Громадське радіо
Ірина Соломко: Навіщо потрібен City Progress Index?
Руслан Рохов: City Progress Index — результат роботи Школи мерів та програм, які ми реалізували. Ми побачили, що багато наших слухачів по-різному розуміють задачі. В результаті проходження програми вони синхронізуються, бачать, куди рухатися, як вони як міські голови мають працювати і чого прагнути.
Але, на жаль, ми не можемо покрити всіх міських голів програмою, тому що їх багато, а програма обмежена. Тому і виникла потреба в об’єктивному аналізі діяльності міських голів, але таким чином, щоб це було незаангажовано і давало відповіді на всі виклики часу.
Якщо говорити про місто, то в той час, коли ми маємо децентралізацію, коли більшість відповідальності за розвиток покладено на органи місцевого самоврядування, воно само вирішує свою долю.
Сьогодні всі тенденції світу свідчать про те, що через 50 років урбанізація призведе до того, що 70% населення житимуть в містах, і міста між собою конкуруватимуть за людей, за інвестиції, за технології. І хто буде кращій, той зможе побудувати якісне місце, куди будуть їхати, а не звідки будуть тікати.
Сьогодні ми вже надаємо містам інструменти, щоб вони змогли це робити. І це дуже приємно, адже за останні 25 років дуже складно було вимагати від міських голів те, що потрібно від них вимагати, тому що держава не давала відповідних інструментів. Сьогодні держава їх дає.
Але з повноваженнями і ресурсами, які даються, важливо зрозуміти, як правильно і на що потрібно концентруватися. І як раз індекс разом з моніторингом міста дає підказку міським головам, як система навігації для пілота.
Ми розбили свою концепцію на три складових: якість життя, інвестиційна привабливість і інституційна спроможність.
Ірина Соломко: За логікою, це оцінювання має бути ніби ззовні. Хто буде тими людьми, які будуть оцінювати?
Руслан Рохов: Для того, щоб надати об’єктивну оцінку, це має бути зворотній зв’язок зовні, тобто погляд на місто очима сторонньої організації. Для того, щоб зробити його і об’єктивним, і якісним, ми як раз і ініціювали процес створення консорціуму компаній і консалтингових організацій. Зокрема, мова йде про Deloitte, Pricewaterhouse Coopers (PwC), GFK, Vox Ukraine, Київська школа економіки. Вони вже погодилися брати активну участь в тому, щоб розробити якісну методологію визначення індексу, який би говорив про ті об’єктивні процеси, які відбуваються в місті.
Наступного року ми хочемо презентувати на Конгресі мерів базову модель показників конкурентоспроможності умовного міста. Тоді ми зможемо наступного року, порівнявши показники цього року з попереднім, побачити динаміку.
І нас для важливий саме цей показник, оскільки місія індексу — стимулювати місцевий розвиток. І ми як агенція Спільні зусилля маємо на меті створити Фонд підтримки місцевого розвитку, який би акумулював ресурси від підприємців, громадських активістів, донорів, які би шли на місцевий розвиток.
Ірина Соломко: Саме ваші відомі партнери, з якими ви співпрацюєте, і будуть напрацьовувати критерії індексу?
Руслан Рохов: Як я вже говорив, індекс ділиться на три групи показників, які містять певні категорії. Наразі в попередньому ескізі, який є в нас, кожна група має по шість категорій, які в свою чергу розкладаються на індикатори, які будуть вимірюватися по розробленій методології.
Ми плануємо закінчити роботу з методологією, зробити апробацію та отримати зворотній зв’язок від міських голів і основних стейкхолдерів, наскільки індекс відповідає їхнім потребам. Ми хочемо, щоб держава, бізнес, громадськість дійсно побачили аналітичну інформацію, яка буде для них корисна.
І для цього в розробці методології ми хочемо вже впровадити консультації, щоб позиції і потреби були включені в розробку індексу.
Ірина Соломко: Наскільки важливо знати місцеву складову розвитку території, чи це загальні моделі оцінювання, які застосовуються в світі?
Руслан Рохов: Наприклад, Pricewaterhouse Coopers (PwC) цього року консультувала щодо розробки стратегії у Школі мерів команду Маріуполя.
Кожна з цих організацій, яку ми включили до консорціуму, має власну потужну компетенцію в необхідній сфері. Разом вони дають супер команду, щоб індекс був дійсно корисний.
Для самого індексу буде важливо робити якісну аналітику. Тому ми матимемо окремий аналітичний продукт. Нам дуже важливо, щоб пересічний громадянин міг зрозуміти, що означає той чи інший показник і як це відображається на його реальному житті.
Ірина Соломко: Ті компанії, які увійшли в ваш консорціум, — дуже поважні структури. Чи важко було їх вмовити?
Руслан Рохов: Нам було принципово, щоб вони долучились до цього проекту. Індекс діє не просто для якогось конкретного міста. Цей інструмент потрібен для стимулювання місцевого розвитку через демонстрацію тих міст, де є прогрес.
Мабуть, саме це переконало кампанії долучитися. Вони розуміють, що це корисно, потрібно, що в них є компетенції, які дозволяють їм не винаходити велосипед, а використовувати свій досвід.
Я не скажу, що було просто і легко. Тут було питання прокомунікувати важливість. З кількома цими компаніями ми мали попередню співпрацю в рамках Школи мерів. Також зіграла роль дискусія на Міжнародному конгресі мерів про роль індексів і рейтингів в підвищенні якості діяльності органів місцевого самоврядування.
Дуже позитивною для нас була участь литовського експерта, який представляв Інститут вільного ринку. Литва має Municipal Performance Index. І коли відбувалась дискусія щодо зменшення чи збільшення видатків, або вартість оплати послуг, які надаються муніципалітетом, то депутати міської ради переймалися, чи не погіршить це позиції їхнього міста в індексі на декілька позицій. Тобто вони розуміють, що це важливо.
Ірина Соломко: Скільки зайняло часу побудова спроможності і довіри до цього індексу?
Руслан Рохов: Індекс стартував як локальний проект в Литві, а сьогодні його експортовано ще в три країни.
Коли ми запустимо свій Progress Index, відбудеться те саме. Але для нас важливий локальний контекст. Ми робимо його передусім для українських міст. Вони — це точки росту для країни. В умовах тенденцій, які відбуваються, вкрай важливо, щоб наші міста не просто не пасли задніх, а бігли перед усіма.
Світ пішов вперед. Виклики розвинених країн, які обговорюються на міжнародних заходах, не релевантні з нашими. Ми дуже відстали. Участь у конгресі представників Канади продемонструвала, що в США, Канаді, Японії, ОАЕ зовсім інші проблеми.
У нас величезна проблема з інституційною спроможністю. Коли в Радянському союзі була централізована система, коли був розписаний порядок, то внизу люди були простими виконавцями. І сьогодні, коли міські голови — це люди, які приймають рішення і ведуть місто вперед, потрібно розуміти, що ніхто не прийде і не підкаже, куди треба рухатися і на що потрібно робити ставку.
Необхідно самим бачити конкурентне середовище, причому не тільки в Україні, а у світі. Українські міста конкурують з іншими містами країн Європи. Наприклад, Львів конкурує не з Тернополем, Чернівцями чи Івано-Франківськом, а Краковом та Варшавою.
Сьогодні ми маємо складну економічну та політичну ситуацію, але водночас це — можливість. Якщо сьогодні ми створимо хороші умови, маючи достатньо інтелектуальних і працездатних людей, то ми б змогли конкурувати і з поляками, і з Китаєм, і з країнами Європи.
Але кожному місту потрібно зрозуміти, на що робити ставку, чому саме воно має бути найкращім не тільки в Україні, а й у світі. В Китаї є приклади міст, які виготовляють корки для парфумів, і є практично монополістами і світі з цього виготовлення.
І тільки з високими амбітними цілями і задачами з розумінням стратегій досягнення наші міста можуть виходити на лідерські позиції.
Ірина Соломко: І такі індекси як раз і будуть цьому сприяти?
Руслан Рохов: Так. Ти маєш приймати рішення сам. Коли з’являється індекс, кожен мер і депутат розуміє: повинні бути певні заходи і проекти, які будуть розвивати якість життя, створювати інвестиційну привабливість та підвищувати спроможність органів місцевого самоврядування.
Ірина Соломко: З якими містами ви плануєте наразі підписати меморандум і коли ми отримаємо перший рейтинг?
Руслан Рохов: Ми будемо стартувати з 20-ти пілотних міст. Плануємо, що результати вимірювання першого індексу будуть презентовані на наступному Міжнародному конгресі мерів у грудні.