Валерій Ільчук зазначає: для нього стало откровенням те, що журналістам не вистачає часу, щоб виговоритись.
Здавалося б, кожного дня представники ЗМІ спілкуються з людьми, у них щоденні зустрічі та заходи. Але саме вони перевантажують людину, їй потрібно поділитись тією інформацією, що переповнює їх, а часу на це не завжди вистачає.
Щоб впоратись зі стресом, людина має навчитись володіти своїм тілом, говорить Валерій Ільчук:
«Тому що стрес – це, так, нервова система, але в нас ще є тіло…Стрес – це гормони в першу чергу, це – хімія. Під час стресу виділяється цілий коктейль. І, в залежності від якості, кількості, сили цей коктейль різний і він має відображення в тілі. Зажими відображаються в тілі. І, коли ми розпускаємо ці зажими, ми звертаємо увагу, починаємо відчувати їх і тіло нам вдячне за це».
Своїми враженнями від тренінгу поділились співробітники Громадського радіо. Ведуча Вікторія Єрмолаєва розповідає, тренери навчили володіти своїм тілом, показали точки, впливаючи на які можна зняти напругу.
«Якщо ти психологічно страждаєш і напружуєшся, то це відображається на тілі. У тебе зводить м’язи, починає щось боліти. Що особливо важливо, і наші тренери до нас донесли, що не варто ігнорувати ці прояви стресу, які тобі дає твоє тіло», – говорить Вікторія Єрмолаєва.
Редактор та ведуча Тетяна Трощинська додає: для неї було важливо зрозуміти, як тіло реагує на ті чи інші ситуації, чому воно реагує так, а не інакше:
«Для мене була важлива теоретична частина – там, де пояснили, чому ми всі дуже подібні люди в однакових ситуаціях починаємо реагувати у дуже подібний спосіб. Другий важливий момент те, що ми загострили увагу на тих інтуїтивних техніках, які ми самі вже робимо: хтось ходить в басейн, хтось – спілкується з рідними, хтось грається з собаками чи котами. Всі ці речі працюють, хоча нам можуть здаватися наївними та смішними».
Читайте також: Їжа, секс і рух — як вийти зі стресу?
Тетяна наголошує і на ще одному важливому моменті:
«Зрозуміти і навчитися розслаблятися або робити якісь речі, які ми не робимо, тому що з плином наших робіт, сімейних проблем, звичайно немає на це часу, але ми доходимо до тієї точки, коли вже треба починати щось робити. Тому, це дуже корисні речі, які може робити кожен. Головне трохи зосередженості, наполегливості, ну і, звичайно, треба сказати собі, що ти це маєш робити і допомога прийде», – говорить Тетяна Трощинська.
Універсальна практика для боротьби зі стресом, говорить Валерій, це дихальна практика. Їх багато видів, але вони засновані на двох давніх потужних системах: цигун, йога і пранаяма.
Вони також підходять і для боротьби зі стресом у військових, щоправда, зазначає тренер, там більш інтенсивна робота і треба враховувати певні нюанси.
«Ми на тренінгах даємо інструменти і ними треба користуватися. Робота з тілом, те, що ми робили з вашими колегами, ті прості речі, як просто приділяти увагу своєму тілу, своєму розуму, собі. Там не треба багато, там 5-10 хвилин на день – це вже буде великий крок вперед. Ми давали розуміння, яку роль відіграє тіло, як воно пов’язано з емоціями нашими, думками, діями, давали розуміння того, як реагує організм при стресі, нервова система. Також були практичні вправи», – розповідає тренер.
При цьому Валерій Ільчук наголошує: не завжди вирішують проблеми – інколи потрібні індивідуальні консультації.
Зокрема, якщо йдеться про полонених. З ними благодійна організація «Серце воїна» проводила кілька тренінгів.
«Специфіка проста – там набагато більше болі, страху, сорому, може, всіх цих речей. Люди залякані набагато більше. Цим треба ділитися і там питання конфіденційності, чутливості саме людини, яка працює, тренера або терапевта. Ці люди дуже чутливі, у них загострені почуття, їм потрібно було виживати і у них реакція, навіть на будь-яку зміну міміки, емоції, тому терапевт чи тренер повинен бути сам ресурсною людиною, дуже гуманною людиною і дуже етичною людиною», – розповів Валерій Ільчук.
Підсумовуючи розмову, Валерій Ільчук зазначив, що реакція на одну і ту ж подію, у різних людей може бути різною і залежить це від маси речей: виховання, традицій або навчання, але все це можна корегувати та тренувати.
Валентина Троян, Точки опори