20 червня в соцмережах розповсюдили відео зняте у Дніпрі, на якому люди в одязі кольору хакі та балаклавах на вулиці утримують чоловіка у цивільному. Це дніпрянин Дмитро Павлов (Син), який воював у спецпідрозділі ГУР МО «Kraken».

Нардеп Микола Тищенко прокоментував напад на колишнього військового, в якому імовірно брали участь люди, залучені до обшуку ботоферм у Дніпрі разом із Тищенком. Депутат заявив, що військовий «є начальником безпеки ботоферми» й «разом зі своїми хлопцями підійшов до місця, де проводились слідчі дії та спровокував поліцейського». Тищенко не відповів, хто ті люди, які були із ним.

За даними поліції, невідомі в камуфльованому одязі та балаклавах завдали 33-річному чоловікові тілесних ушкоджень і незаконно утримували його. Про напад на слідчого в поліції нічого не повідомляли.

«Такі люди, як Тищенко, ганьблять український парламент. Таких людей там бути не повинно. Це моя особиста думка, як громадянина. Правоохоронцям треба зайнятися його діяльністю. Те, що він робить це: або якийсь небачений рівень нахабства, або просто ідіотизм, або спецоперація спрямована проти України. У будь-якому випадку з цим треба розбиратися. Тищенко ганьбить українців», — каже політолог.

Читайте також:Євген Магда: В Україні внутрішньою політикою керують ревнощі

Як покарати Тищенка

За його словами, Верховна Рада не може забрати в народного депутата мандат, тим більше у того, якого обрали за мажоритарним виборчим округом.

«У нас не так багато було прикладів, коли депутати позбавлялися мандатів. Для того, щоб юридично позбавити його мандата, спочатку треба депутата притягати до відповідальності за якимись відповідними кримінальними справами. Все це має дійти до вироку і тоді з’являться якісь юридичні можливості для того, щоб він втратив мандат. Подивимось, як на це реагуватимуть, бо обурення серйозне. Тищенко — достатньо унікальна людина. Він не лише робить багато таких речей, а вміє ще й підсилити негатив. Тищенко вміє підтримувати негатив на належному рівні. Він не міг промовчати, а далі продовжив коментувати ситуацію», — зауважує Оліщук.

Про заяви Південної Кореї

Петро Олещук вважає, що всі заяви Південної Кореї щодо надання зброї Україні свідчать про те, що вони турбуються про власну безпеку.

«Вони де-факто використовують фактор війни в Україні для того, щоб підвищувати ставки та займатися контршантажем у відповідь на шантаж, яким займаються з ними. Це просто така достатньо прагматична відповідь. Для того, щоб розуміти реальний стан справ, цілком достатньо мати дані розвідки Південної Кореї. Та регулярно публікує інформацію про те, скільки снарядів Північна Корея продає Росії, як це все постачається. Південна Корея прекрасно буде обізнана, коли та що від Росії зайде до КНДР», — каже політолог.

Він вважає, що відповідь Південної Кореї на співпрацю Росії та КНДР може бути більш ефективною, ніж інша підтримка України. Бо йдеться не просто про симпатії електорату, а складну геополітичну гру, в якій ставка — власна безпека Сеула.

Читайте також: Яку летальну зброю може надавати Південна Корея Україні

Більше про заяви Південної Кореї

Нагадаємо, в уряді Південної Кореї заявили, що переглянуть свою позицію щодо постачання зброї Україні після того, як Північна Корея та Росія підписали договір, який передбачає взаємне зобов’язання надати негайну військову допомогу, якщо одна з них зазнає нападу.

Радник з національної безпеки Чанг Хо Джин заявив, що Південна Корея також запровадить додаткові санкції проти чотирьох кораблів, п’яти організацій і восьми осіб, причетних до передачі зброї та нафти між Росією та Північною Кореєю.

Наразі Південна Корея надає Україні виключно гуманітарну допомогу та нелетальне військове обладнання і спорядження.

Як повідомлялось раніше, російський диктатор Володимир Путін вперше після 2000 року здійснив візит Північної Кореї, найзакритішої країни світу. У результаті зустрічі Путін та північнокорейський диктатор Кім Чен Ин підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту