Дипломат про падіння Іл-76: «Це питання не розкриють, поки існує путінський режим»

Гість — дипломат, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Центру оборонних стратегій Олександр Хара.

Про падіння літака Іл-76

Олександр Хара: По-перше, росіяни завжди брешуть. До цього звикло українське суспільство, а також звикла більшість наших європейських партнерів. По-друге, літак впав: він або сам вибухнув, або ж його підбили росіяни чи ЗСУ, ми цього не знаємо. Тобто на ці два факти ми можемо спиратися.

Я у соцмережі X дивився кілька аргументованих розборів цієї ситуації, і виглядає так, що там не було українських військовополонених. Я сподіваюсь, що це так, і що там було лише 5 російських військових, які на цьому літаку були й на Близькому Сході, й в Ірані, й в Єгипті, і, скоріше за все, звідти привезли озброєння й боєприпаси. Цей літак не просто військово-транспортний, він модифікований, щоб перевозити такі негабаритні речі.

Найголовніше, ми бачимо, як росіяни використали цю ситуацію. Вони нічого не казали, коли українці, наприклад, збили літак із системою AWACS над Азовським морем. А цю ситуацію ворог відразу показав.

Припустимо, що на борту Іл-76 справді були якісь люди. Звичайно, що всі можливі фото та відео зараз були б у медіа, щоб тиснути на Україну та звинувачувати її у тероризмі. Хоча російський військовий літак є легітимною ціллю Збройних сил України.

Росіяни після цього випадку скликали Радбез ООН, намагалися пов’язати цю ситуацію зі збиттям Boeing 777 біля Донецька. Певні російські дипломатичні установи це пов’язують і кажуть, що і Boeing 777 українці збили, й Іл-76. Я не думаю, що світ (принаймні той, що нас підтримує) це купуватиме, бо це відверта брехня. 

Ми можемо й маємо вимагати міжнародне розслідування цієї ситуації, якщо в результаті збиття Іл-76 справді постраждали українці. Але Росія це не правова демократична держава, і тому не варто сподіватися, що вона дасть доступ до місця падіння літака. Це питання не розкриють, поки є путінський режим, і поки його злочини не розкриватиме якийсь інший уряд.

Росіяни можуть використовувати ІПСО навколо цієї ситуації, щоб зривати підтримку України. До того ж вони нещодавно завдали удару по Донецьку й почали звинувачувати нас в цьому. Основна мета ворога — позбавити нас допомоги. Найближчі прихильники Трампа, наприклад, кажуть, що треба припиняти підтримку Києва, і російські нещодавні інформаційні операції їм грають на руку. Ці ІПСО можуть використовувати у Європі, наприклад, Віктор Орбан. Я не думаю, що це дасть росіянам якийсь позитив, але ситуацію вони використовуватимуть. 

Їхня пропаганда примітивна. Свого часу, під час Карибської кризи у 1962 році американський розвідувальний літак зафіксував на Кубі російські ракетні установки. Коли США заявили про це в ООН, то дали СРСР можливість брехати й казати, що все це наклепи капіталістичного світу. Але через певний час американці оприлюднили знімки з доказами. Росіяни нині могли б зробити так само як тоді Сполучені Штати, оприлюднивши фото згодом, втім я не думаю, що вони такі витончені у своїй пропаганді. Вони просто повторюють якісь грубі речі й робитимуть це.

Читайте також: Історія з російським Іл-76 вказала на відсутність емпатії в українських ЗМІ — Колесніков

Про підтримку України в американському уряді

Олександр Хара: На жаль, Україна стала внутрішньополітичним чинником у США, починаючи ще з 2016 року. Тоді Трамп і його оточення звинувачували Україну в тому, що ми нібито підтримали Гілларі Клінтон й нібито з нашої території й серверів втручалися у вибори Сполучених Штатів. Це була байка ФСБ, але Трамп у це вірив як людина, що вірить у теорії змов й не цурається використовувати найбрудніші методи боротьби проти будь-кого, кого він вважає своїм супротивником чи ворогом. 

Тетяна Трощинська: А чи може Трамп мати вплив на конгресменів з обох партій щодо надання Україні фінансування?

Олександр Хара: Вплив на людей з обох партій він не має. Але от Республіканської партії вже не існує, Трамп її поглинув. І навіть найбільш прихильні до України сенатори лягли під нього, як, наприклад, надзвичайно впливовий Мітч Макконнелл, який казав, що підтримка України в національних інтересах США.

Байден запакував допомогу Україні, Ізраїлю й Тайваню разом з питанням південного кордону Сполучених Штатів, який є значною проблемою. Але Трамп взяв проблему, яка не стосується до питань безпеки й оборони та надав їй такої ваги, що вона стала питанням національної безпеки. Тобто питання кордону він перебільшив, і, фактично, вибори президента США у листопаді будуть про кордон. 

Трамп може, використовуючи тиск на найближче оточення, заблокувати голосування за компромісний для демократів і республіканців законопроєкт, який не можуть ухвалити трохи менше, ніж 40 років. І це не означає, що Трамп прийде до влади й зможе це зробити. Тож якщо він завадить реалізувати компромісний документ зараз, то це буде удар, в першу чергу, по його виборцях і губернаторах південних штатів, які потерпають від нелегалів.

Читайте також: Що відбувається з допомогою США для України

Про Трампа та його прихильників

Тетяна Трощинська: Середнього виборця Трампа мало турбують його зовнішньополітичні провали попередньої каденції?

Олександр Хара: Абсолютно. Є старі політики, і в них є фанати, члени культу. Ядро руху MAGA (Make America Great Again (зробімо Америку великою знову) — гасло виборчої кампанії Трампа — ред.) — це здебільшого члени культу. Трамп свого часу казав, що якщо він вийде на п’яту авеню та когось вб’є, то республіканці за нього все одно проголосують. Його прихильники вірять у теорії змов, у те, що при Трампі все було краще, а при Байдені гірше, у те, що Байден соціаліст чи комуніст тощо.

Правим та крайнім правим американським виборцям не подобається лівий ухил адміністрації Байдена. І з лівого боку є певні проблеми. В Конгресі опитували ректорів трьох найпрестижніших американських університетів щодо реакції навчальних закладів на антисемітські й геноцидні заклики. Адже серед студентів фіксували гасла щодо витіснення євреїв з їхньої землі, фіксували напади на студентів-єреїв і цькування викладачів. І двоє з ректорів через це полишили свої посади. Тому праве крило каже, що є засилля лівої ідеології у вищій освіті, а Трамп нібито може це поламати.

Є ті, кому не подобається істеблішмент, оборонно-промисловий комплекс. Таким людям здається, що це все треба зруйнувати й створити нову систему. 

Тобто зараз ми бачимо, що в США маятник колихнувся в бік, де країна має ізолювати себе від світу. Для нас це велика проблема, адже це означає меншу кількість допомоги нам і європейцям. А європейці можуть не утримати натиск з боку Росії й Китаю.

Читайте також: Що означає перемога Трампа в Айові? Пояснює політолог

Про Угорщину, Туреччину та схвалення членства Швеції в НАТО

Тетяна Трощинська: Туреччина підтримала Швецію на шляху до НАТО, а угорський прем’єр Орбан після розмови з генсеком Альянсу теж рекомендував парламенту підтримати членство скандинавської країни. Що в цьому трикутнику відбулося? 

Олександр Хара: Туреччина після приходу Трампа до влади в США зазнавала ударів від свого союзника по НАТО. Зараз же розблокування турками членства Швеції в Альянсі дало можливість Байдену звернутися до конгресменів, щоб розблокувати передачу F-16 для Туреччини.  

Угорщина ж не має великих проблем зі Швецією, але їй не подобається, що її критикують за згортання прав і свобод людей, верховенства права. Тому вони б хотіли закрити рот шведам, і це, напевно, є єдиною причиною блокування членства. І зараз спікер угорського парламенту сказав, що розблокування членства Швеції в НАТО — це не до спіху. Зараз їхній парламент на канікулах, а в лютому вони вийдуть і начебто проголосують, бо, за їхніми словами, вони не бачать сенсу за дві доби збирати екстрене засідання парламенту. 

Насправді ж питання членства Швеції в НАТО — це питання того, чи можна довіряти такій країні, як Угорщина, і її парламенту.

Читайте також: Як членство Швеції у НАТО може вплинути на Україну: розповідає експерт з міжнародних відносин

Більше про падіння Іл-76

Вдень 24 січня у Бєлгородській області РФ впав військовий літак Іл-76, деякі джерела повідомили, що літак перевозив ракети для ЗРК С-300.

Після падіння російського Іл-76 низка російських ЗМІ поширили заяви голови комітету Держдуми Росії з оборони Андрія Картаполова про те, що в ньому нібито перебували десятки українських військовополонених, яких везли на обмін; український омбудсмен Дмитро Лубінець та Координаційний штаб повідомили, що з’ясовують ситуацію.

Через кілька годин після появи інформації про падіння Іл-76 Генштаб ЗСУ оприлюднив заяву, в якій натякнув, що цей літак був військовою ціллю і перевозив боєприпаси для російської армії. Головне управління розвідки МОУ констатувало, що запланований на 24 січня обмін не відбувся, водночас відомство зазначило, що не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту.

Президент Володимир Зеленський до з’ясування обставин падіння російського літака Іл-76 у Бєлгородській області скасував заплановані поїздки у регіони.

25 січня Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом падіння літака Іл-76 у Бєлгородській області.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до Червоного Хреста, щоб з’ясувати, чи повідомляла Росія про перевезення полонених військово-транспортним літаком Іл-76. Він наголосив, що про перевезення військовополонених російська сторона повинна була повідомити Міжнародний комітет Червоного Хреста.

26 січня у Росії заявили, що знайшли на місці падіння літака Іл-76 так звані чорні скриньки й почали їх розшифровувати. Водночас представник ГУР Андрій Юсов в ефірі телемарафону заявив, що Росія відкидає можливість створення відкритої міжнародної комісії, яка б допомогла з’ясувати обставини падіння літака Іл-76.

Також 26 січня у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими підтвердили, що 24 січня планувався обмін 65 українських військових, імена яких опублікували російські пропагандисти після падіння літака Іл-76. Водночас опитані родичі українських оборонців зі згаданого списку, ознайомившись з відеоматеріалами з місця падіння літака, наразі не знайшли особливих ознак того, що їхні рідні були на борту судна. А начальник ГУР Кирило Буданов учергове підкреслив, що наразі немає достеменної інформації щодо того, хто міг насправді перебувати на борту російського Іл-76.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі