На сьогодні в E-Health зареєстровано понад 500 медичних установ, 1300 лікарів і 500 пацієнтів, — Бугай

Ірина Соломко:  Люди в регіонах вже розуміють, що таке E-Health? 

Юрій Бугай: Розуміння покращилося, але нам ще є над чим працювати, тому що в поняття E-Health – електронної охорони здоров’я як такої – входить величезна кількість рішень. Один з перших кроків, який ми робимо, – намагаємося дати стандарти роботи з цими системами. Звичайно, що ми зараз покриваємо не весь функціонал. Тому до сприйняття є ще, над чим працювати, але з іншого боку, про E-Health в Україні почали говорити. Бо те, з чого ми починали, був зовсім інший рівень.

Ірина Соломко: Ви починали рік тому в листопаді, коли в системі зареєструвалися перші лікарі. За цей рік скільки їх додалося?

Юрій Бугай: Рік тому ми як ініціатива громадських активістів звернули активно увагу на те, що сфера охорони здоров’я – це сито. Скільки ми туди не наливаємо, скільки грошей ми не даємо, ми не розуміємо, як ці гроші розподіляються і ми їх втрачаємо. Держава виділяє більше коштів на ліки, проте ми все одно платимо в лікарнях. Держава виділяє більше коштів на медичні послуги, а ми все одно за них платимо. І ми звернули увагу на те, що розуміння, скільки грошей і на що витрачається, в нас немає. Ми навіть не знаємо, скільки в Україні лікарів, медичних установ та пацієнтів.

Тому рік тому ми звернулися до команди Міністерства охорони здоров’я і розпочали наш проект. На сьогодні понад 500 медичних установ зареєстровано в системі, понад 1300 лікарів, і понад 500 пацієнтів. Ця система, яку ми готували, зроблена під реформу в сфері охорони здоров’я. Ми знаємо, що в Україні прийнятий закон про реформу в сфері охорони здоров’я, і саме електронна система буде грати ключову роль в запуску самої реформи. Тобто ми за рік змогли від ідеї і ініціативи прийти вже до продукту, який тестується. Ця система вже готова підтримати загальну реформу в сфері охорони здоров’я на первинній ланці.   

Ірина Соломко: Коли я читала про те, які території найбільш активно долучаються до електронної системи, то мене дуже вразило, що Дніпропетровська, Сумська та Житомирська області не поступаються столиці за кількістю зареєстрованих закладів. А Дніпропетровська область – з 51 медичним закладом лідер. Також кількість зареєстрованих медичних закладів Києва тотожні з кількістю таких закладів на Донеччині. Які ще територіальні особливості ви могли б відмітити?

Юрій Бугай: По-перше, на Дніпропетровщині вже не 51 заклад, а 55, кількість постійно змінюється. Кожен з охочих може зайти на сайт www.ehealth-ukraine.org і подивитися там реальну кількість. Важливим є те, що приєднуються всі регіони, окрім Криму. Є два фактори, які впливають на зростання кількості реєстрації медичних установ або лікарів. Перше – це бажання місцевих органів влади. Ми бачимо, що там, де є бажання на місцях, де існує підтримка губернатора або мера, дуже часто і відбувається реєстрація. Ми знаємо, що реформу і запровадження електронних інструментів підтримує і керівництво Києва, і Дніпра. Саме тому ми там бачимо найбільшу кількість реєстрацій. Також на реєстрацію впливають наші презентації в регіонах, і минулого тижня в нас був перший тур поїздки в регіони. Там наша команда зустрічається з лікарями і пояснює перші кроки. От зараз закон буде вступати в дію – що буде відбуватися? Що очікується від лікаря? Саме це команда пояснює.

Ми побачили, що після того, як ми з’їздили в Донецьку область, зробили презентацію системи, провели обговорення з лікарями, кількість реєстрацій збільшилася.

Електронна система буде грати ключову роль в запуску самої реформи

Ірина Соломко: Які найпопулярніші запитання ви чуєте від лікарів? Що їм незрозуміло? 

Юрій Бугай: Перші питання стосуються безпосередньо фінансування, і дуже рідко вони стосуються електронної системи охорони здоров’я як такої. Спочатку доводиться пояснювати, про що саме ми говоримо – про можливість в електронному вигляді підписання декларацій між лікарем і пацієнтом. Це те, на що ми звертаємо увагу саме зараз.

Крім того, дуже часто виникають питання, які пов’язані з нашими напрацюваннями: як відбувається online запис, як обрати систему, через яку працювати. Тобто практичні питання – лікарі питають, що потрібно мати, щоб під’ єднатися з точки зору техніки та інших юридичних документів.

В одних регіонах ми маємо більшу підтримку, в інших – меншу. Але комунікація або спілкування, яке відбувається з лікарями, на сьогодні дуже впливає на їхнє сприйняття. Коли ми говоримо про кількість грошей, яка витрачається на сферу охорони здоров’я, і рух яких ми хочемо, нарешті, побачити, ми розуміємо, що хтось їх отримує. Ми точно знаємо, що їх не отримує пацієнт, і ми точно знаємо, що їх не отримує лікар. Але їх же хтось отримує. І ці люди зацікавлені в збереженні цієї системи, що є, тому вони налаштовують лікарів, даючи часто неправдиву або недостовірну інформацію. Ми аналізуємо зараз результати опитування, наскільки наші тренінги допомагають розібратися, і бачимо на сьогодні дуже гарні показники і зворотній зв’язок від лікарів Адже вони приходять з уявленням, що їм потрібно купити якусь систему, встановити її, що існує якийсь один розробник, і а ми ці міфи спростовуємо.

З 1 серпня 2018-го року виплати медичним установам за пацієнтів будуть відбуватися лише на основі інформації з електронних систем охорони здоров’я

Ірина Соломко: Ви сказали, що ви активно працюєте з медиками, а як бути з пацієнтами? Хто працює з ними?

Юрій Бугай: Тут є дві важливі складові. Перша стосується безпосередньо реформи фінансування, і наразі зміна фінансування буде більше торкатися лікаря первинної ланки охорони здоров’я – терапевта, педіатра або сімейного лікаря. Тому що навіть закон, який був ухвалений, передбачає, що з 1 серпня 2018-го року виплати медичним установам за пацієнтів будуть відбуватися лише на основі інформації з електронних систем охорони здоров’я. Але система зроблена так, що цю інформацію повинен внести лікар. Тому ми зараз максимально працюємо з лікарями. Для нас у тестовому режимі стоїть завдання натренувати та навчити лікарів користуватися системою, а також отримати від них зворотній зв’язок. І коли ця система стане обов’язковою з 1 серпня 2018-го року, вони повинні знати, як туди вводиться інформація.

Отже, коли буде готова вся законодавча база, ми почнемо більш активну комунікацію з пацієнтами, щоб пояснювати їм, що потрібно визначитися із сімейним лікарем, який буде обслуговувати вас та вашу родину. Що з ним доведеться підписати декларацію, і лікар повинен внести інформацію про конкретного пацієнта в систему для того, щоб отримати виплати. Пацієнт поки ще не повинен буде вносити інформацію, але з часом пацієнт зможе побачити на нашому порталі, які медичні установи вже приєдналися до реформи, і яких лікарів він вже може обирати. Ця інформація буде доступною. Проте наразі ця система буде стосуватися лікарів первинної ланки охорони здоров’я, тому саме з ними ми активно працюємо.

Ірина Соломко: Коли ви це розповідаєте, в мене з’являються асоціації з е-декларуванням. Тому що одне зі слабких місць цієї системи полягає як раз із впровадженням технічного забезпечення. Наскільки ви впевненні, що ваша система технологічно і технічно витримає весь цей навал пацієнтів та лікарів 1 серпня, коли де-юре вона запрацює на повну потужність?

Юрій Бугай: Йдеться про поступовий розвиток системи. Коли розробляється якийсь певний невеликий функціонал, він тестується на навантаження, на логіку, на структуру даних. Вже після того, як якийсь певний функціонал був перевірений, розробляється наступний, який знову тестується і доробляється. Ми дуже часто чуємо, що вийшла альфа або бета версія Windows, тому що навіть ця система не випускається одразу всією версією. Спочатку є альфа тестування, щоб певна велика кількість користувачів спробувала, як це працює і дала зворотній зв’язок. Ключове – Windows спочатку починає працювати з тими користувачами, які добровільно хочуть це зробити. І ми робимо подібну річ. Ми зробили певний продукт, і зараз тестуємо його на лікарях для того, щоб коли це буде обов’язковим, ми були впевнені в тому, що система готова з точки зору логіки. Що стосується навантаження, ми вибудовуємо стандарти безпеки системи не лише згідно з українськими вимогами. В нас є ряд радників міжнародних компаній, і ми перевіряємо систему на відповідність міжнародним вимогам. В Україні ми почали співпрацювати з Державною службою спеціального зв’язку і захисту інформації з серпня, і поки що в нас йде абсолютно плідна робота. Тому мета – на 1 серпня все має бути протестоване відповідно до вимог українського законодавства та міжнародних стандартів.

Прикладів електронних систем в Україні існує декілька. Є електронне декламування, а є і інші системи, до яких я теж мав стосунок.

Ірина Соломко: ProZorro?

Юрій Бугай: Так. Ми можемо говорити про сферу закупівель і критикувати багато речей, але нарікань на те, що система не працювала, я останнім часом не чув. Звичайно, частину того досвіду ми теж будемо намагатися використати і в нашій системі охорони здоров’я.

Ірина Соломко: Ви вже сказали, що з 1 серпня мають запрацювати декларації, тобто по суті почнеться збір пацієнтської бази. Адже наразі незрозуміло, скільки в Україні пацієнтів, і яким чином використовуються кошти. Але в перспективі E-Health – це такий електронний сервіс, де будуть електронні рецепти, власний кабінет тощо. Коли почне працювати цей етап? І коли ця система буде насичена сервісами для пацієнта?

Юрій Бугай: Вже наступний крок – електронний рецепт і підтримка програми «Доступні ліки» – ми зробимо на початку 2018-го року в тестовому режимі. Як це буде відбуватися? Ми знаємо, що зараз держава виділяє 500 мільйонів, і сума, яка буде виділятися на відшкодування ліків, в бюджеті наступного року буде більшою. Коли ми запустимо сервіс електронного рецепта, пацієнт буде приходити до лікаря, лікар буде виписувати пацієнтові електронний рецепт, пацієнт на свій мобільний телефон буде отримувати повідомлення, і до аптеки він буде йти лише з номером повідомлення. Фармацевт буде відкривати зі свого комп’ютера інформацію про цей рецепт і видавати ліки, а потім вартість цих ліків буде відшкодуватися державою. І цей процес електронного рецепту для певної групи ліків буде запущений в електронному режимі на початку наступного року. Залежно від того, якими будуть результати пілотного режиму, ми будемо приймати рішення про його переведення на державний рівень. Це вже речі, які є запланованими і розробленими, і зараз відбувається робота, яка більше пов’язана з юридичними питаннями запуску.

Також у 2018-му році ми вже плануємо робити такі речі, як кабінет пацієнта, кабінет лікаря, крім того, потенційно ми говоримо про електронне направлення, електронну діагностику. Тобто всі ці кроки будуть відбуватися, і ми їх запланували на наступний рік. Потенційно наступного року ми зможемо покрити набагато більшу кількість звернень до сімейного лікаря, але це все буде залежати від того, як цей проект буде втілюватися в регіонах. Адже ми планували запустити систему E-Health вже з липня цього року, і ми готові були технічно. Але законопроект був відкладений в часі, і строки запуску реформи суттєво відтерміновані. Поза тим, вже наступного року ми плануємо запускати набагато більше сервісів для того, щоб за 3-5 років дійти до нашої мрії – здоров’я на долоні, коли ми як пацієнти зможемо заходити зі свого мобільного телефона і бачити всю інформацію про себе: які довідки чи аналізи нам давали, які вакцини нам робив наш сімейний лікар, хто мав доступ до нашої інформації та подібні речі.