Мовне питання — це завжди питання ідентичності — Глібовицький

Поспілкувались з Євгеном Глібовицьким, членом Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, засновником експертної компанії ProMova.

Єлизавета Цареградська: Чому питання з мовою меню у McDonald’s викликало такий скандал?

Євген Глібовицький: Мовне питання — це завжди питання ідентичності. Це питання, до якої групи належать ті, хто користуються тією чи іншою мовою в Україні. Якщо ми хочемо зрозуміти цей феномен, то нам варто розглянути його в ширшому контексті, подивитися на нього як на феномен, який дуже подібний до того, що зараз відбувається у США.

Ми говоримо про те, що є привілейована група, яка впродовж останніх майже 100 років мала відчутні переваги — це група тих, хто розмовляє російською мовою. Є друга група, яка була упослідженою — це україномовна група, яка зараз повертає собі свої права. Протистояння, яке ми маємо, незалежно від ситуації, яка сталася.

На мою думку, конфлікт висмоктаний з пальця, тому що McDonald’s нічим не проявив себе в останні дні для того, щоб про нього говорити, він не змінював політику останні 10 років. Був знайдений болючий підхід до цієї теми, яка дозволяє зловити хайп. Шарію і середовищу зараз важливо проартикулювати в межах російськомовної групи ностальгію за привілейованим статусом.

• Якщо ми говоримо з вами про радянські часи, то російськомовна людина мала набагато більше прав і можливостей, ніж україномовна.

Я пропоную підхід, який допоможе нашим слухачам зараз розібратись у тому, що відбувається, бо питання не про мову. Одна група відчуває, що була під утиском і пробує відвоювати назад свій простір. Інша група відчуває, що це відвойовування українською мовою свого простору посягає на їх простір — тут виникає конфлікт. В цьому випаду це є достатньо типова постколоніальна ситуація — Україна була частиною російськомовного простору не тому, що обрала його, а тому, що не мала суб’єктності. Російськомовність є імперським наслідком.

Українська мова в частині спілкування є обов’язковою за законом. Це означає, що ви зобов’язані оперувати українською в певних ситуаціях.

• Російська мова є факультативною. Те, що пробує зараз зробити російськомовна група, яка виступає на найбільш радикальних позиціях — це зробити російську так само обов’язковою, причому переважно за рахунок української.

Припускаю, що через 10 чи 15 років ситуація дуже сильно зміниться. Ми бачимо постійну українізацію, причому ця українізація переважно відбувається внаслідок того, що переважно російськомовні — старші громадяни, переважно україномовні — це молодші громадяни. Внаслідок демографічної зміни відбуваються зміна мовних відсотків.

Природа української ситуації полягає зараз в тому, що обидві групи — і україномовна, і російськомовна повністю володіють обома мовами, ми маємо майже 100 % володіння, принаймні пасивне, україномовними російської і майже 100 % володіння російськомовними українською. До того, поки цей паритет зберігається, це питання є питанням, які обидві сторони будуть пробувати трактувати на свою користь.

Те, що ми спостерігаємо зараз — це перший пробний камінь. Таких конфліктів ми будем бучити багато і вони будуть тривати аж до того моменту, доки в суспільстві не становиться нова нормальність.

Під ударом є не так україномовність, як російськомовна проукраїнська група. В проросійському фланзі політики — брак ідей. Те, що вони зараз пробують робити — вони пробують копіювати підходи, які були в українських патріотичних колах з 2014 року і застосовувати їх у межах своєї групи.

Було б дуже цікаво побачити результати бойкоту для McDonald’s. Я дивився б на цю ситуацію, як на ситуацію, де відбувається спроба налаштувати російськомовне середовище проти україномовного. Вихід є один, на мою думку. Ми всі є частиною одного суспільства і якщо ми не можемо домовитися стосовно якихось речей, то є те, стосовно чого ми можемо домовитися точно — це наше майбутнє.

Повну версію слухайте в аудіофайлі.