Анна Черненко, Громадське радіо
У сьогоднішньому випуску:
Питання без відповідей
За шість місяців поширення нового коронавірусу кількість інфікованих коронавірусом у світі перевищила 10 мільйонів.
Лікарі та шпиталі по всьому світу за цей час виробили певні правила поводження з хворими на потенційно смертельну інфекцію. Проте досі є низка питань, на які немає відповіді. Їх зібрали журналісти Reuters.
Що відомо:
Зазвичай у хворих на коронавірус підвищений ризик утворення тромбів, тож їм дають ліки, які розріджують кров.
Щоб уникнути не дуже безпечного для здоров’я людини підключення до апарату штучної вентиляції легень, пацієнтів кладуть на живіт. У такий спосіб зменшують тиск на легені та полегшують дихання. Метод називається «пронінг». Крім легенів, коронавірус може атакувати багато інших органів, зокрема серце, печінку, нирки та мозок.
Наразі лікарі виявили три дієвих методи лікування коронавірусу. Найбільш ефективною є антивірусна терапія препаратом «Ремдесивір». Також хворим дають стероїдний препарат «Дексаметазон», що знижує запальну реакцію організму на вірус. Крім того, пацієнтам переливають плазму крові пацієнтів, які вже перехворіли та мають антитіла до вірусу.
Широке тестування на коронавірус та можливість якомога швидше отримати результат зменшують навантаження лікарень.
Також надзвичайно важливим для боротьби з пандемією є налагоджений обмін інформацією між лікарями країн світу.
Найбільш критичним моментом у лікуванні хвороби є профілактика. Лікарі покладаються на публіку та її відповідальність за дотримання гігієни, носіння масок та дотримання соціальної дистанції.
Що досі невідомо?
Наразі лікарі все ще не мають стовідсоткової впевненості у тому, який тип лікування підходить тим чи іншим типам пацієнтів.
Також невідомо, як швидко можна буде отримати протикоронавірусні препарати, зокрема «Ремдесивір». Наразі лікарі не встановили точно, який час необхідний для одужання від коронавірусу. Довгострокові наслідки інфекції ще належить вивчити.
Також лікарі ще не з’ясували наскільки тривалим є імунітет до коронавірусу у тих, хто на нього перехворів
Нестача лікарів та медсестер у Харківському диспансері
До диспансеру радіаційного захисту у Харкові приходять нові кадри для роботи хворими на СOVID-19. До цього частина персоналу звільнилася з лікарні — медики не захотіли працювати з пацієнтами з коронавірусом. Лишилися лише 15-16 медиків, повідомляє «Суспільне Харків».
Тепер до лікарні прийшли 4 анестезіологи, а також два інтерни. Одна з них — Катерина, пояснює: ризик є у будь-якій лікарні, але нині потрібно зробити вибір.
«Коли я побачила масове звільнення колег, я зрозуміла, що треба зробити вибір. Я вибрала цю лікарню. Коли ти йдеш в медицину, ти повинен наперед розуміти, що ти наражаєшся на ризик».
Випускник Харківського медуніверситету Олександр Щербаков також вирішив влаштуватися на роботу до диспансеру радіаційного захисту. Хлопець каже: найбільше переймається тим, щоб бути корисним.
«Сподіваюсь, що не підведу головного лікаря та своїх колег, що буду корисним. Звичайно, є певний страх, що принесу вірус додому, але це вже другорядне».
Тауфік Каукабі родом із Марокко. Каже: дізнався про нестачу персоналу в медзакладі, тож прийшов допомагати:
«Постійно дивлюсь новини по COVID-19, мені цікаво все це. Бачу, що є тут люди, яким лікарі відмовили від лікування. Якщо лікар відмовився від людей це не лікар. Він має завжди бути помічником людей».
Попередньо, свою згоду на роботу у харківському диспансері дали ще понад 25 студентів-медиків з усієї області. Керівництво Харківської облдержадміністрації звернулося до харківських вишів з тим, щоб забезпечити лікарів житлом.
Попри те, що на прохання директорки радіаційного диспансеру, вже відгукнулися спеціалісти, потреба в інших фахівцях все ж залишається, каже Ірина Пирогова.
«Люди повинні зробити теж свій вибір. Якщо не будуть працювати, то, мабуть, вони повинні звільнитися. Нам будуть потрібні ставки, щоб приймати людей до роботи. Нам треба мінімум 5 терапевтів, до 10-ка лікарів інших спеціальностей, які роблять третім лікарем у бригадах. Нам потрібно 25 медсестер і десь 15 молодших медсестер».
Директорка диспансеру нині радіє кожному добровольцю, який приходить до закладу і хоче працювати.
Якщо лікарню доукомплектують медперсоналом та апаратами штучної вентиляції легень, Харківський обласний диспансер радіаційного захисту населення може прийняти до 90 пацієнтів.
Нагадаю, 22 червня хворих на коронавірус почав приймати Харківський обласний диспансер радіаційного захисту. 70% відмовилися працювати з хворими на COVID-19 Хтось звільнився чи пішов у безстрокову відпустку, більшість лишилися працювати в іншому корпусі зі своїми профільними пацієнтами-чорнобильцями. Ті, хто лишився, працював чи не з потрійним навантаженням.
Паралельно з масовим звільненням лікарів, під будівлею диспансеру тривали протести — чорнобильці вимагали не пускати до «чорнобильської» лікарні хворих на COVID-19.
Президент-сексист
Президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор заявив, що традиція жінок залишатися вдома і дбати про батьків — це ключовий момент боротьби з пандемією коронавірусу. Як пише Reuters, його звинуватили в сексизмі.
Це не вперше, коли 66-річного президента обвинувачують у безтактних заявах, що принижують жінок. Цього разу Лопес Обрадор сказав, що мексиканська родина — це найважливіша безпекова інституція, коментуючи лікування більшості літніх громадян від коронавірусу вдома, в той час як у Європі вони лікуються переважно в спеціалізованих закладах.
«Люди хочуть змінити роль жінки, і це один із справедливих мотивів фемінізму, але в Мексиці традиція полягає в тому, що найбільше піклуються про батьків саме дочки. Ми, чоловіки, більш відсторонені».
Слова Лопеса Обрадора обурили частину громадян, які взялися звинувачувати його у мачизмі та «мисленні зразка ХІХ століття». Зокрема, про це заявила парламентарка з партії «Громадський рух» Марта Тагле.
«Дочки дбають про своїх батьків — він має на увазі неоплачувану роботу. Традиція полягає в мачизмі. Фемінізм вимагає зміни ролей, дійсної трансформації».
Після приходу до влади в 2018 році президент вирішив довести, що жінки чесніші за чоловіків, і сформував половину складу своєї адміністрації з жінок. Проте це не вберегло його від критики. Крім того, президента часто критикували за несприйняття коронавірусної загрози і надто раннє послаблення карантину. Наразі Мексика має 202 тис. випадків інфікування, 25 тис. людей померли.
Повну версію слухайте в аудіофайлі
Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.