Що буде далі з законопроєктом про мобілізацію?

Залужний і Зеленський

Олег Саакян: Пресконференція Залужного була досить короткою. Для нас, як для суспільства, важливо навчитися чути, що говорять, і максимально відшаровувати для себе хто і коли. І аналізувати це. Мені здається, ми зараз спостерігаємо, як через помилки вистраждана, але з усім тим вибудовується більш менш адекватна система комунікації з точки зору спікерів і розподілу її між політиками та військовими.

Спочатку влада сконцентрувала всю комунікацію на собі. Президента робили джерелом хороших новин. Він виходив тільки з хорошими новинами. У світі це нам грає в дуже великий плюс. Тут треба віддати належне політтехнологам Банкової. З погляду зовнішнього образу України та воєнного іміджу все було відпрацьовано добре. Всередині трохи інакше. Зрештою, таким чином усі комунікації були замкнені на визначене коло осіб. У певний момент, після наступу та в рамках нього, маятник пішов у інший бік. З’явилися важкі теми, серйозні питання, які частково або й повністю несуть за собою шлейф негативу. Цей негатив і відповідальність почали покладати на тих, кого бачать у телевізорі, на тих, хто виходить і говорить. Коли президент замикає на собі всю комунікацію, формальну складову і не формальну він схлопує в єдине. Ми чудово розуміємо, що президент відповідальний за все, але ж він не може займатися всім. Має бути вертикаль, яка цим займається.

• Якщо колесо відлетіло і хтось через це постраждав, формально президент так само в цьому винний. Бо він гарант прав і свобод.

Є різні рівні та вертикалі. Потрібно розуміти, як воно розподіляється. Сконцентрували всі на собі позитиви, отримали й негативи. Сіли, почухали голови та вирішили: «Хай тепер військові самі віддуваються за всі ці негативи». І перекинули туди. Військові зараз у презумпції симпатії. Важка дискусія на важкі теми суспільством не сприймається з їхніх вуст негативно. А, навпаки, під тезою «нарешті по-дорослому». Через трохи часу суспільство почне ставити питання до військових. Можна побачити, як Залужний уже зараз, за ці дні, почав ставати об’єктом і критичних зауважень. Бо як тільки з’являєшся, з’являються і питання, не тільки позитиви. Зараз ситуація починає вирівнюватися.

Військові таки дотичні до питання мобілізації. Не в частині того, яку модель оберуть. Але як замовники, а потім — як виконавці. Мабуть, з приводу проблем виконання, військові таки обізнані. Зараз виникає ситуація, коли ці судини нарешті сполучилися. Військові відповідатимуть більше за питання воєнного характеру. А політикам прийдеться працювати у своєму полі, несучи відповідальність за свої кроки. Маятник спочатку пішов в один бік, а тепер ми виходимо в більш менш робочу конструкцію. Це, зокрема, збігається з моментом вибудови певної моделі співпраці між головкомом і Верховним головнокомандувачем, демонстрацію якої ми могли побачити на пресконференції Зеленського. Через напруженість, яка там залишається, але ми виходимо на певну робочу конструкцію. Наскільки вона витримає, побачимо з часом. Поки що ми «бачимо слона частинами».

Читайте також: Понад 70% українців проти відставки Залужного — опитування

Законопроєкт про мобілізацію

Олег Саакян: Питання мобілізації торкається великої кількості сфер: соціальної, демографічної, економічної, промислової. Це питання зараз є ключовим у статті видатків у державі. Весь український податковий масив іде на питання оборони. Питання, у якому ми говоримо про демографічний потенціал, тягне за собою всі економічні цифри: від податків до народжуваності, пенсій тощо. Міністр фінансів не був долучений до цього процесу? У мене тоді питання — а хто був долучений і як це робилося? Для мене це про інституційну розпорошеність і про кепську організацію процесу. Процесу, який на сьогодні є ключовим для виживання нашої держави.

• Щоб розмовляти по-дорослому, треба, щоб хтось в кімнаті був дорослим. На тему мобілізації у мене таке враження, що дорослих майже не залишилося. Панують емоції та страхи.

Сама мобілізація — дуже комплексне явище. Воно пронизує все суспільство та всі процеси. Це торкається не тільки людей, які будуть мобілізовані. Це торкається людей, які на фронті і яких треба змінити. У всіх цих людей є сім’ї, друзі, знайомі. Це вже не 500 тисяч людей. Це питання про кожну українську сім’ю, за виключенням якогось відсотка. Зараз відбувається самоусунення держави та скидання цього конфлікту на плечі суспільства, протиставляючи між собою різні групи. Це виливається у те, що сім’ї тих, хто очікує, що до них повернуться їхні чоловіки, сини, матері, доньки, кажуть: «Мобілізуйтеся. Ви не даєте мені побачити мою кохану людину». Інші кажуть: «Почекайте. Система така, що вона утилізує людину дуже часто. Вона може не забезпечити справедливого процесу». Таким чином різні категорії населення стикаються державою там, де вона мала б виступити арбітром і створити правила, які б якщо не задовольняли всіх, то хоча б були прийнятними.

Система мобілізації має підходити справедливо. Тоді й формується відчуття рівності. А не тоді, коли держава каже: «Ми дотягнемося тільки до тих, до кого зможемо дотягнутися. Ви платите податки, до вас дотягнемося».

• Сама публікація цього законопроєкту вже запустила процес звільнень, закриття ФОПів, знімання грошей в банках, зростання черг в закордонних консульствах. Довіра до мобілізації в суспільстві вкрай низька.

Слухайте також: Законопроєкт про мобілізацію — просто один величезний батіг — Борис Хмілевський

Брехні тижня: фейки про мобілізацію

Олег Саакян: Фейки з приводу блокпостів. На жаль, дуже часто в нас саме блокпости використовуються для того, щоб ввести в оману. Таке було часто. Тому цей фейк створити легко. Люди бачать блокпост, бачать когось у формі. Заберуть, привезуть у військкомат, і там пропадеш, як у Бермудському трикутнику. Чи є на блокпості представник ТЦК, чи немає — ніхто не знає. Але бояться. Це гра зі страхами.

Фейки завжди апелюють до емоцій: страх, гнів, любов. Це завжди легко використати. Єдине позитивне в цьому, що російські фейки настільки примітивні, що от тільки цей про блокпости в суспільстві резонує. Всі інші виглядають гротескно, і помітно, що зроблені на «лівій колінці».

Читайте також: Які права обмежує законопроєкт про мобілізацію?

Нагадаємо, 25 грудня 2023 року Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби».

Текст проєкту закону наразі недоступний. Але пояснювальна записка зі свого боку містить положення, які пропонує документ. Серед них:

• зниження призовного віку з 27 до 25 років
• надання можливості військовослужбовцям, яких звільнили з полону, додаткової відпустки на 90 днів
• залучення місцевої влади до мобілізації
• уточнення норм «щодо виконання військово-транспортного обовʼязку»
• уточнення обов’язків громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації
• уточнення підстав для відстрочки чи звільнення від призову
• встановлення додаткових обставин для звільнення чи відстрочки військовозобов’язаних від призову
• виключення з переліку висновків ВЛК висновку про обмежену придатність до військової служби
• виключення строкової військової служби — як виду військової служби та звільнення зі служби у запас військових строкової військової служби
• запровадження для всіх громадян базової загальновійськової підготовки до трьох місяців для всіх громадян віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах
• запровадження базової військової служби за бажанням до 25 років для тих, хто не пройшов базову загальновійськову підготовку
• встановлення обмеження прав громадян, які ухиляються від взяття на військовий облік та проходження військової служби
• надання повноважень Національній поліції щодо участі у заходах мобілізації

Нагадаємо, під час підсумкової пресконференції за 2023 рік президент Володимир Зеленський сказав, що військове керівництво України на Ставці звернулося з пропозицією мобілізувати додатково близько 500 тисяч людей.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі