Деталі розказав фронтмен гурту Іван Семесюк.
Єлизавета Цареградська: У пісні є дівчина, яка активно бере участь у вокально, і сценічно. Хто вона і як народилась ця співпраця?
Іван Семесюк: Це пані Надія Коломієць (Надзя Каламеец — ред.), ми називаємо її Валькірія. У пісні є слова «Надзею надае»(Надію надає — ред.), і Надія круто навалює приспів у пісні. Нам з нею поталанило. Не кожна дівчина здатна витримати напруження пристрастей, яке вирує в «Пирятині».
Дмитро Бєлобров: Як народилася пісня? Як до цього прийшли?
Іван Семесюк: Такі речі найкрутіше народжуються спонтанно. Я переписувався зі своїм другом-білорусом і мій друг, Алесь Плотка, прям в чатику накидав оцей вірш. Я дещо змінив, вийшла пісня. Я маю сентимент до Білорусі. У Богдана Буткевича, нашого гітариста, прокинувся внутрішній білорус — страшний і лютий. Ми вирішили не відкладати надовго, записали пісню, знайшли друзів, котрі знімали нам кліп на пісню «Родина» і зробила простий, але прикольний кліп.
Я бачу у Facebook деяку зверхність, снобізм. Мовляв, українці такі досвідчені революціонери, а білоруси — дитсадок. Насправді там просто все інакше. Ці люди мислять інакше, інакше взаємодіють з зовнішнім, інакше сприймають простір і час.
Ситуація з білоруською мовою значно покращилась в останні роки. Цікаво, що ситуація покращується знизу. Люди самі йдуть і вивчають білоруську мову. Лукашенко не зацікавлений у тому, щоб «білорусизувати» населення.
Мовно вони фактично в нуль русифіковані, відповідно через це і культурно значною мірою. Білоруси дійсно втратили мову, але думаю що це не безнадійно. Те, що ми зараз бачимо — це революція смислів. Думаю, що в них ця так звана білоруська «культурна баржа» розвернеться у бік білорусизації.
Ми пройшли певний шлях за 30 років від часів, коли Київ фактично не знав української мови. Думаю, такий самий процес відбудеться і там. Звичайно, якщо їх зараз не розчавлять.
Дмитро Бєлобров: Чи треба, щоб на державу напала Росія для того, щоб зрозуміти, що Росія є агресором і проросійські настрої — не є добре?
Іван Семесюк: Складно про це говорити. Напевно, що так. Вони — жертви химерної агресії й дуже потужної культурної експансії. Звичайно, вони розчиняються у цьому величезному «рускам мірє».
У них серйозна проблема з ідентичністю. Вони не дуже розуміють, хто вони такі. Безумовно, знають, що вони білоруси, але культурно втратили автономність.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS