Фейки і роспропаганда зіграли вирішальну роль в окупації Криму — політологиня

Гостя — політологиня Євгенія Горюнова.

Євген Савватєєв: Якщо згадати атмосферу лютого 2014 року, то чи зауважувались уже тоді фейки та пропагандистська політика Росії? Чи було зрозуміло, що вони відіграють вирішальну роль?

Євгенія Горюнова: Так, на мою думку, саме інформаційний чинник зіграв може і більш вагому роль, ніж військова окупація. Адже військовій окупації передувала потужна російська інформкампанія. Безумно чимало кримських ЗМІ поширювали ці фейки, створювали їх, таким чином демонструючи російську концепцію про «київську хунту» і військовий переворот.

Я добре пам’ятаю фейки про «бандерівські» — чи як їх ще називали, «потяги дружби» — про те, що зі Львова до Криму начебто їдуть «бандерівці». Що вони мають там робити, ніхто не розумів, але певну кількість кримчан це лякало. Було сильне психологічне напруження.

Пам’ятаю, як студенти мені на заняттях розповідали: «Хтось з моїх друзів, не я, їздили на Чонгар чи Перекоп і зупиняли бандерівців, які їхали цими потягами». Безумовно, я розуміла, що усе це неправда, намагалась їм це донести.

Але ця інформаційна кампанія робила свою справу. Люди вірили, що буде якась українська окупація українського Криму. Ніхто не міг дати розумного раціонального обґрунтування навіщо ж «бандерівці» їдуть, що вони будуть робити.

Відчуття, що щось буде і буде воно поганим витало в повітрі.

Євген Савватєєв: Історія про «поїзд дружби» існувала ще у 1992 році, коли УНА-УНСО з’їздила до Криму теж з пропагандистськими цілями. У 2014 році «Правий сектор» заявив, що відправить до Криму «поїзд дружби». На вашу думку, для чого це заявляли? 

Євгенія Горюнова: У той час було багато гучних гасел. Можливо, таким чином політичні та навколополітичні сили намагалися отримати майбутні дивіденди. Може вони просто кидалися словами або це були проросійські наративи для збурення суспільства.

Знаєте, можна сказати будь-що, але якщо це не будуть тиражувати, то це слово просто зникне. Але коли цим словом починають гратися, вкидати його у простір, закарбовувати у підсвідомості, то з’являється фейк. Не знаю, навіщо про «потяг дружби» казали у «Правому секторі». Може з добрими намірами. Але ця історія точно зіграла на руку Росії, проти Криму та України.

Анастасія Горпінченко: Фейки про ці «потяги» та «зелених чоловічків» уже проговорені й зрозумілі всім? Чи це лише так здається?

Євгенія Горюнова: Щодо України, то мені здається, що ці фейки уже пропрацьовані. Але в українському суспільстві серед частини людей поширений інший фейк. Він говорить про те, що кримчани самостійно обрали Росію. І буває складно пояснити, що окупація та референдум речі різні.

Повну програму слухайте в аудіофайлі.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS