Тарас Загородній: Головна претензія до попереднього закону була в тому, що він порушував презумпцію невинуватості. Людина повинна була пояснювати походження своїх статків, що суперечить Конституції. Тут цю норму прибрали. Статки, які здобула людина, не є доказом злочину. Це ознака, що там може бути злочин.
Що стосується цивільної конфіскації, я не знаю, як цей спосіб буде застосований на практиці. Якщо він буде застосовуватись в позасудовий спосіб, тобто ще не доведена провина, а вже відбувається конфіскація майна, то скоріш за все знов буде оскарження в Конституційному суді. Без вироку конфісковувати майно неправильно з юридичної точки зору, тому це дуже сумнівна норма. Сподіваюсь, що вона буде відкорегована і на практиці буде застосована не так, як прописана в законі.
Норма про конфіскацію майна, набутого за 4 роки до прийняття закону є антиконституційною. Не може закон, який прийнятий сьогодні, розповсюджувати свою дію на події, які відбувались 4 роки тому. Тому це може бути підставою для того, щоб цей закон скасував Конституційний суд. Вважаю, що будь-яка позасудова конфіскація майна — це шлях в нікуди.
Розслідування вимагають часу. В Антикорупційному суді відбуваються процеси, які можна охарактеризувати як ті, які можуть закінчитися вироками — Насіров і т.д. Ми повинні розуміти, що можуть бути й виправдовувальні вироки, і це не страшно. Суд повинен виносити правомірні вироки, а не справедливі — на думку багатьох людей.