Андрій Куликов
Що робити, якщо зник ваш родич-військовослужбовець: поради
Про зниклих безвісти військових. Поради — що робити і чого не робити.
Ведучі1
Військовий, ЗСУ/Ілюстративне фото
- Гості: Анна Михайлишин, представниця ГО «Полігон 56», Ксенія Онищенко юристка ГО «СІЧ».
Анна Михайлишин: Мій шлях у цій темі почався рік тому, коли зник мій чоловік. Спочатку було дуже важко. Ми не знали, як діяти та що робити. Шукали інформацію в інтернеті, читали статті, намагалися зрозуміти, куди йти та до кого звертатися. Коли ти сам, це дуже важко. Бігаєш, «оббиваєш» пороги, а тебе не завжди чують і розуміють. Тоді я зрозуміла, що треба об’єднуватися.
Спочатку це були родини 110 бригади. Потім доля звела мене з головою громадської організації «Полігон 56 Бердянськ». Так разом ми почали свій шлях.
- Наша організація наразі налічує близько 49 підрозділів ЗСУ. Це родини сімей зниклих безвісти, полонених, загиблих.
Ми допомагаємо родинам знайти правильний підхід у пошуку своїх рідних. Не можна робити непотрібних кроків. Зазвичай, коли родини опиняються в таких ситуаціях, вони дуже емоційні. Через це та через незнання вони можуть наробити багато дурниць.
Ксенія Онищенко: Я з 2014 року працюю в правозахисній групі «Січ». Ми надаємо юридичну допомогу та супровід усім, хто постраждав від збройної агресії Росії. Військовослужбовці, колишні військовополонені, родичі, сім’ї загиблих, зниклих безвісти. Ми виходимо на радіо, на телебачення для того, щоб розказати як правильно діяти. Тож, окрім юридичної допомоги, ми допомагаємо ще й інформаційно.
Чого робити НЕ потрібно ?
Ксенія Онищенко: Якщо зник ваш родич-військовослужбовець, ні в якому разі не треба писати та публікувати в соцмережах інформацію щодо його/її зникнення. Ні фото, ні координати, ні інформацію про частину. Цього не можна робити. Це може стати площиною для шахраїв.
І найголовніше — це може нашкодити військовим, які ймовірно перебувають в полоні. А можливо і не в полоні. Може, він на окупованій території, виконує певне завдання від військової частини. А тут з’являється повна інформація про нього. Це може сильно нашкодити.
- Ми радимо утримуватися від широкого поширення інформації про військовополоненого. Пошуком займається Координаційний штаб. Тільки він може поширювати інформацію.
Що робити потрібно?
Анна Михайлишин: Якщо ви довідалися, що ваша рідна людина, військовослужбовець/військовослужбовиця, зникли безвісти, потрібно:
- Заспокоїтися. Емоції не допомагають. Тільки шкодять.
- Звернутися до єдиного реєстру зниклих безвісти осіб. Це Національне інформаційне бюро. Гаряча лінія 1648. Тут збирається вся інформація з усіх інстанцій (СБУ, Національна поліція, розвідка тощо).
- Написати заяви в поліцію та СБУ.
- Зробити ДНК тест.
- Звернутися в Координаційний штаб поводження з військовополоненими.
- Звернутися до омбудсмена Дмитра Лубінця, написати заяву щодо захисту прав людини.
- Звернутися до Уповноваженого, який займається пошуком зниклих осіб за особливих обставин.
- Зібрати необхідні документи з військової частини: про участь у бойових діях, про зарахування до тієї чи іншої частини, копію витягів з акту службового розслідування тощо.
Співпраця з міжнародними організаціями
Анна Михайлишин: Станом на зараз тільки Міжнародний комітет Червоного хреста має доступ до колоній. Це їхня робота напряму. Вони мають можливість відвідувати колонії та документувати. Але вони нам постійно кажуть, що їх туди не допускають, вони ведуть діалоги тощо. Вони повинні добиватися доступу до людей, які там. Це їхня робота.
Слухайте також: У день, коли стався теракт в Оленівці, до Червоного Хреста неможливо було додзвонитися — рідні полонених з «Азовсталі»
МКЗБ (Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти) дає нам можливість робити ДНК дослідження з дуже складними випадками. Війна іде. Ми не знаємо скільки загиблих на окупованих територіях. Ця організація може допомогти зробити аналіз навіть в складних випадках та ідентифікувати особу.
Нам дуже важлива допомога міжнародних організацій. Бо тільки вони зараз мають серйозні важелі впливу на Росію. Україна в стані війни робить усе, що може. Ми, як громадський сектор, намагаємось допомагати.
Ксенія Онищенко: У нас є сили та бажання виборювати права тих, хто цього потребує. Ми не складемо рук.
Більше про пошук зниклих безвісти, права та забезпечення військовополонених
Про те, що змінилося у пошуку зниклих безвісти та яку підтримку можуть отримати їхні родини, говорили у подкасті проєкту Громадського радіо «У фокусі» Мінінтеграції.
Яка правова допомога потрібна полоненим та їхнім родичам у подкасті «Звільніть наших рідних» ГР розповіла юристка ГО «Юридична сотня» Вікторія Олійник.
Якою має бути психологічна підтримка військових, звільнених військовополонених і їхніх родин — у подкасті «Звільніть наших рідних» розповіла керівниця гарячої лінії для військовослужбовців та їхніх близьких ВАРТО ЖИТИ Наталія Поцелуєва.
Як рідним шукати свого полоненого? Про алгоритм дій розповів брат колишньої військовополоненої Олени Кривцової Андрій Кривцов.
Як в Україні виконують норми закону, які міністерства за це відповідальні, яку допомогу можуть отримати колишні заручники, політв’язні, військовополонені та їхні родини можна довідатися з цієї публікації.
Читайте також: Якщо ти не маєш родичів, які тебе шукатимуть у полоні, ти ніхто — Андрій Кривцов
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
