Національна служба здоров'я кинула паліативну допомогу напризволяще – головний лікар Журавнівської міськлікарні

Єлизавета Цареградська: Яка ситуація наразі у вашій лікарні: чи є у вас тести, скільки хворих та який наплив людей?

Ярослав Овсянецький: Тести надходять невеличкими партіями. Минулого тижня ми отримали 15 тестів, цього тижня – 20.

Стосовно засобів захисту, то тут проблема. Нині нам допомагають всі, хто можуть. Закупити ми не можемо, бо ніде офіційно їх, як кажуть, немає, та й кошти, звичайно, відсутні, але допомагають волонтери. Зараз маємо понад 600 масок, маємо два халати, половина вже використані, адже наша виїзна бригада виїжджає до людей, які перебувають на обсервації, і робить тести. Тести зроблено вже 35 людям. Тобто в нас використані всі тести, які були надані. Йдеться про експрес-тести.

Євген Савватєєв: Ви звернулися до Громадського радіо із скаргами про те, що у вас було скорочене фінансування. Розкажіть про це детально.

Ярослав Овсянецький: Структура нашої лікарні складається з первинної медичко-санітарної допомоги і стаціонарного паліативного відділення. З 1 квітня ми включилися в особливі умови фінансування, згідно пакетів, які ми подали в Національну службу здоров’я. Ми пройшли всі етапи відбору, нам прийшла відповідь, що ви відповідаєте вимогам НСЗ, але коли прийшло фінансування, виявилося, що воно навіть не мізерне, я б назвав його нульовим. Наводжу вам приклад: стаціонарне паліативне відділення на 25 ліжок, в якому вже тривалий час лежить 30-32 людини. Мінімальний місячний ресурс для того, щоб забезпечити умови, це приблизно 220 тисяч гривень. Національна служба здоров’я надала нам 18 700 гривень на один місць. Це в 10 разів менше, ніж нам потрібно.

Ми зверталися до всіх рівнів депутатів – до депутатів Верховної Ради та обласної. На обласній раді було звернення до Міністерства охорони здоров’я, до Національної служби здоров’я, до президента України у зв’язку з тим, що даний вид допомоги опинився на катастрофічно низькому рівні у зв’язку з таким обмеженим фінансуванням, але роз’яснень ми так і не отримали.

Відповідно, ми змушені дане відділення згорнути. Звичайно, не в час карантину, але після його закінчення. Ми могли сподіватися на місцевий бюджет, але він в нас надзвичайно низький.

Євген Савватєєв: Згорнути відділення: що це буде означати для цих 30 людей, які перебувають у відділенні?

Ярослав Овсянецький: Це значить, ми повинні будемо їх з відділення розформувати: кого – додому, а кого – в якусь іншу установу. Також це потягне звільнення близько 40 медичних і технічних працівників.

У законі про медичну реформу вказані три основні пріоритетні напрями: первинна допомога (сімейні лікарі), екстрена медична допомога і паліативна допомога. Але, Національна служба здоров’я паліативної допомоги як такої, я вважаю, не бачить. Вона просто кинула це все напризволяще.

Євген Савватєєв: Чи зв’язувалися безпосередньо з НСЗУ і що вони вам відповідають?

Ярослав Овсянецький: В Національній службі здоров’я мені відповідають, що цей вид допомоги є більш соціально направлений, і вони фінансують за кожен виписаний випадок. Наведу приклад, якщо в нашому відділені 25 людей, і за рік виписується 20 хворих, а вони виписуються лише, коли їхній життєвий шлях закінчується, то вони фінансують лише ті 20 випадків, а інші 25, які лежать місяцями, а то й роками, вважаються не їхньою справою. Вони вважають, що це не вони мають фінансувати, а місцева влада чи доброчинні організації. Вони вбачають свою функцію тільки у мінімальному фінансуванні. Але це неправильно, адже тим хворим постійно потрібен догляд, їм треба кожен десь їсти, їх потрібно лікувати. Це не тільки ці 20 померлих, це живі люди, яким потрібен догляд кожен день.

Громадське радіо зв’язалося із  Національної службою здоров’я, аби отримати коментар з цього приводу. З нами на зв’язок вийшла керівниця пресслужби НСЗУ Лілія Гудзь, яку ми розпитали, як уявляють паліативну допомогу в НСЗ.

Лілія Гудзь: Про те, що Національна служба здоров’я розуміє важливість паліативної допомоги, говорить те, що вперше в Україні на цей рік закладені окремі 350 мільйонів гривень на фінансування саме паліативної допомоги – як стаціонарної, так і мобільної. Це утримання пацієнтів в стаціонарах, а також надання паліативної допомоги пацієнтам, які хочуть залишатися вдома в цей останній період свого життя.

Звичайно, ця допомога є на перетині соціальних послуг і медичних послуг, і в усіх країнах світу вона фінансується з різних джерел. Так буде відбуватися і в Україні. Але наразі ми розуміємо важливість виділити ці окремі кошти, і заклади будуть працювати за контрактом з НСЗУ. Одне з джерел фінансування закладу буде контрактне надання таких послуг з Національної служби здоров’я України.

Журавнівська міська лікарня законтрактувалася з нами на три пакети надання послуг: стаціонарна паліативна допомога, мобільна паліативна допомога і амбулаторна допомога. Загальна сума контракту – 638,5 тисяч гривень. Це одне джерело доходу. Потім ми додатково перерозподілили з нашого бюджету 900 мільйонів гривень, і відправили їх в регіональну субвенцію на підтримку малопотужних лікарень, особливо на час пандемії. Ці 900 мільйонів пішли в області, зокрема і у Львівську область, і за рішенням місцевої влади, вони будуть розподілені в ті лікарні, які потребують підтримки на час пандемії, і взагалі які потребують дофінансування з боку місцевих бюджетів. Це ще одне джерело доходу для закладів. Таким чином складається структура доходу закладу з різних джерел, і таким чином буде фінансуватися така допомога.

Я не думаю, що в Журавнівській міській лікарні було зменшення бюджету аж в 10 разів, але справді зменшення тарифу було. Я можу пояснити, з чим це пов’язано. Коли складався бюджет коштів на програму медичних гарантій, цей бюджет розраховувався на основі статистичних даних про надання такої допомоги, про кількість послуг паліативної допомоги в Україні за тією статистикою, яка в нас є, а також дані міжнародних практик, які говорили про потребу в таких послугах в Україні. Ми порахували бюджет, з огляду на це, і цей бюджет був затверджений Верховною Радою.

Коли заклади почали подаватися з нами на контракт, вони заявили значно більшу кількість послуг, ніж та, яка була прогнозована на основі наявної статистики і міжнародних практик. Тому що ми працюємо в рамках вже визначеного бюджету, отже були змушені зменшити тариф, але не в 10 разів. Наскільки я знаю, був зменшений тариф на 40-50%.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.