Історія з Миколою Тищенком — від бійки і нападу на військовослужбовця в Дніпрі і до обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту — це політичне шоу. Таку думку висловила в етері Громадського радіо у подкасті «Цей тиждень» докторка політичних наук, професорка Лідія Смола.
«Класичне політичне шоу, яким згодовують суспільство, електорат, що потребує під час війни розваги. І потребує відволікання від більш важливих питань, які суспільство починає ставити перед владою», — вважає експертка.
На її думку, дії Тищенка є абсолютно цілковитим наслідком дій Єрмака. Тобто, Тищенко на своєму рівні робить те, що робить Єрмак на своєму.
«Бо Єрмак, який стоїть у першому ряді саміту миру… Зеленський, який ламає всі можливі протоколи, які тільки є… Віцепрезидентка Сполучених Штатів, країни, яка нам допомагає вижити у цій війні, стояла у другому ряді і, так би мовити, виглядала з-за широкої спини Єрмака. Тому, коли на рівні влади, вищої влади, дозволяють таку зневагу, бо це є зневага, зневага до протоколів, партнерів, зневага до прийнятих правил, демонстрація такої вседозволеності. Партнери дозволили собі з позиції дорослих людей», — згадує Лідія Смола.
Як вона зазначила, Макрон на одному з інтерв’ю сказав: «Ми просили Зеленського, але він сказав, що той the best friend, тобто найкращий друг».
«Дії Тищенка лягали в площині дій влади щодо ТЦК і щодо військових. Тищенко зробив це недолуго. Тищенко забув про те, що ми живемо в інформаційному суспільстві. І, до речі, він знає такі слова, як булінг. Він про це сказав, що його знімали, і це був булінг. І щодо його співробітників і все інше. Оці дії, це, я би говорила, теж в площині: „Давайте поцькуємо військових, ТЦК“. Але він тут помилився з об’єктом, на який було спрямовано дії. Ну, звісно, що тут можна говорити про особисте бажання проявити свою владу. Маленьку владу познущатися над людиною, маючи статус депутата», — додає вона.
За словами Лідії Смоли, Тищенка звинувачують у протиправних діях, але не щодо хабаря.
«Людям показали спектакль. Але цей спектакль робить одне дуже велике зло. Він говорить, що право, на якому повинно базуватися життя суспільства, правова держава — нівельоване. Попередні влади, які були в Україні, усі крали, і корупція була, і ми знаємо дуже-дуже багато речей, які були. Але вони, чи то з почуття самозбереження, чи з почуття навіть якогось бажання жити в цій країні, не руйнували інституції. Нинішня влада, і як популістська влада, і як влада, яка йшла декларуючи, що „Весна прийде — садити будемо“, і все інше, вони руйнують. І інституції, і те, на чому тримається правова держава. Тому що обшук у Тищенка є незаконним. Але він сподобається масі, він сподобається людям», — зазначає Лідія Смола.
Читайте також: Тищенко ганьбить українську державу — політолог
Комунікація під час війни — це є базова потреба суспільства, наголошує експертка.
«Тому що зниження невизначеності — це є потреба, суспільство перестає бути таким розхитаним. Мав би президент сказати, що „мені надали інформацію щодо комплектації, щодо мобілізаційного ресурсу. І ми маємо мобілізувати умовно 123 тисячі чоловіків“. Що сказав президент? Він сказав: „Ну, я не знаю, скільки треба, мені тут військові ще не сказали, ми будемо думати“. Після деякого часу президент виходить і каже, що „воювати будуть всі“. При тому, що відомо, що на одного воюючого на лінії фронту має бути, якщо ми беремо ті ж Збройні сили, мінімум 6 тих, які не воюють. Економісти аналізували, що якщо понад 15% чоловіків є мобілізовані, то економіка починає не просто падати, а переходить в еноколапс. Чому не сказати, що мобілізована буде ця частина, що ми будемо прозоро підходити до процесу мобілізації?», — додає докторка політичних наук.
Натомість, говорить Лідія Смола, суспільство розхитують на велику радість росіянам. І все це тримається на плечах тих, хто зараз перебувають на лінії фронту.
За її словами, росіяни вкинули наратив, що українська армія і російська армія тотожні.
«Що там є м’ясні штурми і там є м’ясні штурми. Що за людей не рахують ні там, ні тут. Але якщо згадати початок війни, скільки було ініціативи на рівні командирів зводів чи батальйонів? Скільки було розповідей про „привида Києва“, про ромів, які вкрали танк? А зараз в нас немає історії успіхів, в нас немає історії героїв, в нас немає розповіді про тих людей… Вийти на вулицю, запитати, хто знає, хто такий Віталій Скакун? Ніхто не скаже. А йому було 22 роки. Віталій Скакун, який вийшов в Генічеську з міною і сказав: „Я не можу відійти, я тут загину“. І підірвав міст. Хто може згадати про Владислава Українця? Хто може згадати про привидів Києва, льотчиків? Ну, ще можуть, да, він чи згадати Коцюбайла. Хто згадає Романа Ратушного? Це титани, на яких тримається країна», — підкреслює Лідія Смола.
Натомість, за словами Лідії Смоли, якщо вийти за межі власної бульбашки, то там історії про «підлих військових ТЦК».
«Люди відсторонюють військових і війну, не розуміючи, що відсторонюючи війну, вони кличуть її до себе додому», — підсумовує експертка.
Нагадаємо, 20 червня в соцмережах розповсюдили відео, зняте у Дніпрі, на якому люди в одязі кольору хакі та балаклавах на вулиці утримують чоловіка у цивільному. Це дніпрянин Дмитро Павлов (Син), який воював у спецпідрозділі ГУР МО «Kraken».
Нардеп Микола Тищенко прокоментував напад на колишнього військового, в якому імовірно брали участь люди, залучені до обшуку ботоферм у Дніпрі разом із Тищенком. Депутат заявив, що військовий «є начальником безпеки ботоферми» й «разом зі своїми хлопцями підійшов до місця, де проводились слідчі дії та спровокував поліцейського». Тищенко не відповів, хто ті люди, які були із ним.
За даними поліції, невідомі в камуфльованому одязі та балаклавах завдали 33-річному чоловікові тілесних ушкоджень і незаконно утримували його. Про напад на слідчого в поліції нічого не повідомляли.
Віктор Орбан сьогодні в Україні. А Угорщина відучора розпочинає головування в Раді ЄС. Чи загрожує… Read More
У Чернігові підлітки створили детектор дронів зі штучним інтелектом. Говоримо на Громадському радіо про винахід для військових,… Read More
«Білоруський гаюн» повідомляє, що Білорусь посилює інформаційну кампанію проти України. У чому ж це проявляється? А також, чи очікувати нових політиків… Read More
Чи може Україна купувати промислові акумулятори, які б зберігали надлишок електроенергії, аби потім її використати? Про це запитуємо… Read More
Що стало справжньою причиною передачі Криму Українській Радянській Республіці? Read More
Як фізична активність допомагає справитися з психологічним навантаженням, чому регулярність у спорті важлива і чи… Read More