Реформа децентралізації — це єдина успішна реформа, — Лукеря

Ірина Соломко: Кінець минулої сесії виявився неуспішним для реформи децентралізації, потрібні закони в так званий «день децентралізації» не були проголосовані

Іван Лукеря: Цей день було важко назвати «днем децентралізації». Це була така 30-хвилинка децентралізації, коли в останній день перед закриттям сесії о четвертій годині, коли депутатів немає і жоден законопроект не проходить, на голосування поставили децентралізаційні проекти, і назвали це все «днем децентралізації».

Ірина Соломко: Чому такі важливі законопроекти були поставлені на такий час?

Іван Лукеря: Тому що перед тим стояв вкрай важливий законопроект про Національну комісію регулювання тарифів, законопроект про id-картки замість паспортів. Ці законопроекти готувалися довго і голосувалися цілий день.

Тому на закони, що регулюють реформу децентралізації, у новому політичному сезоні я б не давав чотири місяці, а провів би їх за два дні, і тільки в вересні, тому що в жовтні почнеться голосування по тарифах, потім почнеться бюджетний процес, закони на виконання вимог МВФ, про повноцінний запуск е-декларування тощо.

У нас є або 8, 12 вересня або 20, 22-го. Виключно у ці дні ми можемо розглянути всі важливі законопроекти по децентралізації, яких є дуже багато.

Ірина Соломко: І на це вже буде виділено повноцінний «день децентралізації», закони будуть проголосовані пакетом?

Іван Лукеря: Як показав досвід роботи в парламенті, найкраще розглядають законопроекти, якщо вони йдуть блоками. Тому наш заклик до голови Верховної Ради — розглянути пакетом закони в два різні дні.

Ірина Соломко: Дискусії з цього приводу ведуться з секретаріатом Верховної Ради? Які є шанси, що голос громадськості буде почутий?

Іван Лукеря: Конфлікту між парламентом, урядом і громадянськістю немає, тому що порядок співпадає повністю з порядком денним від уряду, і сподіваюсь, що він збігається з порядком денним парламенту. Позиція голови Верховної Ради і парламенту така, що відкриття нової політичної сесії має бути успішним.

Тому вони будуть намагатися поставити на голосування в перший тиждень ті законопроекти, які мають шанс на успіх. І тому ми закликаємо розглянути ті законопроекти, які вже повністю підготовлені до ухвалення в цілому.

Ірина Соломко: І ті децентралізаційні законопроекти, про які ви сказали, вже всі готові?

Іван Лукеря: П’ять законопроектів готові вже в цілому. На жаль, в них не включений дуже важливо законопроект, який регулює зарахування сплати податку за надання адміністративних послуг до бюджетів об’єднаних територіальних громад. Зараз він зараховується до районного бюджету з аргументацією Міністерства фінансів, що так написано в Бюджетному кодексі. Чомусь цей готовий до ухвали законопроект Уряд не подав, але будемо сподіватися що парламент виправити цю помилку.

Ірина Соломко: Що це за податок, поясніть.

Іван Лукеря: Податок зі сплати надання адміністративних послуг: прописка, виписка, реєстрація бізнесу тощо. І ці податки, які сплачуються в об’єднаних громадах, зараз йдуть в районних бюджет, а не безпосередньо в бюджет ОТГ, що є нонсенсом.

Ірина Соломко: Проти децентралізації виступає Опозиційний блок, який не підтримує цю реформу і усіляко намагається її дискредитувати, і звідти голосів шукати не доводиться. А що говорити про так звану м’яку опозицію — Батьківщину та Радикальну партію Олега Ляшка. Від них теж не потрібно очікувати голосів?

Іван Лукеря: Оскільки Батьківщина, Радикальна партія і Опозиційний блок — «кон’юктурщики», вони знайшли собі тему оцієї реформи децентралізації, і виступають з дуже жорсткою критикою проти неї, яка є абсолютно беззмістовною і безпідставною.

Починається осінь, випливає тема тарифів, що є для них набагато цікавішою. Тому ми маємо надію, що децентралізація відійде для них на другий план. І не голосувати за неї не буде змісту.

Тут треба зауважити, що Радикальна Партія не буде голосувати за жоден законопроект, так само, як я Опозиційний блок. Зрозуміло, що в партіях коаліції немає жодних заперечень щодо цих законів, і вони готові голосувати повним складом.

Лідер Самопомочі Олег Березюк нещодавно заявив, що реформа децентралізації — це єдина успішна реформа, яка взагалі відбувається. Від цієї фракції є досить суттєва підтримка. Також маємо надію, що частина депутатів з Батьківщини, які є членами профільного комітету, теж підтримають ці закони.

Ірина Соломко: Яка є головна проблема в законі про землю?

Іван Лукеря: В цей законопроект внесли всі питання: від розпорядження до управління землями за межами населених пунктів. Причому і водними ресурсами, і землями, які є навколо озер, лісів, тобто запхали все, що можна і не можна. І постає питання, яким чином ми будемо цими землями розпоряджатися та на основі чого? Для цього повинна бути певна планувальна документація, а в чинному законі в нас є правова прогалина. Бо генеральний план території, зонування — це все в межах населених пунктів, а яка планувальна документація за межами населених пунктів — незрозуміло. Потрібно цю проблему вирішувати поетапно. І тут має бути серйозним дискусія, а законопроект був виготовлений наскоком.

Спочатку був один законопроект про надання права об’єднаним територіальним громадам розпоряджатися земельними ресурсами за межами населених пунктів. На основі цього був розроблений альтернативний законопроект, який зараз, власне, і є на порядку денному в парламенті, куди засунули все, бажаючи з’їсти всього слона цілком. Тому й маємо таку ситуацію. Його треба доопрацьовувати, додати необхідні правки. Це питання цієї осені, але не цього місяця.

Ірина Соломко: Які законопроекти мають бути стовідсотково проголосовані до кінця вересня?

Іван Лукеря: Це три ключові законопроекти. Перший — про приєднання територіальних громад. Чому це важливо? Протягом літа мені вдалося відвідати дуже багато районів та маленьких селищ по всій Україні. І питання приєднання територіальних громад стоїть на порядку денному у всіх органах місцевого самоврядування. Цей закон відкриє дорогу до об’єднання близько ста об’єднаних громад. Три-сім громад у кожній області вже готові зараз об’єднуватись по цьому закону. Адже зараз є такі випадки, де одна-дві громади блокують створення об’єднаних громад. І, по моїм мінімалістичним підрахункам, близько сотні об’єднаних територіальних громад можуть піти на вибори цього року.

Другий надважливий законопроект — створення об’єднаних територіальних громад, які знаходяться в суміжних районах. Зараз є громади, які не можуть піти на вибори, бо знаходяться у різних районах. Тому потрібне рішення Верховної Ради про зміну меж районів.

Третій законопроект — зарахування податку на надання адміністративних послуг до бюджету об’єднаних територіальних громад. Решту ж можна прийняти в кінці місяця, але ці три законопроекти потрібно ухвалити в цілому на наступному тижні.

Ірина Соломко: Як виглядає новий порядок денний Кабінету Міністрів щодо питання децентралізації?

Іван Лукеря: Нещодавно була прийнята постанова Кабінету Міністрів про визнання двох об’єднаних громад в Закарпатській області спроможними. Там дотепер немає перспективного плану, але дві об’єднані територіальні громади все ж створилися. Аби вони пішли на фінансування наступного року як об’єднані територіальні громади, тобто на рівні міста обласного значення та отримали всі відповідні фінансові ресурси, потрібна постанова Кабінету Міністрів.

Далі стоїть питання по затвердженню всіх перспективних планів всіх областей, і це повна відповідальність Кабінету Міністрів.

Ірина Соломко: Ці перспективні плани вже всі готові?

Іван Лукеря: Вони зараз доробляються і уточнюються. Ще одне питання, яке має вирішити Кабінет Міністрів. В районах голови районних адміністрацій по Україні тотально блокують процес об’єднання територіальних громад. Вони надзвичайно впливають на процес створення і конфігурацію цього об’єднання. Чого вони чекають — не зрозуміло. Можливо, аби самим стати головами об’єднаних громад, пішовши з посади голови райради та зберігаючи свій вплив.

І заяви профільного міністерства, що це може коштувати навіть посад, не допомагають. Якщо спитати депутатів Закарпатської області, чому вони не голосують за перспективний план, вони відповідають: протягом року його їм ніхто навіть не подавав. Голова Закарпатської області хоче щоб Київ віддав області ліси, управління трьома митницями, тоді це буде називатися децентралізацією.

Але ситуація вже не така страшна. зараз ініціативу в свої руки беруть органи місцевого самоврядування. Незалежно від волі голів районних адміністрацій та голови ОДА, люди проводять громадські обговорення про створення об’єднаних територіальних громад. І вже цього року близько п’яти об’єднаних громад у Закарпатській області можуть подати документи на проведення виборів.

В Хустському районі Закарпатської області було подано документи до обладміністрації на погодження об’єднання, а їм написали на семи сторінках величезний висновок що це не конституційно, тому погодження не буде.

Ірина Соломко: Це аргумент?

Іван Лукеря: У Конституції записано, що може бути об’єднання органів місцевого самоврядування.

Ірина Соломко: Голови райадміністрацій втрачають свій вплив. Спочатку вони блокували цей процес, а потім змінили тактику: хочуть зробити об’єднану громаду під свій район, щоб залишитися на посаді, просто змінивши вивіску. Але це ж не реформа.

Іван Лукеря: Дійсно, є багато таких випадків, коли голови районних державних адміністрацій говорять що йдемо на вибори і погодимо об’єднання тільки тоді, коли громада буде величиною з район.

Ірина Соломко: Що може завадити цій деструктивній тактиці?

Іван Лукеря: Звільнення одного-двох голів виключно на підставі, що вони блокують створення об’єднаних територіальних громад. Поки що, попри скарги, жоден голова РДА звільнений не був.

Тобто ми маємо парадоксальну ситуацію, коли держава і уряд проводять реформи, а голова райдержадміністрації по факту це блокує.

Ірина Соломко: Чому Кабмін не реагує? Для Володимира Гройсмана довгий час це була пріоритетна реформа.

Іван Лукеря: Можливо, не дійшли руки, адже це не єдина реформа, яка проводиться. До того ж ключове слово має президент, а не прем’єр-міністр.