі округи для сільських рад. Як на мене, для сільських рад – це за складно. І виборцям, і членам комісії буде важко зрозуміти. Діюча система мажоритарних виборів абсолютно себе виправдала. Більше того, в багатьох селах люди просто не хочуть бути депутатами селищних рад. Бо вони не мають ніяких повноважень, але підпадають під обмеження закону «Про корупцію». Тому їх навпаки вмовляють, тих селян, які користуються авторитетом, щоб вони висувались. В інших селах по-іншому.
Щодо районних і обласних рад там також пропонуються багатомандатні округи з різною кількістю мандатів. Щодо малих міст пропонується одна пропорційна виборча система. Щодо мерів малих міст — в один тур. Тобто, це за складно.
От, скажімо, я пам’ятаю позицію заступника голови ЦВК, Андрія Мегери, який також входить в нашу робочу групу. Він одразу заявив, що він поза політикою, комісія повинна турбуватися про те, щоб вибори відбулися за міжнародними стандартами. Проте, він багато в чому захищає інтереси тих сотень тисяч членів ВК, які повинні будуть дуже швидко розібратись в цьому.
Тому я на сьогодні бачу два реальні варіанти: або ми приймаємо відкриті списки для всіх рівнів сільської ради. Тобто просту систему списків, де виборець зазначає номер партії та номер кандидата, за якого він голосує. Це можна буде порахувати. Я бачив, як ця система працює в інших країнах. Якщо ні, то ми проводимо тюнінг чинного закону.

Ірина Соломко: Тобто, не приймаємо новий закон, а вносимо зміни в старий?

Ігор Попов: Вносимо зміни, де є пропозиції чи проблеми. Одна із змін – це зменшення загальної кількості депутатів. Дійсно, в багатьох радах їх забагато. Відсотків на 25 граничну чисельність місцевих рад можна зменшити.
Залишається проблемним питанням виборів міських голів, коли переможець може набрати 20% і стати мером. А при явці 50-60% — це мізерна кількість. Тому, я прогнозую, що буде внесена зміна в чинний закон для великих міст, скажімо 100 тисяч жителів і вище, буде працювати норма, що він має набрати абсолютну більшість. Або є дуже цікава пропозиція, він має набрати 20% і більше. Тобто, щоб не витрачати додаткові кошти, дійсно, якщо він набрав 49, а конкурент 29, він стає мером, навіть не маючи 50% голосів. Тобто такі речі прості, зрозумілі та логічні.

Ірина Соломко: А якщо менше, то повинен бути другий тур?

Ігор Попов: Якщо він не набрав 50% і розрив невеликий, то тоді проводиться другий тур.

Ірина Соломко: Якщо ми говоримо про минулі вибори, бо я так розумію, що наразі немає остаточного рішення: чи це будуть нові правила, чи старі тюнунговані. Але ви віже розумієте, чи буде усунена норма про партійну приналежність кандидата?

Ігор Попов: Самовисування має бути. Це одна з базових вимог ОБСЄ. Зараз позапартійні кандидати можуть бути включені у виборчі списки партії і балотуватися, як самовисуванці.

Ірина Соломко: А мери?

Ігор Попов: Щодо міських голів, моя позиція, що так само має бути самовисування. Хоч у нас зараз більше 200 партій, проте рівень довіри до партій, як до інституту, досить малий. Саме тому, якщо хтось із міських голів не бажає приєднатися до партії, не треба дурити виборців і висуватися від якоїсь диванної чи кишенькової партії, яку ніхто не знає, лише для того аби виконати норму закону.

Ірина Соломко: Тобто ця норма 100% буде змінена?

Ігор Попов: Якщо Рада коаліції підтримає той чи інший варіант, по ньому тоді буде розписуватися в деталях.

Ірина Соломко: У нас до виборів залишилося півроку, а рішення досі немає?

Ігор Попов: Ми затягнули з цим питанням, з графіком роботи. За коаліційною угодою – це стояло на перший квартал, але ми трохи затягаємо час.
Ірина Соломко: Ви вже сказали, що у Донецькій та Луганській областях виборів не буде. Багато з них наразі виїхали звідти. Вони зможуть проголосувати?
Ігор Попов: Більшість з них уже зареєструвалося за новим місцем проживання, Вони будуть внесені у списки виборців за своїми новими місцями проживання. І це ще одна причина для того, щоб відкласти вибори в зоні проведення АТО. Оскільки виборці, які залишилися, не відображають повний спектр політичних поглядів в громадах.
Саме тому вони можуть обрати депутатів, які відображатимуть інтереси частини громади. Нажаль, ці новообрані ради можуть займатися прийняттям переважно політичних і геополітичних рішень замість того, щоб займатися своїм безпосереднім обов’язком.
Ірина Соломко: А, якщо говорити про тих переселенців, які зареєстровані, наприклад в Києві, вони будуть голосувати?
Ігор Попов: У реєстрі виборців є таке поняття, як виборча адреса. Вони її вже отримали, зареєструвавшись за своїм місцем проживання.
Ірина Соломко: Тобто всі ті, хто офіційно має статус переселенця, візьмуть участь у голосуванні.
Ігор Попов: Звичайно.
Ірина Соломко: Якщо повернутися до закону. Яка готовність нового законопроекту?
Ігор Попов: Є кілька законопроектів. Тому, не виключено, що будуть винесені кілька альтернативних варіантів, і Верховна Рада в першому читанні буде визначатися чи їх об’єднати, чи взяти один базовий і далі з ним працювати.
Часу небагато. Фактично протягом травня потрібно, щоб ці закони пройшли формальні процедури погодження, з тим, щоб у червні проголосувати у першому читанні, а в липні в другому. Щоб заходити у виборчий процес уже з новим законом.
Ірина Соломко: За три місяці має розпочатися передвиборча компанія
Ігор Попов: Так. Ще треба розуміти, що Центральна виборча комісія вже під змінений новий закон трба створити нормативну базу, підготувати методичні матеріали для членів комісії.
Ірина Соломко: Нова виборча система, зокрема, відкриті списки, то це зовсім інша психологія. По суті, це тест для коаліції на її демократичність.
Ігор Попов: Ключовим у виборчому законі є політична система. Наприклад, Асоціація міст України вже заявила, що надає перевагу тарифікації мажоритарної виборчої системи. Це в інтересах мера, бо такого депутата легко контролювати. В інтересах політичних партій закриті списки.
Тому тут повинен бути компроміс, в основі якого має бути політична відповідальність.
Ірина Соломко: Є опоненти відкритих списків, які стверджують, що для Украхни це дуже складна система.
Ігор Попов: Ці люди, певно, уявляють, що треба усіх кандидатів до Київської міської ради, а їх буде на 100 позицій тисяч три, надрукувати один бюлетень. Це буде величезне простирадло. Але це не так.
Вся інформація щодо кандидатів від кожної партії буде розміщена на стіні на дільниці. Виборцю потрібно буде прийти і на листочок переписати, який номер свого кандидата. Потім цей саме номер вписати в бюлетень.
Ірина Соломко: А якщо це самовисуванець?
Ігор Попов: Це що я бачив в інших країнах, для незалежних кандидатів є окремий список.

Ірина Соломко: Ще одне вкрай важливе питання — це вибори у Києві.
Ігор Попов: З 2010 року, коли відбулися загальнонаціональні чергові вибори, відбувся ряд позачергових виборів. Всі ці люди обиралися до 25 жовтня 2015 року. Всі цього свідомі. Коли в Києві рік тому проходили вибори і Віталій Кличко, і Олексій Резніков чітко говорили: «Ми розуміємо, що заходимо на півтори року».
Зараз команда при владі освоїлась, їм дуже комфортно. В той же час вони бояться, що Київ їх знову не підтримає, бо успіхів не достатньо. Тому постійно й ідуть витоки інформації з будинку на Хрещатику, що вони хотіли б повторити трюк імені Черновецького: домовитись з Конституційним судом, який би сказав, що вибори були чергові, а не позачергові, тому рада обрана на 5 років. Але я думаю, що це не пройде.
Ірина Соломко: Нагадую нашим слухачам, що це була «Територію», програма про права та владу місцевих громад. Сьогодні у нас в студії був Ігор Попов, народний депутат та колишній очільник Комітету виборців України. При мікрофоні авторка та ведуча програми Ірина Соломко.
Програма створена за сприяння швейцарко-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO. Проект не обов’язково поділяє точку зору авторів програми, а також її учасників, яка була висловлена в ефірі.