Андрій Куликов
Омбудсмен мав би розв’язувати проблеми військових, але чомусь цим взагалі не займається — правозахисник
Інтерв'ю
Хіба захист прав військових не може здійснювати Офіс уповноваженого з прав людини? Відповідає правозахисник.
Ведучі1
Гості1
Фото: Facebook-сторінка Генштабу
Правозахисник, експерт Центру громадянських свобод Володимир Яворський розповідає про створення посади військового омбудсмена: чи потрібен такий омбудсмен, чим він має займатися і чому можуть бути проблеми зі створенням цієї посади в умовах війни.
Чи потрібен військовий омбудсмен?
Володимир Яворський: Я б не вживав слово омбудсмен, бо у світі під такою посадою розуміють парламентський контроль. Тобто, це спеціальний орган, який призначається парламентом та виконавчою владою. Тут мовиться про те, що будуть захищати права військовослужбовців всередині структури Міністерства оборони.
Правозахисники отримують багато скарг від військових щодо захисту своїх прав у адміністративному порядку. Часто це відбувається через одну й ту ж вертикаль, і складно реагувати на те, що відбувається серед своїх же підлеглих. Велику роль відіграє людський фактор.
У поліції був позитивний приклад, коли створили систему за внутрішнім наглядом щодо захисту прав людини у 2000-х роках. Це призвело до протидії катуванням та іншим негативним практикам серед поліціянтів.
Коли мова йде про порушення за певними процедурами, наприклад, щодо виплат, мобілізації та демобілізації, відпустками, то такі речі треба вирішувати адміністративним шляхом. Це системні проблеми, які треба налагоджувати певній структурі з виходом на вище керівництво. Таким чином, бюрократичну вертикаль обходитимуть. Бо наразі військовому треба подавати скаргу до свого командування, де можуть бути зацікавлені особи, і реакції може не бути жодної.
Читайте також: Як військовим або їхнім родинам отримати виплати?
Чи зацікавлене військове керівництво у розв’язанні проблем?
Володимир Яворський: Військовому керівництву потрібна нова система. Наразі складно уявити набір сотні тисяч людей до армії за старими правилами та законами. Наявна система не пристосована до війни у довгу. Треба налагоджувати процеси. Міноборони повинно бути в цьому зацікавлено. Кількість конфліктів всередині системи буде збільшуватись, це впливатиме на мотивацію мобілізованих, загальний стан у війську та у суспільстві. Не треба, щоб проблеми наростали в прогресі.
Якою має бути посада?
Володимир Яворський: Поки ще немає назви для нової посади, але є пропозиції щодо терміну – «уповноважений із захисту прав військових». Така людина могла б акумулювати скарги від військових, систематизувати їх. Наприклад, зараз є мільйон проблем з мобілізацією, які пов’язані з виплатами та звільнення з попередньої роботи. Мобілізована людина ще декілька місяців вирішує свої цивільні справи у війську через неузгодженості в законодавстві. Уповноважений із захисту прав військових міг би дізнатись про ці проблеми, щоб через парламент, Міністерство оборони чи Кабмін усунути недоліки.
Запити від військових зараз вирішуються не структурно. У нас є загальний омбудсмен, який мав би розв’язувати ці питання. Але він взагалі цим не займається, хоча й має для цього повноваження.
Читайте також: Що робити, якщо зник ваш родич-військовослужбовець: поради
Яку структуру повинен мати новий уповноважений?
Володимир Яворський: Щонайменше потрібно 10-20 людей, які б працювали в структурі. Треба створити апарат для приймання скарг, щоб люди аналізували інформацію. Бо один посадовець не впорається з таким масивом даних. Під керівництвом Міноборони перебувають сотні тисяч людей, тому до уповноваженого посиплеться доволі багато скарг. Зараз є управління з прав людини в поліції, які роблять корисні справи та вирішують конфліктні моменти. Наприклад, командування може мати проблеми з певними військовими частинами. Нова структура зсередини зможе повернути Міноборони до людей.
Чи співпрацюють правозахисники з Міноборони та ЗСУ?
Володимир Яворський: Така співпраця у нас досить обмежена, окрім роботи з деякими структурами Міноборони, що займаються військовополоненими чи розслідуванням злочинів РФ. Ми документуємо ці злочини. Бачимо сприяння та зацікавленість міністерства в цьому. Також співпрацюємо у питанні дотримання норм міжнародного гуманітарного права та реформі військово-лікарських комісій. Є багато можливостей, як можна нашу спільну роботу зробити кращою.
Пʼята частина звернень до нас надходить саме від військових. Ми фіксуємо дуже великий набір проблем: від мобілізації до демобілізації.
Читайте також: «Жодна розвинена країна такої кількості поранених ще не бачила» — уповноважений президента з питань реабілітації учасників бойових дій
Нагадаємо, міністр оборони України Рустем Умєров на щорічній зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії анонсував започаткування нової посади – військового омбудсмена.
Уряд схвалив рішення про ліквідацію Офісу уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, який, зокрема, займався обміном тіл полеглих військовослужбовців.
Наприкінці серпня уповноважений Верховної Ради із прав людини Дмитро Лубінець заявив, що офіс омбудсмена упродовж трьох тижнів завершить роботу із перевірки усіх військово-лікарських комісій (ВЛК), які функціонують в Україні.
Раніше, 17 серпня президент підписав указ із рекомендаціями Ради національної безпеки і оборони України до головнокомандувача Збройних сил Валерія Залужного звільнити всіх обласних військкомів.
Вже 30 серпня на засіданні Ради національної безпеки та оборони України ухвалили рішення провести комплексну перевірку обґрунтованості ухвалених з 24 лютого 2022 року рішень ВЛК щодо інвалідності та непридатності до військової служби.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
