Влада використовує петиції навіть як інструмент для моніторингу громадської думки, — Саєнко

«Якщо з’являється певна кількість петицій на одну тематику, якщо люди постійно пишуть про якусь проблему, зрозуміло, влада має реагувати на цю проблему» — говорить Олена Саєнко

Ведучі

Ірина Соломко

Гостi

Олена Саєнко,

Олександр Зачешигрива

Влада використовує петиції навіть як інструмент для моніторингу громадської думки, — Саєнко
https://static.hromadske.radio/2017/02/hr-terytorija-17-02-20-saenko_all_0.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/02/hr-terytorija-17-02-20-saenko_all_0.mp3
Влада використовує петиції навіть як інструмент для моніторингу громадської думки, — Саєнко
0:00
/
0:00

Олена Саєнко, менеджерка програми Фонду Східної Європи та Українсько-швейцарської програми електронного врядування для підзвітності влади та участі громади EGAP, а також Олександр Зачешигрива, експерт з розвитку системи е-демократії про те, що потрібно зробили, аби ця система нарешті запрацювала в Україні.

Ірина Соломко: Наскільки зросла підзвітність та свідомість людей, щоб вимагати цю підзвітність у влади?

Олена Саєнко: Останнім часом відчувається значний попит з боку громадян на посилення підзвітності влади. І влада зі свого боку вже готова реагувати на цей запит та надавати можливості громадянам для співпраці, щоб громадяни могли моніторити діяльність органів влади, брати активну участь на місцевому та навіть на національному рівні.

Про це свідчить запровадження системи електронних петицій у нашій країні, також активно йде впровадження громадських бюджетів, коли люди беруть участь в тому, щоб частку бюджету розподіляти за певними пріоритетами.

Один із пріоритетів нашої програми EGAP — розвиток інструментів електронної демократії. Щоб цей процес ішов ефективно, ми ініціювали конкурс, який назвали EGAP Challenge.

Ірина Соломко: Чи справді ефективно працює такий інструмент, як електронна петиція? В Києві електронні петиції спрацьовують щодо перейменування вулиць. Для призупинення незаконних забудов вони не працюють. Чи я помиляюся?

Олена Саєнко: Не всі питання можна вирішити дуже швидко. Але наші партнери з місцевих органів влади використовують петиції навіть як інструмент для моніторингу громадської думки. Якщо з’являється певна кількість петицій на одну тематику, якщо люди постійно пишуть про якусь проблему, зрозуміло, влада має реагувати на цю проблему.

І в нас є багато прикладів на регіональному рівні, коли певна кількість петицій посприяла формуванню місцевої політики. Наприклад, у Тернополі, з’явилось багато петицій стосовно велодоріжок. Після чого була прийнята місцева програма на цю тему.

Але тільки приблизно 15% від того, що люди пишуть може бути вирішено прямо зараз. На 30% запитів реакція може бути протягом року, і інші — це довгострокові проблеми, які потребують значної роботи з точки зору політики і інвестицій.

Ірина Соломко: До якого рівня дійшла система електронних петицій? Вона є на обласному рівні, а чи є вона на рівні районів?

Олена Саєнко: Та система, яка підтримувалась програмою EGAP і Фондом східної Європи, спочатку розраховувалась на великі міста. Там найбільша активність, це об’єктивно. Але згодом ми стали отримувати багато запитів і від маленьких міст, навіть сільських рад. Тому прийняли рішення зробити деякі технічні доопрацювання, щоб забезпечити участь і сільських рад у системи.

Ірина Соломко: Скільки наразі є населених пунктів, в яких працює ця система?

Олена Саєнко: 130 об’єктів місцевого самоврядування, серед них є і населені пункти, і райради.

Ірина Соломко: Але не можна сказати, що люди активно використовують цей ефективний інструмент.

Олена Саєнко: Є кілька причин, чому це відбувається. Перша — люди ще не звикли, не довіряють, думають, що це лише формальність. І тільки перші успішні приклади можуть на наступний рік підтвердити ефективність.

Друга — коли йдеться про кошти та бюджети. Має бути жорсткіша ідентифікація, ніж в системі петицій, щоб унеможливити накрутки. В нашій країні зараз це можливо лише завдяки ідентифікації через банк ID чи електронний цифровий підпис. Ці засоби є не в багатьох людей. І тут виникають технічні проблеми, щоб проголосувати.

Хочу зазначити, що ця система не використовує банківські дані, просто йде запит в банк, який підтверджує вашу особу.

Ірина Соломко: Але це все одно відлякує.

Олена Саєнко: Так, і тут потрібно більше інформаційних кампаній, щоб роз’яснювати людям, як це відбувається.

Ірина Соломко: Чи думають IT-шники про те, щоб спростити систему електронного голосування за петицію, щоб збільшити участь людей в цьому процесі?

Олександр Зачешигрива: Дійсно, для нас важливим у конкурсі EGAP Challenge було створення екосистеми та залучення багатьох активних людей з громадською позицією та ІТ-спеціалістів, які можуть запропонувати нові інструменти.

Якщо порівнювати зі світовими практиками, то в деяких країнах настільки врегульовані взаємостосунки влади з громадою, що інколи такі сервіси і не потрібні. Наприклад, всім відома система ProZorro, в деяких країнах відсутня, бо вона там потрібна, на відміну від нас.

Також за останні декілька років технології настільки змінюються і стають настільки доступними, що це спонукає людей пропонувати різні інструменти.

Зокрема в нашому конкурсі минулого року переможцем стала Open Data Bot — пошукова система, яка дозволяє відстежувати зміни у різноманітних реєстрах, перш за все в реєстрах власності, щоб не допустити рейдерських захоплень. Зараз вони приєднали до своєї системи понад сім різноманітних сервісів.

Також одним із переможців минулого етапу була програми підтримки об’єднаних громад — Світ громад. Це інтерактивна онлайн-система з елементами гри, яка націлена на розвиток інструментів для малих об’єднаних громад, які зараз створюються.

Ірина Соломко: Як ця система працює?

Олександр Зачешигрива: Це платформа, де є багато законодавчої та юридичної інформації, можливості розміщувати якісь пропозиції та залучати консультантів, які вже знають, як вирішити ті чи інші проблеми громад.

Ірина Соломко: Тобто це перш за все обмін інформацією?

Олександр Зачешигрива: Так, і величезний портал, куди можна долучитися кожній громаді, щоб не створювати власні сайти.

Цього року є багато програм, пов’язаних з розвитком екологічних проектів, що сприяє поширенню інформації про стан екології та пропозицій, як з цими проблемами боротися.

Ірина Соломко: Це другий тур конкурсу. Наскільки відрізняються роботи, які подаються зараз від тих, які були в першому? Чи стали вони глибшими чи потужнішими?

Олександр Зачешигрива: Перший конкурс, який ми розпочали минулого року, був для нас спробою зрозуміти, що відбувається в регіонах. На першому етапі подавали свої проекти більше 50-ти команд. На другому етапі ми відбирали вже з 200-т різних проектів.

Ірина Соломко: Подаються місцеві ІТ-шники?

Олександр Зачешигрива: І місцеві, і столичні. Але наша програма спочатку була націлена на регіони, тому це регіональні партнери.

Ірина Соломко: Тобто люди на місцях самі для себе роблять ці сервіси?

Олександр Зачешигрива: Так, і що дуже важливо, зараз з’явилися сильні команди та проекти, куди залучені представники великих ІТ компаній — київських, львівських, луцьких, вінницьких.

Також з’явилися інноваційні речі, які можуть зацікавити не тільки Україну, але й інші країни. Зокрема у напрямку інфраструктури в нас є проект: «чорна скринька» для автомобілів за аналогією «чорних скриньок» у літаках. Якщо стається якась аварія і поруч нікого немає, ця «чорна скринька» повідомляє відповідні аварійні служби, щоб вони прийшли на допомогу.

Ірина Соломко: Ця система пов’язана з центральними органами МЧС в місті?

Олександр Зачешигрива: Так, або, наприклад, з рідними та близькими. Хлопці-розробники проаналізували, що в нас смертність від таких нещасних випадків в п’ять разів вища, ніж в середньому в Європі.

Ірина Соломко: Зараз проходить півфінал. Коли будуть оголошені переможці?

Олександр Зачешигрива: Зараз проводяться півфінали спільно з Міністерствами інфраструктури, аграрної промисловості, екології і освіти. В напрямках освіти та інфраструктури фіналісти вже є. На черзі проведення півфіналів спільно з екологами та аграрниками.

Після цього на протязі двох місяців буде проводитися детальна інкубація та підготовка. Серед усіх фіналістів у квітні проведемо фінальний відбір із залученням міжнародних експертів. Тоді і виберемо основних переможців, які отримають не тільки підтримку, а й грошову допомогу на розвиток своїх проектів завдяки Швейцарській Конфедерації.

Ірина Соломко: Скільки буде переможних місць?

Олена Саєнко: По кожному з напрямків, які назвав Олександр, буде 1,2,3 місце. Тобто передбачається 12 переможців, по три місця на чотирьох напрямках.

Ірина Соломко: Про яку фінансову допомогу йдеться?

Олена Саєнко: Загальний призовий фонд — 2 мільйони гривень. Ми очікуємо, що переможець отримає приблизно 200-250 тисяч.

Олександр Зачешигрива: Також є ще великі бізнес-партери цього конкурсу, які в свою чергу будуть допомагати командам своїми послугами та призами.

Ірина Соломко: Чому не відбулося прориву в так званих е-послугах по доступності отримання і спрощення адміністративних послуг для?

Олена Саєнко: Бо це дійсно складана тема. Аби перевести послугу в електронну форму, потрібна велика робота. Це не просто створення якоїсь технічної системи, для цього потрібно проаналізувати бізнес-процес, тобто яким чином надається ця послуга, яке для цього є законодавство, які вимоги, які органи залучені в наданні цієї послуги, яка має бути взаємодія між цими органами, як це треба забезпечити тощо. В ідеалі ми завжди намагаємось ідеалізувати цей бізнес-процес, спростити його, забрати зайві ланки, бо це все пов’язано напряму з підготовкою нормативної бази. Отже, це досить довгий процес.

Ірина Соломко: Наскільки я зрозуміла, у вас будуть пілотні проекти з Центрами надання адміністративних послуг.

Олена Саєнко: Так, ми працюємо в чотирьох пілотних областях. У кожній з них ми відбираємо по десять Центрів надання адміністративних послуг. Суть полягає у тому, щоб розробити модель. Ми маємо надію, що ці моделі потім будуть поширені на інші області. У нас вже є запити від інших регіонів, які теж хочуть співпрацювати та отримувати технології, які ми зараз тестуємо в пілотних областях.

Також ми в кожній області працюємо зі створенням регіональних порталів послуг, там де буде вся інформація про послуги. І відповідно до технічних можливостей, які існують зараз, можна буде отримати послугу, не виходячи зі свого будинку, або надіслати попередню заявку, щоб прийти лише один раз і отримати відповідну послугу.

Ця сфера швидко розвивається, і багато роботи робиться Державним агентством з питань електронного врядування. Та й ми вже на фінальній стадії в деяких послугах, про що зможемо вам невдовзі доповісти.

Ірина Соломко: Чи є якесь блокування цього процесу з боку місцевої влади?

Олена Саєнко: Завжди є люди, які сприймають щось нове як додаткову роботу і навантаження. Але в нашій роботі важливо знайти однодумців, які будуть підтримувати ідею. Завдяки цим людям все і робиться. Тому в нас є партнери серед органів влади та співробітників ЦНАПів, які дуже хочуть впроваджувати реформи, і саме з ними ми будемо співпрацювати.

 

За підтримки: