Поспілкувались з Євгеном Глібовицьким, членом Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, засновником експертної компанії ProMova.
Єлизавета Цареградська: Чому питання з мовою меню у McDonald’s викликало такий скандал?
Євген Глібовицький: Мовне питання — це завжди питання ідентичності. Це питання, до якої групи належать ті, хто користуються тією чи іншою мовою в Україні. Якщо ми хочемо зрозуміти цей феномен, то нам варто розглянути його в ширшому контексті, подивитися на нього як на феномен, який дуже подібний до того, що зараз відбувається у США.
Ми говоримо про те, що є привілейована група, яка впродовж останніх майже 100 років мала відчутні переваги — це група тих, хто розмовляє російською мовою. Є друга група, яка була упослідженою — це україномовна група, яка зараз повертає собі свої права. Протистояння, яке ми маємо, незалежно від ситуації, яка сталася.
На мою думку, конфлікт висмоктаний з пальця, тому що McDonald’s нічим не проявив себе в останні дні для того, щоб про нього говорити, він не змінював політику останні 10 років. Був знайдений болючий підхід до цієї теми, яка дозволяє зловити хайп. Шарію і середовищу зараз важливо проартикулювати в межах російськомовної групи ностальгію за привілейованим статусом.
Я пропоную підхід, який допоможе нашим слухачам зараз розібратись у тому, що відбувається, бо питання не про мову. Одна група відчуває, що була під утиском і пробує відвоювати назад свій простір. Інша група відчуває, що це відвойовування українською мовою свого простору посягає на їх простір — тут виникає конфлікт. В цьому випаду це є достатньо типова постколоніальна ситуація — Україна була частиною російськомовного простору не тому, що обрала його, а тому, що не мала суб’єктності. Російськомовність є імперським наслідком.
Українська мова в частині спілкування є обов’язковою за законом. Це означає, що ви зобов’язані оперувати українською в певних ситуаціях.
Припускаю, що через 10 чи 15 років ситуація дуже сильно зміниться. Ми бачимо постійну українізацію, причому ця українізація переважно відбувається внаслідок того, що переважно російськомовні — старші громадяни, переважно україномовні — це молодші громадяни. Внаслідок демографічної зміни відбуваються зміна мовних відсотків.
Природа української ситуації полягає зараз в тому, що обидві групи — і україномовна, і російськомовна повністю володіють обома мовами, ми маємо майже 100 % володіння, принаймні пасивне, україномовними російської і майже 100 % володіння російськомовними українською. До того, поки цей паритет зберігається, це питання є питанням, які обидві сторони будуть пробувати трактувати на свою користь.
Те, що ми спостерігаємо зараз — це перший пробний камінь. Таких конфліктів ми будем бучити багато і вони будуть тривати аж до того моменту, доки в суспільстві не становиться нова нормальність.
Під ударом є не так україномовність, як російськомовна проукраїнська група. В проросійському фланзі політики — брак ідей. Те, що вони зараз пробують робити — вони пробують копіювати підходи, які були в українських патріотичних колах з 2014 року і застосовувати їх у межах своєї групи.
Було б дуже цікаво побачити результати бойкоту для McDonald’s. Я дивився б на цю ситуацію, як на ситуацію, де відбувається спроба налаштувати російськомовне середовище проти україномовного. Вихід є один, на мою думку. Ми всі є частиною одного суспільства і якщо ми не можемо домовитися стосовно якихось речей, то є те, стосовно чого ми можемо домовитися точно — це наше майбутнє.
Повну версію слухайте в аудіофайлі.