Полтава третьої каденції міського голови Олександра Мамая не переживе, - активістка

Юлія Городчаніна, представниця коаліції громадських організацій міста Полтави про утиски та тиск на громадські організації та коаліцію старої та нової влади

Ведучi

Ірина Соломко

Гостi

Юлія Городчаніна

Полтава третьої каденції міського голови Олександра Мамая не переживе, - активістка
https://static.hromadske.radio/2018/01/hr-terytorija-2018-01-29-gorodchaninova.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/01/hr-terytorija-2018-01-29-gorodchaninova.mp3
Полтава третьої каденції міського голови Олександра Мамая не переживе, - активістка
0:00
/
0:00

Ірина Соломко: На жаль, ситуація в Полтаві щодо громадських активістів викликає величезне занепокоєння. Практично кожен місяць з’являться повідомлення про тиск або побиття громадських активістів.

Юлія Городчаніна: Так, на жаль, це відбувається тому, що після Майдану в Полтаві влада практично не змінилася. Проблеми накопичувалися кілька років, але за останні три роки вони трансформувалися у конкретне протистояння між громадськими активістами, місцевою владою і представниками бізнесу.

Ірина Соломко: Тобто людей вже все дістало?

Юлія Городчаніна: Так, нас називають тихою духовною столицею, але людям вже увірвався терпець. Зараз дуже багато людей виходять на протести чи публічно заявляють про свою позицію, тому що в місті забудовують пам’ятки архітектури, історичну частину міста, зелені паркові зони. І навіть невеличкий інцидент по забудові арки в одному з дворів викликав шалений ажіотаж. Там сталася різанина.

Причина в тому, що в місті блокується прийняття і підтримка створення ОСББ, і коли на порядок денний вийшло питання по забудові арки саме в будинку, де створено ОСББ, то спочатку мешканці будинку вийшли на протест, потім – такі ж самі полтавчани, які знають, що таке розпоряджатися своїм майном, і представники новостворених ОСББ стали їм на захист. Згодом приєдналися і громадські активісти.

Почалися акції протесту з 50-ти мешканців будинку, а далі ті протести переросли у тисячну акцію, що для Полтави є дуже великим протестними рухом. Дійшло до того, що в цій боротьбі було декілька поранених, і навіть декілька ветеранів АТО отримали ножові поранення і перебували на лікарняних ліжках.

Це все тому, що представник бізнесу залучив охоронну фірму, яка просто влетіла в натовп людей.

Ірина Соломко: А що в цей час робила поліція?

Юлія Городчаніна: Поліція була з самого початку на цьому місці, але не приймала жодних дій до моменту, коли вже розпочалася бійка. А тоді вже було занадто пізно, тому що з обох боків було багато людей, і в частини з них була зброя. Цієї ситуації можна було уникнути, але так, як мітинг був оголошений як мирний, то поліція і не мла б на нього ніяк впливати.

Після Майдану в Полтаві влада практично не змінилася

Ірина Соломко: Коли ці події розпочалися?

Юлія Городчаніна: Вони розпочалися в квітні, і цілий рік вже продовжуються мітинги та побиття активістів. Остання з подій, яка була, це напад на суддю-викривачку та її чоловіка Ларису Гольник та Ігоря Гавриленка за її професійну діяльність і за те, що вони не бояться викривати корупціонерів. Адже суддя Гольник розслідувала справу міського голови за корупційні дії, і саме тому про неї дізналися, бо вона не захотіла брати хабаря у представника міського голови. І зараз є багато конфліктів у тому суді, де вона працює, тому що це сумнозвісний суд – Октябрьський районний суд. На жаль, там працює багато суддів, які, на думку мешканців міста, персонально фігурують в якихось корупційних схемах чи правопорушеннях. Багато суддів приймали рішення, які просто не вкладаються в голову: легітимізували своїми рішеннями «ЛНР» та «ДНР», не надали дозвіл на відкриття рахунків організацій, які підозрювалися у фінансуванні «ЛНР» та «ДНР», відпустили кібер-злочинця, який у міжнародному розшуку. Голова Октябрьського районного суду пан Олександр Струков не приймав присягу судді, але вже 26 років працює суддею. Також проти нього відкрито дві кримінальні  справи за побиття Лариси Гольник та її чоловіка. НАЗК дало рекомендацію, що його треба відсторонити від виконання своїх посадових обов’язків, але він до цього часу є головою, і Октябрьський суд це підтримав, тому що це має бути колегіальне рішення.

Ірина Соломко: Хто це рішення має приймати?

Юлія Городчаніна: Судді. І вони одноголосно підтримали рішення, щоб він залишився на посаді.

Ірина Соломко: Ви – представниця коаліції громадських організацій. Це говорить про те, що у громадянського суспільства в Полтаві з’явилося розуміння, що потрібно об’єднуватися, щоб боротися з владою, адже, наскільки мені відомо, коаліція створилася не так давно?

Юлія Городчаніна: Частина об’єднання, яка є громадським сектором, не настільки пов’язана з подіями, які відбуваються, це більше інституційний розвиток громадянського суспільства для того, щоб більш організовано проводити заходи. Але громадянський рух у місті знано ширший, ніж сама коаліція, тому що туди об’єдналися і представники громадських організацій, і представники опозиційних партій, багато архітекторів, ветеранів АТО і просто небайдужих полтавців. Тому що ситуації, в яких доводиться такими протестами показувати, що громада проти, настільки різносторонні, що це не є зоною інтересів якоїсь окремої громадської організації, просто виходять всі, кому небайдуже місто. Адже в нас дуже багато зараз незаконних забудов в історичній частині, руйнуються пам’ятки архітектури.

В нас найголовнішою пам’яткою є Кругла площа, і на одній з будівель здійснюється будівництво, яке шкодить самій будівлі, воно відбувається без дозволів. Вже відкрита судова справа, накладений штраф на тих, хто здійснює будівництво, але воно продовжується далі.

Така сама історія з історичною пам’яткою на тій самій Круглій площі – це кадетський корпус. Ця будівля просто руйнується через те, що три каденції не приймаються жодні рішення по консервації будівлі, не кажучи вже про вкладення коштів у реконструкцію.

Подібна ситуація із забудовою Прирічкового парку. Це найбільша зелена зона в місті – берег річки Ворскла, 25 га рекреаційної зони. Там то з’являвся інвестор під побудову якогось льодового палацу, то потім з’являвся забудовник з парковкою на 400 автомобілів і тому подібні речі.  Це згуртовує людей, тому що жодна громадська організація не буде почутою окремо, отже, люди змушені згуртовуватися і публічно свою позицію відстоювати.

Нас називають тихою духовною столицею, але людям вже увірвався терпець

Ірина Соломко: Тобто основне, проти чого протестують мешканці Полтави, це незаконна забудова? А якщо говорити про корупційні дії, про прозорість роботи влади?

Юлія Городчаніна: Звісно, в нас такі ж самі проблеми і по корупційних схемах, і по викриттю, і по закупівлями, але тут більше працюють журналісти, антикорупційники та громадські діячі, які моніторять все це в інтернеті, передають прокуратурі та до суду.

Ірина Соломко: Але все ж таки це контролюється? І є хороші приклади того, як місцеві активісти з цим борються?

Юлія Городчаніна: Місцеві активісти з цим намагаються боротися. В нас таких аж кричущих випадків не було, але дрібні порушення завжди є, і ми намагаємося це не пропускати. В нас є громадські організації, які займаються виключно аналітикою, і це більше їхня повсякденна робота.

Ірина Соломко: Коли стався перший конфлікт, що став поштовхом для мобілізації активних громадян, і на протест вийшла 1000 людей, то ви зазначаєте, що ця цифра була для Полтави рекордною. Як ви працюєте з громадою?

Юлія Городчаніна: Ми намагаємося комунікувати різними каналами зв’язку. Найшвидше діють соціальні мережі, тому що є конкретні групи, через які ми комунікуємо, є особисті сторінки. В нас немає власних ЗМІ, але це не означає, що наші місцеві ЗМІ працюють на боці місцевої влади. В нас тільки телеканали підконтрольні тим людям, які приймають рішення, але в місті дуже багато інтернет-видань, друкованих ЗМІ, які дуже швидко і максимально об’єктивно висвітлюють всі події, за що ми їм дуже вдячні. Так само місцеві ЗМІ забезпечують трансляції сесій міської ради, і люди в онлайн режимі слідкують за тим, як приймаються рішення.

Полтаву знають як історичне місто, а ми, на жаль, цей статус можемо втратити

Ірина Соломко: Мер Полтави доволі одіозна фігура. Він очолив місто у 2010-му році, і це його друга каденція. Чому люди проголосували за нього вдуге?

 Юлія Городчаніна: За першу каденцію в людей не було аж такого незадоволення, недовіри і таких дій, як зараз. Ми спостерігаємо, що така тенденція триває лише останні три роки.

Насправді, наші люди згуртувалися і не хотіли допустити до посади міського голови колишнього мера Андрія Матковського, і робили для цього все. Тому і обрали повторно Мамая, але ми тоді ще не розуміли, які погану послугу ми собі зробили. Адже, прийшовши до влади, екс-міський голова і попередній міський голова зробили коаліцію, і тепер опозиція практично не може впливати на прийняття рішень.

Ірина Соломко: Тобто Андрій Матковський, проти якого ви боролися, прийшов у міську раду, і створив коаліцію з обраним мером?

Юлія Городчаніна: Так, але незрозуміло, кого звинувачувати, питання в тому, що рішення в міській раді приймаються колегіально, рішення приймає не особисто міський голова, а вся міська рада.

Проте ми маємо те, що маємо – порушень зараз дуже багато, незадоволення  неймовірне. Проте мене дуже вражають цифри. Наші колеги нещодавно провели опитування про підтримку – кого б люди зараз обрали міським головою. І нас дуже здивувало і розчарувало те, що 69% людей готові підтримати чинного міського голову.

Звичайно, в нього є і неймовірний антирейтинг, і на це вся наша надія, що нам за два роки, які лишилися йому до кінця каденції, вдасться достукатися до людей. Тому що Полтава третьої каденції в особі Олександра Мамая не переживе.

Він прийшов від партії «Совість України», але в нього дуже безсовісна політика, тому що місто руйнується. Полтаву знають як історичне місто, а ми, на жаль, цей статус можемо втратити.