Головний посил фотофейків від антивакцинаторів — «ти не один, нас багато» — Альона Романюк

Вакцина від COVID-19 магнітиться? У Лондоні масові мітинги проти вакцинації? Спойлер: ні, це маніпуляції.

Ведучі

Євгенія Гончарук

Гостi

Альона Романюк,

Анна Кушнір

Головний посил фотофейків від антивакцинаторів — «ти не один, нас багато» — Альона Романюк
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/01/hr-test-na-antifeyk_2022-01-11.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/01/hr-test-na-antifeyk_2022-01-11.mp3
Головний посил фотофейків від антивакцинаторів — «ти не один, нас багато» — Альона Романюк
0:00
/
0:00

Гостя — педіатриня Анна Кушнір і медіаекспертка, авторка проєкту «По той бік інфи» Альона Романюк.

Фейк: «У Лондоні близько 2 мільйонів людей вийшли на мітинг проти «брехливої пандемії»

Користувачі соціальних мереж поширюють фотографію, на якій нібито зображено мітинг проти «брехливої пандемії» коронавірусу. В описі до фото йдеться, що акція пройшла в Лондоні, її відвідали близько двох мільйонів людей.

Спростування: Насправді, на фото зображено французьких вболівальників, які святкують перемогу своєї національної команди на чемпіонаті світу з футболу в 2018 році.

Альона Романюк: Коли є якісь емоційні великі цифри і вражаючі фрази — це перша ознака, що треба перевірити інформацію. Далі ми дивимося фотографії з комп’ютера, через спеціальні програми одразу можемо перевірити, чи була ця картинка опублікована раніше. Таким чином, якщо вона була опублікована раніше, ми шукаємо її першоджерело.

Достатньо часто противники вакцинації використовують чужі фото, тому що їхні акції не такі масові, як би хотілося противникам вакцинації.

Який головний меседж тих повідомлень? «Ти не один, нас багато, ми такі по всьому світу». «Це у нас немає мітингів, а у інших країнах, наприклад, в Британії, чи у Франції — «виходять мільйони»». Мовляв, дивіться, як треба. І тому це поширюється прихильниками конспірологічного руху, і, з іншого боку, підхоплюється іншими людьми.

Фейк: «86% дітей, на яких випробовували вакцину Pfizer, мали побічні реакції»

У соціальних мережах і на сайтах поширюють інформацію про те, що 86% дітей, на яких випробовували вакцину Pfizer, мали побічні ефекти. Цитую: «Як частину експериментів з вакцинами, дітям у віці від 12 до 15 років вводять щеплення із послідовностями мРНК: їхні клітини беруться під контроль, і це призводить до того, що вони збовтують спайкові білки в своїй крові», — пишуть автори публікації. При цьому вони посилаються на звіт про вакцину Pfizer/BioNTech, опублікований на сайті американського Управління продовольства і медикаментів — FDA.

Спростування: 86% дітей відчували біль в місці ін’єкції після першої дози вакцини Pfizer/BioNTech, після отримання другої дози ця цифра зменшилася до 78,9%. Ця локальна реакція після вакцинації є типовою для багатьох щеплень і не становить небезпеки для здоров’я людини.

Фейк: «Вакцина від COVID-19 магнітиться»

Циклічний фейк, який ми з вами неодноразово чули. Цього разу противники вакцинації стали ще креативнішими. В соцмережах вони поширюють відео з флаконом, рідина в якому реагує на магніт. У підписі та коментарях до відео стверджується, що це «вакцина від ковід» і вона магнітиться.

Спростування: На поширюваному відео не флакон з вакциною від COVID-19, а магнітні наночастинки компанії “Particle Works”. У складі вакцин від COVID-19 немає магнітних металів. Компанію з такою назвою і логотипом легко знайти за допомогою Google. Це британська компанія, яка також має регіональні офіси у США, Японії, Індії та Бразилії. «Particle Works» не виробляє вакцини від COVID-19. Такий самий флакон з магнітними наночастинками можна побачити на головній сторінці їхнього сайту. Там можна знайти й більше інформації саме про магнітні наночастинки, які показані на відео.

Також на сайті зазначили сфери застосування магнітних частинок — діагностика (МРТ, електрохімічні датчики, тести бічного потоку); фармацевтика (адресна доставка ліків, магнітні імуноаналізи); біомедицина (магнітотермічна терапія раку) та інші.

Фейк: «Усі індійські вакцини набагато гірші за європейські»

Таке твердження серед українців поширилося ще на початку вакцинації, коли першою до країни завезли вакцину CoviShield від AstraZeneca. Її виробник — саме завод Інституту сироватки крові в Індії. Тоді люди ще із засторогою ставились до щеплень загалом і до вакцини індійського виробництва зокрема. Адже Індія для багатьох вважається бідною країною з дуже високим рівнем зараження інфекційними хворобами. Хоча насправді це не так.

Спростування: Індія посідає третє місце на світовому фармринку і саме країна забезпечує приблизно 65% світового ринку вакцин. Індійський Serum Institute, який виробляє AstraZeneca (CoviShield), — це найбільше підприємство світу з виробництва вакцин, котре експортує свою продукцію до 140 країн. Препарати Serum Institute вже багато років використовують в Україні. Всі вакцини від Serum Institute мають відповідний висновок Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо якості та безпечності.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Чорноморського трасту регіонального співробітництва (Black Sea Trust for Regional Cooperation). Матеріал зображає позицію авторів і не обов’язково — позицію Європейського Союзу та Чорноморського трасту регіонального співробітництва.

Фото—Ураження нервової системи та мРНК-вакцини: чи існує зв’язок? | Громадське радіо
Фото—Ураження нервової системи та мРНК-вакцини: чи існує зв’язок? | Громадське радіо

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису