Кожному ОСББ держава вже винна по 10 тисяч гривень за субсидії та пільги, - Мирошниченко

Ірина Соломко: Кабінет Міністрів прийняв постанову, яка з 1 січня кардинально змінила порядок повернення пільг та субсидій для ОСББ. Як ця постанова вплинула на ефективність роботи ОСББ?

Тамара Мирошниченко: Проблема виникла, бо Кабмін прийняв цю постанову і вніс зміни до іншої постанови про відшкодування пільг та субсидій для підприємств, які надають комунальні послуги.

Раніше об’єднання співвласників та ЖБК отримували відшкодування напряму на свої розрахункові рахунки. Зараз Кабмін запропонував, що маленькі ОСББ повинні відкрити спеціальні рахунки в казначействах, і, відкриваючи рахунок, вони повинні визнати себе ще й виконавцями комунальної послуги. Чому? Тому що ці спецрахунки відкриваються тільки для виконавців комунальної житлової послуги.

І виходить, що з одного боку рахунки ці відкрити неможливо. В постанові чітко вказано, що при відкритті рахунку повинна бути надана ліцензія, яка підтверджує, що ви є надавачем комунальних послуг. А об’єднані співвласники за своїм законом про об’єднання не можуть законодавчо бути виконавцями комунальних послуг. Якщо ОСББ не є виконавцем комунальної послуги, то жодне казначейство не відкриє йому такий спецрахунок.

Ірина Соломко: Ця проблема тільки для малих ОСББ чи для всіх?

Тамара Мирошниченко: Для всіх. Наразі держава винна і ОСББ, і ЖБК кошти мінімум за останні півроку як відшкодування за пільги і субсидії.

Ірина Соломко: Тобто за 2017-ий рік держава вже винна вам навіть без цієї постанови?

Тамара Мирошниченко: Так. І сюди можна добавити вже і січень. Ці кошти дуже потрібні об’єднанням, адже їх можна було б використати на ту ж сплату за ліфти, за електрику, на зарплату двірникам тощо.

Ірина Соломко: Яка аргументація?

Тамара Мирошниченко: Монетизація пільг та субсидій.

Ірина Соломко: Це означає, що люди за свої пільги та субсидії мали б отримати живі гроші на свої рахунки?

Тамара Мирошниченко: Так, але в нас, як завжди, подумали, що перший етап буде відбуватися по-іншому. Що ці кошти будуть отримувати підприємства, які надають комунальні послуги, але на казначейські рахунки. З цих рахунків можна розрахуватися тільки за комунальні послуги і тільки у певний період. І якщо ви їх не використали, вони йдуть до бюджету. А використати їх майже неможливо.

Ірина Соломко: Ви сказали, що за півроку держава заборгувала ОСББ. Скільки?

Тамара Мирошниченко: Мільйони, бо лише кожному ОСББ держава винна мінімум 10 тисяч гривень за період до 1 січня 2018-го року.

Ірина Соломко: Скільки в Дніпропетровській області є вже ОСББ і скільки з них є членами вашого Ресурсного центру?

Тамара Мирошниченко: В Дніпрі створено 1300 об’єднань. Загалом по області це вже 5-6 тисяч об’єднань. В нашому Ресурсному центрі об’єднуються всі міста області, і це приблизно 200-300 ОСББ, це десь близько 10-15% від загальної кількості.

Ірина Соломко: Реформа тільки розпочинається навіть на рівні створення ОСББ, і подібними ініціативами держава демотивує людей до об’єднання?

Тамара Мирошниченко: Так, коли держава надає пільги і субсидії, вона показує, що відповідає за свої зобов’язання. Саме держава, а не ОСББ. Але отримувачі пільг та субсидій розмірковують трошки по-іншому. Вони кажуть, що субсидія повинна бути, і їх не дуже цікавить, хто дає відшкодування. Тому ми і говоримо про монетизацію. Коли конкретному мешканцю буде надаватися конкретна сума коштів по субсидії на його рахунок, і він зможе розрахуватися сам за свої комунальні послуги, тоді питання відкриття/закриття рахунків знімається саме по собі.

 Ірина Соломко: Тобто ви підтримуєте цю монетизацію?

Тамара Мирошниченко: Так, ми підтримуємо і хочемо, що вона була якнайшвидше. Зрозумійте правильно, якщо об’єднанням вже винна держава, і вона відкриває рахунки якійсь конкретній особі, то держава вже має прямі стосунки з тією особою. Тобто об’єднання зовсім не цікавить, чи є в людини субсидія, чи немає, а людині зовсім не цікаво, хто ці кошти відшкодовує. Вони отримують гроші на картку і з цієї картки можуть розраховуватися з будь-яким постачальником комунальної послуги. Це цікаво, тому що тоді людина економить кошти. А можна зекономити тільки там, де є лічильники, в ОСББ можна зекономити, якщо проводиться модернізація.

Об’єднані співвласники за своїм законом про об’єднання не можуть законодавчо бути виконавцями комунальних послуг

Ірина Соломко: І це вже є у ваших ОСББ?

 Тамара Мирошниченко: Так. Вони економлять кошти і можуть їх навіть сплатити наперед тому постачальнику, якому вважають за потрібне. Зараз цього немає. Зараз є система, яка дуже стара. Людина отримує пільги та субсидії, а всі решта довго чекають на ці відшкодування. Як правило, це буває один-два рази на рік. І постає питання – за які кошти об’єднання повинно далі проводити свою роботу?

Читайте також: Як працюватиме монетизація субсидій на оплату послуг ЖКГ?

Ірина Соломко: Ви сказали, що ОСББ – це по суті ринковий механізм, охоплення цією системою буде поширюватися, а пільги і субсидії – це атавізм. Скільки у вашому ОСББ є пільговиків і людей, які мають субсидії. Наскільки це критично? Бо є думка, що ОСББ створюється у нових будинках, оскільки люди розуміють, що там не потрібно настільки багато ремонтувати, як, наприклад, у «хрущовках»?

Тамара Мирошниченко: Це міф. Я завжди наводжу простий приклад: куди легше класти гроші – на свій розрахунковий рахунок і з нього витрачати кошти на утримання свого майна, чи на чужий, де вам завжди будуть розказувати, що хтось щось не заплатив? А так ви самі вкладаєте гроші на свій рахунок і ви самі як співвласники можете ними розпоряджатися. Ви самі визначаєте, що вам потрібно в першу чергу, які ремонти, треба вам консьєржка чи не треба, у вас має бути один двірник чи два. І при цьому ви всі самі є контролерами, ви самі помічаєте, наскільки ви починаєте покращувати своє життя.

В нас у Дніпрі це дуже видно: де прибраний двір та будинок – це ОСББ. Біля таких будинків завжди чисто, снігу немає, почищені та посипані доріжки, скрізь квіти – тобто в цьому дворі дуже приємно знаходитися. Як тільки бачиш розруху – це будинки комунальної власності.

Як правило, в кожному будинку різний відсоток субсидіантів: буває 10%, а буває і 50%. І держава дійсно повинна допомагати своїм громадянам, які знаходяться у скрутному становищі. Але держава не може допомагати всім, а громадяни повинні знати, що будинок – це їхня спільна, сумісна власність.

Коли в нас відбулася приватизація у 1992-му році, то ми, приватизуючи свої квартири, підписували певний документ. І там було написано, що ми несемо відповідальність за своє майно. А ми забули за ці роки, що своє майно потрібно утримувати. Не може моє майно закінчуватися за дверима моєї квартири.

Проте з кожним роком відбувається покращення, тому що є будинки, на які дивляться інші будинки. Уявіть, що ви живете в будинку, і напроти вас будинок з гарними квітами, чистота, кожен рік якісь ремонти, заходи. Ви починаєте ставити питання – чому в нас не так?

Зараз ми переходимо на ринкові відносини, а закон чітко розповідає нам, що не повинно бути ніяких комунальних підприємств, повинні бути тільки управителі, а це вже ринок, то коли заходить ринок, це вже якісь свої доходи. І вони не будуть чекати на те, що ми всі будемо сплачувати по дві гривні і розповідати, що в нас немає коштів. Це зайшов управитель, він за своє управління завжди візьме кошти. А ваш будинок – це ваші проблеми, бо ви – співвласники, ви маєте це майно, а не управитель. Він вам так і буде відповідати: «А що ви зробили? Ви нам кошти дали? Ні. Ви прийняли рішення, щоб проводити якісь ремонти? Ні. А ми управляємо собі потихеньку».

Кожному ОСББ держава винна мінімум 10 тисяч гривень за період до 1 січня 2018-го року

Ірина Соломко: Тобто навіть коли з’являється управитель, все одно особами, які задають темп розвитку та ремонту будинку, є співвласники?

Тамара Мирошниченко: Так. Наразі у Дніпрі відбувається підвищення плати за утримання будинку та прибудинкової території. Якщо раніше мешканці сплачували приблизно 2-3 грн, то тепер це буде до 10 грн. Зрозуміло, що в цьому платежі є достатньо коштів і для управителя, якщо він зайде на ринок. Але управителя теж потрібно зрозуміти: йому треба держати штат, проводити якісь роботи, в нього є техніка безпеки тощо. Тобто ніхто безкоштовно при ринкових умовах не буде щось виконувати. Так, є пасивне населення, яке думає, що хтось має прийти і щось зробити. Але закон говорить одне: це ваше майно, і ви повинні  за нього відповідати.

Ірина Соломко: Наскільки наповнений вже ринок у правителів? І наскільки ці люди  можуть забезпечити хороший рівень управління?

Тамара Мирошниченко: На сьогодні він не наповнений, тому що місцева влада не до кінця хоче розлучатися з будинками комунальної власності, адже це дуже великі кошти. Та й самі управителі не сильно активні, тому що вони теж дуже залежать від багатьох чинників, адже вони залежні від міської ради, від якихось своїх умов, від якоїсь своєї матеріальної бази тощо. Тому нам навіть до ринку управителів дуже далеко.

Але будь-яка модель повинна мати право на своє здійснення. І тут модель ОСББ дуже проста, зрозуміла і каже тільки про одне – співвласники об’єдналися і разом утримують своє майно, разом вирішують всі свої проблеми. Це, на мою думку, як приклад маленької громади розвитку нашої держави. Якщо ми навчимося робити лад у свої громаді, то лад буде і в нашій державі.

Де прибраний двір та будинок – це ОСББ

Ірина Соломко: Наскільки мені відомо, місцева влада по-різному ставиться до ОСББ, і в деяких містах стимулює об’єднання, в деяких – не дуже. Якщо говорити про Дніпро, і про всю область, яка стратегія влади стосовно ОСББ?

 Тамара Мирошниченко: Якщо брати маленькі містечка області, то там навіть дуже непогано. В нас є такі міста, як Павлоград, Жовті Води, і там зелена вулиця – там проводять дуже великі енергетичні заходи, є навіть заходи з іноземними інвестиціями, наприклад проекти ПРООН. В Павлограді, наприклад, дуже затишно і гарно, і там видно, як зроблено об’єднання в будинках.

Річ у тому, що будинки за 40-50 років свого існування вичерпують свій потенціал, і житловий фонд дуже зношений. Тому місцева влада розуміє, що якщо вони самі не в змозі все полагодити, це можуть зробити мешканці. А місцевій владі це має бути дуже вигідно. Окрім того, що є будинки, які потрібно утримувати, в нас ще є мережі, які теж треба утримувати, і стан цих мереж дуже і дуже поганий. Про це ніхто не каже, колапс рано чи пізно прийде. Адже який стан водовідвідної системи в містах? Жахливий. Який стан водопостачання, що в нас тече по трубах? Жахіття. Я вже на кажу про систему водопостачання, де шалена втрата тепла. Тому для створення ОСББ в містах повинна бути зелена вулиця, адже тоді вони з себе знімають тяжкий тягар. Адже коли ОСББ вирішать свої проблеми у будинках, вони будуть озиратися навколо. Вже зараз, коли є два-три об’єднання у кварталі, вони вже починають думати про дитячі майданчики, про спортивні майданчики. Тобто дивляться вперед.