«Після виборів оновлення не відбулося», – Світлана Остапа

Ірина Соломко: Чому ви вирішили балотуватися не міськраду, а в облраду?

Світлана Остапа: Після Майдану вирішила: нехай йдуть молоді, спробують змінити систему. Це рішення було остаточне.

Ірина Соломко: А ці молоді пішли?

Світлана Остапа: Частково. Третина залишилася тих, що були депутати, я маю на увазі за віком. А зайшли дві третини молодих. Але не завжди це – молоді. І не завжди це – активісти.

Ірина Соломко: А скільки активістів зайшло в міську раду Бучі?

Світлана Остапа: Якщо брати активістів, які були активними останні три місяці перед виборами, то одиниці. Оновлення не відбулося.

Ірина Соломко: Сподівання у вас було, коли ви розпочинали передвиборчу компанію?

Світлана Остапа: Коли я побачила як набирається команди в списки партійні, я зрозуміла що оновлення не буде. Це знову ж таки система, яку треба міняти.

Ірина Соломко: Експерти зокрема говорили, що партії декларували, що активісти мають іти на вибори і вони їх запрошували, але давали їм найгірші округи. Технологічно робили все можливе, щоби де-факто не дати їм пройти у міськради.

Світлана Остапа: Не найгірші округи, а округи з яких вони б не змогли зайти. Немає гірших чи кращих. Просто дали право визначати законом межі округів, кількість виборців. От ті, хто мав своїх людей у виборчій комісії, ті розраховували, що отримати найменші за чисельністю округи і легше обійти. А великі, там важко їх обійти, бо багато виборців, там кандидати перемогли, але вони не стали депутатами.

Ірина Соломко: Ви розказали свій приклад, так? До ради пройшов кандидат, який набрав 300 голосів. І чи це справедливо на вашу думку.

Світлана Остапа: В принципі я думала, що взагалі на вибори не піду. Але з травня місяця цього року почали звертатися різні сили до мене. Їх було п’ять. Пропонували йти в міськраду, але за умови, що я маю стати членом партії. Але я сказала, що категорично не хочу вступати, тому частина відсіялась. Залишилася одна сила, що дозволила не вступати в партію. Це Солідарність. І від того часу, як я погодилася на виборчу компанію, у мене  всього був місяць.

Ірина Соломко:  Вам важко далося це рішення? Світлана Остапа тепер дорівнює Солідарність.

Світлана Остапа: Це питання часу. В саму партію я не вступила. Проблема закону полягає в тому, що нібито були відкриті списки. Було 84 особи, назвали їх прізвища, але на цьому відкритість закінчилась. Моя компанія проходила як мажоритарна. Я приставлялася Світла Остапа, знаючи що в бюлетені  буде прописано два прізвища: керівника осередка і моє. Люди, знаючи моє ім’я, голосували саме за мене. Для порівняння: партійний осередок місто отримав майже 14% , а мій показник – 23,5%. Далі вибори пройшли, я перемогла, мажоритарка закінчилася, знову почалася пропорційна система.

Ірина Соломко: Ваші члени були в комісії? Яку ще допомогу ви отримали від партії?

Світлана Остапа: Рахунок був накопичувальний, щоб власну бухгалтерію вести, акти виконаних робіт. Розробки зразків рекламної продукції теж були. Але у фінансовому плані все треба було брати на себе.

Коли я погодилась, мені сказали що буде допомагати міський осередок партії.  І у БПП була одна проблема по всій країні, коли мудро вирішили об’єднати партії Народний фронт, Удар і Солідарність, то було конструктивно, і вирішили що будуть набирати списки окремо, а тут вирішили що треба об’єднувати. А це сварки, проблеми,  тому доводилося мирити їх.

Ірина Соломко: Скільки склав бюджет вашої кампанії?

Світлана Остапа: Це один мінімальний внесок, який можна була заплати одній фізичній особі. В мене таких внесків було 2,5 – майже 30 тис. Можна невеликими фінансами перемогти в компанії, якщо тебе знають люди, ти знаєш людей, проводиш зустрічі.

Я тепер розумію можна було зекономити  на друкованій продукції. Найефективніше з власного досвіду – це акція «від дверей до дверей». Коли, ти особисто підходиш. У мене було 12 багатоповерхових будинків і ще трохи приватного сектору.  Кандидат в облраду не обійде всіх від дверей до дверей.

Були сподівання на членів осередку партійного, які ходили отак от по своїх округах, що вони будуть роздавати і мою агітпродукцію. Але наскільки я тепер знаю, одні роздавали, інші – ні.

Конкуренти закидали своєю друкованою продукцією. Окрім того, зовнішня масова реклама – біг-борди, сіті-лайти, розтяжки.

Ірина Соломко: Це ефективно?

Світлана Остапа: Мені теж рекомендували, щоб я це робила. Це недешево. Один борд коштує 3600, плюс проклейка 300-200 та демонтаж 300. Це чотири тисячі гривень. Я вирішила що два борди з мене вистачить, плюс один сіті-лайт біля супермаркету. 

Ірина Соломко: А перешкоди не чинили?

Світлана Остапа: Місця ми вибрали не найкращі. І на друковану продукцію, ми випустили одну спільну газету з спільним осередком, брошури, де можна було познайомитися з кандидатом. Я ще випустила свої програми.

Ірина Соломко: Що було у вашій програмі?

Світлана Остапа: Знаючи, за 10 років депутатства проблеми, які є в місті, хоча Буча – одне з найкращих міст України. Але воно стало таким через те, що в оренду здавалась земля. Але цей ресурс невічний, всі проблеми не можна вирішити.

Наше місто дуже сильно забудовується. Є потреба у дитячих садочках, школах, це дуже соціальні вимоги. Але це важко, неможливо, має бути участь Києва.

Ірина Соломко: А скільки потрібно бюджету?

Світлана Остапа: Два бюджети міста потрібно на загальноосвітню школу, зараз розпочалося будівництво школи, яку давно обіцяв Київміськбуд, але це не буде школа, яку обіцяли на 900 чоловік. Це перероблений проект –  школа на 26 класів від 450 до 600 дітей.  Туди переведуть нашу гімназію, таким чином розвантажать одну з наших шкіл. 

Ірина Соломко: Скільки всього шкіл в Бучі?

Світлана Остапа: П’ять загальноосвітніх,  плюс гімназія. Школу треба добудувати обов’язково. За минулий рік в Київській області побудована одна тільки школа, загальноосвітня в одному селі. Не знаю чи варто треба було її добудовувати.

Друга проблема – горіння наших торфовищ. Міськвлада  відправляє машини, але екологи сказали, що вода має йти знизу, а не зверху. Це проблема глобальна, треба знову робити болото або відновлювати споруди, які дозволяють надходити воді знизу. А це величезний бюджет.

Ірина Соломко: Ви набрали 2755  голосів, а ваш опонент 300.

Світлана Остапа: Так і є. Це відбулося тому, що несправедливо поділені округи. Була поставлена межа від 16 тис. У нас була 26 тис. на два висуванця.

В той же час Поліський район, там всього 4 тис. виборців. Ну враховуючи те, що в нас прийшло трішки більше половини, а в  них менше двох тисяч взагалі. І там кілька кандидатів від різних політичних сил стали відразу депутатами, тобто Поліський район буде представлений зразу кількома депутатами. Так само Бородянський, там три округи.

В тому є якась несправедливість, тобто частина виборців віддали голоси, наприклад, мені, але отримають натомість кота в мішку. Їм пришлють депутата не місцевого, який живе в Броварах чи Білій Церкві, який не буде приїздити в цю Бучу. І мене надія тільки на громадських активістів, які не дадуть йому жити, будуть вимагати від нього. Попередні депутати, які були, не звітувалися жодного разу.

 

Програма створена за сприяння проекту «ДЕСПРО». Проекту не обов’язково поділяти точку зору авторів програми та її учасників, яка була висловлена в програмі. Почуймося!