facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Весь корабель був у нашому розпорядженні — сауна, басейн та ресторани: як український екіпаж карантинив 2 місяці

Ми всі опинилися в ситуації, яку не переживали раніше. Це новий досвід для кожної країни, для усього світу. Нам всім страшно і цікаво водночас. Як планета пристосовується до нових умов життя, які вони, якими будуть втрати і нові можливості поговоримо у програмі «Це лише КовІд».

Весь корабель був у нашому розпорядженні — сауна, басейн та ресторани: як український екіпаж карантинив 2 місяці
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

У сьогоднішньому випуску про таке:

  • До України прибули 400 пасажирів з Дубая, Шарм-ель-Шейха та Стамбулу.

  • Яким був карантин на німецьких лайнерах — розказує українка Світлана Жигалко, яка серед 170 членів екіпажу лайнера Mein Schiff, повернулась в Україну.

  • У італійському аеропорту випробовують «розумні» шоломи для вимірювання температури пасажирів. 

Шлях додому — як український екіпаж повертався до України 2 місяці

У портах США на борту 91 круїзного корабля через карантин застрягли члени екіпажів цих лайнерів — всього понад шістдесят одна тисяча, повідомляє CNN з посиланням на дані берегової охорони. Вона проводить моніторинг на кораблях та дозволяє відправляти додому членів екіпажу, в яких не виявили Covid — групами, за умови, що їм організують перевезення. 8 травня в Україну повернулись 170 моряків та членів екіпажу лайнеру Mein Schiff 3 та Mein Schiff 4, які 2 місяці через коронавірус та карантин не могли повернутись в Україну.

Як моряки жили і працювали в умовах карантину на кораблі, я розпитала стюарда Світлану Жигалко. Наразі вона вже 6 день на самоізоляції в Одесі.

«Я працювала стюардом, мій контракт був на 6 місяців і мав закінчитися 20 травня. Я була на карантині 8 тижнів, ми провели основну кількість часу в морі — ми не заходили у порт заради того, щоб дотримуватись дистанції. Перед початком карантину на борту було близько 2300 гостей і тисяча осіб екіпажу.

Потім почався карантин і нам довелося висаджувати гостей. На щастя, всі пасажири успішно висадились на берег, полетіли додому. Ми як екіпаж залишилися на борту».

Після Іспанії корабель вирушив в Німеччину. Світлана говорить, що їжі вистачало, а нові правила у світі — мити руки та дезінфікувати поверхні — і до карантину були нормою на кораблі.

«Ми почували себе як гості — весь корабель був у нашому розпорядженні, ми могли робити все, що хотіли. Все було відкрито для нас — сауна, басейн, ресторани. Потім нас переселили у пасажирські одномісні каюти. На кораблі ми працювали, хоча гостей і не було, тому нам не було нудно».

За словами Світлани, компанія скоротила робочий тиждень для екіпажу до 40 годин, але заробітну плату виплатили навіть тим, хто через пандемію не зміг допрацювати до кінця контракту.

За ці два місяці карантину українців тричі намагалися відправити додому, але на той момент авіасполучення з Україною вже було закрите, тож німецька компанія спершу збиралась відправити українців автобусами, але зрештою винайняла чартерний рейс і 8 травня повернула українців додому, розповідає стюард Світлана Жигалко.

«Коли ми поверталися, ми спочатку сходили з корабля на території Німеччини. Нам сказали вдягнути маски, рукавички. Коли ми повернулись в Україну, ми були найбільшою групою людей, яка була у масках. Нам казали, що в Україні все дуже суворо, але у масках були лише ми. Потім, коли я приїхала в Одесу, побачила що ніхто не носить ті маски, хіба що коли виходить до магазину».

Перед вильотом в Україну компанія замовила два тести для екіпажу, обидва тести були негативні. Температуру екіпажу міряли як на кораблі, так і в літаку. Наразі Світлана на самоізоляції, як і решта її колег, які повернулись додому, різниця тільки в тому, що з дому в кілька десятків квадратних метрів нікуди не вийдеш, а на кораблі розміром в кілька футбольних полів та поверхів було де погуляти.

***

В Україну продовжують повертатися наші громадяни з різних країн. 13 травня аеропорт «Бориспіль» прийняв авіарейси з пасажирами зі Стамбула, Шарм-ель-Шейха та Дубая. Загалом до України прибули 400 пасажирів, повідомляє пресслужба ДПСУ. 

Всім виміряли температуру, вона в нормі. Майже усі пасажири встановили мобільний додаток «Дій вдома» та зобов’язалися перебувати на самоізоляції за вказаними у застосунку адресами. Двоє громадян України, які прибули з Туреччини та не встановили мобільний додаток, погодилися на обсервацію.

У пресслужбі ДПСУ говорять, що загалом 13 травня прикордонники оформили на в’їзд та на виїзд з України майже 16 тисяч людей.

I’ll be back або зйомки 7-го фільму про Термінатора у аєропорту Риму

Італійські інженери вирішили протестувати так звані «розумні шоломи» в аеропорту Риму. В шоломи вбудована функція вимірювання температури у пасажирів, пише Independent. Носити їх будуть працівники аеропорту. Уявили це видовище?

У праве око шолома вмонтований інфрачервоний сканер, якщо пасажир відображається червоним, це може означати, що в нього або в неї підвищена температура, а відтак може бути — коронавірус. Таку людину можуть не допустити на рейс.

Наразі «розумний шолом» тестують в аеропорту Ф’юмічіно у Римі, якщо експеримент буде успішним, технологію можуть запровадити в інших аеропортах.

Видання пише, що італійська влада планує збільшити кількість польотів з наступного місяця після карантину, в Україні ж спершу планують відкрити внутрішні рейси, а вже опісля міжнародні.

Це лише КовІд. Бережіть себе та будьте добрими один до одного.

Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації