facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Ми потребуємо більше рефлексії на тему Другої світової війни — Ахтем Сеітаблаєв

У День пам’яті та примирення Український ПЕН-клуб та Національний університет «Києво-Могилянська Академія» організовують міжнародний проєкт «Мир і Війна» до 75-річчя завершення Другої світової війни в Європі.

Ми потребуємо більше рефлексії на тему Другої світової війни — Ахтем Сеітаблаєв
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Актор та режисер Ахтем Сеітаблаєв розповів про проєкт «Мир і Війна» до 75-річчя завершення Другої світової війни в Європі.

Ахтем Сеітаблаєв: Досі дуже багато людей не усвідомлюють, чому саме 8 травня День пам’яті та примирення, а  не 9 -го, різниці між цими датами. Багато хто не може сказати, що для них Друга світова війна і наскільки важить чітке розуміння того, що відбувалось.

Можу сказати про своє дитинство — я народився ще в міцному Радянському Союзі і все, що я знав про війну я знав або через кіно, через книги, якісь оповідання, розповіді моїх дідів, які воювали.

До проєкту долучився також Сергій Жадан, Сергій Лозниця, Адам Міхнік з Польщі. Це проєкт, на меті якого з різних боків проговорити, згадати все, що пов’язано з наслідками Другої світової війни. Провести приклади того, як це відбувалось в інших країнах, що важливо зробити зараз, щоб не було так багато особистих драм людей.

Напевне, ніколи не буде зроблено забагато.Проговорювати, рефлексувати на дуже болісні теми в суспільстві потрібно завжди і ніколи не буде зроблено стільки, що можна сказати — все, ми зробили достатньо, забудьмо про це. Межа між так званою жорсткою пропагандою або якісно зробленим контентом полягає в першу чергу у смаку людини, яка це робить. Рефлексувати потрібно хоча б для того, щоб таких подій більше не відбувалось.

Я не дуже вірю в те, що людей, які все своє життя відзначали День Перемоги 9 травня, можливо переконати в іншому. Можливо, яко ці люди живуть в такі парадигмі, це один з маркерів життя, яке вони жили. Можливо, треба трохи м’якше до цього підходити — ну, хоче людина сісти за стіл, подивитись чимось саме 9 травня. Це така політика м’якої сили, коли ти оточуєш людину прикладами мистецтва, спогадами, створюєш атмосферу щоб було звідки отримувати інформацію і емоції. Ті, хто займаються творчістю, оперують в основному емоційною складовою.

Якщо мова йде про виховання, молодих людей. дітей, то тут відповідь доволі проста — всі першоджерела, які отримують молоді люди повинні нести в собі парадигму того, що ми єдині з Європою, єдині з світом. У тому числі в який день відзначати день скорботи за загиблими. До кожної людини потрібен окремий підхід.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Можемо пишатися, що у сфері військової освіти зняті усі бар'єри для жінок — Оксана Григор'єва

Можемо пишатися, що у сфері військової освіти зняті усі бар'єри для жінок — Оксана Григор'єва

За життя Путіна мирного договору між Україною та РФ досягти неможливо — Лариса Волошина

За життя Путіна мирного договору між Україною та РФ досягти неможливо — Лариса Волошина