Ми потребуємо більше рефлексії на тему Другої світової війни — Ахтем Сеітаблаєв

У День пам’яті та примирення Український ПЕН-клуб та Національний університет «Києво-Могилянська Академія» організовують міжнародний проєкт «Мир і Війна» до 75-річчя завершення Другої світової війни в Європі.

Ведучі

Дмитро Бєлобров,

Єлизавета Цареградська

Гостi

Ахтем Сеітаблаєв

Ми потребуємо більше рефлексії на тему Другої світової війни — Ахтем Сеітаблаєв
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/05/hr-turboranok-2020-05-08_seitablaev.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/05/hr-turboranok-2020-05-08_seitablaev.mp3
Ми потребуємо більше рефлексії на тему Другої світової війни — Ахтем Сеітаблаєв
0:00
/
0:00

Актор та режисер Ахтем Сеітаблаєв розповів про проєкт «Мир і Війна» до 75-річчя завершення Другої світової війни в Європі.

Ахтем Сеітаблаєв: Досі дуже багато людей не усвідомлюють, чому саме 8 травня День пам’яті та примирення, а  не 9 -го, різниці між цими датами. Багато хто не може сказати, що для них Друга світова війна і наскільки важить чітке розуміння того, що відбувалось.

Можу сказати про своє дитинство — я народився ще в міцному Радянському Союзі і все, що я знав про війну я знав або через кіно, через книги, якісь оповідання, розповіді моїх дідів, які воювали.

До проєкту долучився також Сергій Жадан, Сергій Лозниця, Адам Міхнік з Польщі. Це проєкт, на меті якого з різних боків проговорити, згадати все, що пов’язано з наслідками Другої світової війни. Провести приклади того, як це відбувалось в інших країнах, що важливо зробити зараз, щоб не було так багато особистих драм людей.

Напевне, ніколи не буде зроблено забагато.Проговорювати, рефлексувати на дуже болісні теми в суспільстві потрібно завжди і ніколи не буде зроблено стільки, що можна сказати — все, ми зробили достатньо, забудьмо про це. Межа між так званою жорсткою пропагандою або якісно зробленим контентом полягає в першу чергу у смаку людини, яка це робить. Рефлексувати потрібно хоча б для того, щоб таких подій більше не відбувалось.

Я не дуже вірю в те, що людей, які все своє життя відзначали День Перемоги 9 травня, можливо переконати в іншому. Можливо, яко ці люди живуть в такі парадигмі, це один з маркерів життя, яке вони жили. Можливо, треба трохи м’якше до цього підходити — ну, хоче людина сісти за стіл, подивитись чимось саме 9 травня. Це така політика м’якої сили, коли ти оточуєш людину прикладами мистецтва, спогадами, створюєш атмосферу щоб було звідки отримувати інформацію і емоції. Ті, хто займаються творчістю, оперують в основному емоційною складовою.

Якщо мова йде про виховання, молодих людей. дітей, то тут відповідь доволі проста — всі першоджерела, які отримують молоді люди повинні нести в собі парадигму того, що ми єдині з Європою, єдині з світом. У тому числі в який день відзначати день скорботи за загиблими. До кожної людини потрібен окремий підхід.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.