Які права обмежує законопроєкт про мобілізацію?

27 грудня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в етері телемарафону «Єдині новини» повідомив, що при першому аналізі законопроєкту щодо мобілізації виявив норми, які суперечать Конституції України. Омбудсмен розповів, що Конституція України дозволяє обмежувати права, коли офіційно введено режим воєнного стану. Але при цьому не можна порушувати права, які зазначені як базові.

Лубінець додав, що перед внесенням цього законопроєкту до сесійної зали Верховної Ради буде засідання профільного комітету й експертна оцінка від нього особисто.

Говоримо про це з адвокаткою, партнеркою адвокатського об’єднання «Актум груп» Оленою Хоменко.

Проблеми законопроєкту про мобілізацію

Олена Хоменко: Основна проблема цього законопроєкту полягає в тому, що він фактично дотичний до всіх сфер життя. Він вносить велику кількість змін, але досить поверхнево прописаний механізм реалізації конкретних змін. Тому представники суспільства й адвокатури сподіваються, що в першому читанні, яке відбудеться у проміжку між 10 та 14 січня наступного року, всі комітети Верховної Ради будуть мати змогу проаналізувати детальніше положення законопроєкту і внесуть зміни. Зміни, які конкретніше дозволять розуміти цей проєкт. Сподіваємось, що комітети внесуть не тільки зміни, але й механізми реалізації.

Уповноважений з прав людини зазначає, зокрема, про такі порушення людських прав, як обмеження продажу і перереєстрації нерухомості або обмеження пересування. Але зрозуміло, що спочатку введення воєнного стану на законодавчому рівні деякі конституційні права людей тимчасово обмежені. Тож я сподіваюсь, що всі комітети не допустять до прийняття цього законопроєкту у нинішній редакції. Тому що, окрім наведених обмежень, там існує ще низка неточностей. Йдеться, зокрема, про поважні причини для неявки й кабінет військовозобов’язаного.

Читайте також: Законопроєкт про мобілізацію — просто один величезний батіг — Борис Хмілевський

Необхідність уточнення законопроєкту про мобілізацію

Олена Хоменко: Кожен пункт цього законопроєкту потребує уточнення. Беремо до прикладу кабінет військовозобов’язаного. Це онлайн-кабінет, який має працювати ефективно, і всі військовозобов’язані протягом кожних 20 днів повинні оновлювати інформацію. Ми це розуміємо більш поверхнево, у нас нема чіткого механізму реалізації.

Тепер щодо обмежень взаємодії з нерухомістю, банківськими картками, транспортом. У деяких контекстах законодавство України, зокрема Закон «Про виконавче провадження», постановляє: якщо громадяни є боржниками чи фігурантами кримінальної справи, то на їхнє майно мають право накладати арешти й конфіскувати. Тобто існують деякі випадки обмежень. Якщо ми говоримо про законопроєкт щодо мобілізації, то підлягає конкретному уточненню. У ньому варто пояснити, що не всі громадяни підпадають під арешт майна. Тобто має бути чітко визначено: підстави арешту; його умови; хто має право заявляти про вимоги арешту; як ці вимоги мають бути законодавчо підкріплені. Тобто весь цей алгоритм роботи повинен бути прописаний та зрозумілий як для пересічних громадян, так і для представників органів державної влади.

Читайте також: Заборона Діда Мороза та мобілізація 60-річних: нові фейки роспропаганди

Деякі права, що обмежує законопроєкт про мобілізацію

Олена Хоменко: З моменту введення воєнного стану деякі конституційні права можуть бути обмежені. Будь-який пересічний громадянин чоловічої статі у віці від 18 до 60 років щоденно стикається з обмеженням права на виїзд за кордон, з обмеженням пересування територією України (блокпости, процес перевірки документів). Але це обмеження, не заборона. Це тому, що при наявності сімейних підстав громадяни призовного віку мають право перетинати кордон. 

Якщо ми говоримо про обмеження і визначення поважних причин неявки до РТЦК та СП, то в рамках чинного законодавства перелік поважних причин набагато ширший, ніж у новому законопроєкті. Станом на сьогодні до таких причин відносять стихійне лихо, хворобу військовозобов’язаного чи членів його родини, складання державних іспитів тощо. 

• Новий законопроєкт щодо мобілізації залишає тільки наступні поважні причини неявки до ТЦК: стихійне лихо, хвороба громадянина і смерть близького родича.

Тобто навіть поважні причини ми вже не просто суттєво зменшили, ми половину з них прибрали. Це обмежує права будь-якого пересічного військовозобов’язаного громадянина на території України, оскільки ці поважні причини неможливо прорахувати на майбутнє. 

Читайте також: Омбудсмен мав би розв’язувати проблеми військових, але чомусь цим взагалі не займається — правозахисник

Нагадаємо, 25 грудня 2023 року Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби».

Текст проєкту закону наразі недоступний. Але пояснювальна записка зі свого боку містить положення, які пропонує документ. Серед них:

• зниження призовного віку з 27 до 25 років
• надання можливості військовослужбовцям, яких звільнили з полону, додаткової відпустки на 90 днів
• залучення місцевої влади до мобілізації
• уточнення норм «щодо виконання військово-транспортного обовʼязку»
• уточнення обов’язків громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації
• уточнення підстав для відстрочки чи звільнення від призову
• встановлення додаткових обставин для звільнення чи відстрочки військовозобов’язаних від призову
• виключення з переліку висновків ВЛК висновку про обмежену придатність до військової служби
• виключення строкової військової служби – як виду військової служби та звільнення зі служби у запас військових строкової військової служби
• запровадження для всіх громадян базової загальновійськової підготовки до трьох місяців для всіх громадян віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах
• запровадження базової військової служби за бажанням до 25 років для тих, хто не пройшов базову загальновійськову підготовку
• встановлення обмеження прав громадян, які ухиляються від взяття на військовий облік та проходження військової служби
• надання повноважень Національній поліції щодо участі у заходах мобілізації

Також питання мобілізації 26 грудня прокоментував Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. За його словами, військове командування України не робило запиту на мобілізацію саме певної кількості людей.  Командування продовжує виконувати функцію захисту своєї держави, відповідно формує свої запити. Мова  про запити на боєприпаси, зброю і відповідно на людський ресурс.

Нагадаємо, під час підсумкової пресконференції за 2023 рік президент Володимир Зеленський сказав, що керівництво України військове на Ставці звернулось з пропозицією мобілізувати додатково близько 500 тисяч людей.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі