Павло Клімкін: Я вважаю, що в нас з Білоруссю і білорусами найбільше спільного. Українська і білоруська збігаються на 86 %, це фантастична річ. Важливо зараз підтримати білорусів, вони потім будуть згадувати це дуже довго.
Дмитро Бєлобров: Нинішні наші взаємини з Білоруссю і реакція на білоруські протести — наскільки вони адекватні, як до найближчих сусідів?
Павло Клімкін: Ми пасемо задніх — це думка людей, з якими я спілкуюсь у ЄС, США. Так, потрібно мати обережну позицію, але обережна позиція не означає ніяка позиція. Ми можемо казати серйозні речі обережно, але дуже чітко. Те, що відбулось в Білорусі сьогодні не було ані вільними, ані чесними, ані виборами. Тому питання — визнавати чи не визнавати це не питання.
Лукашенка зливають всі — так само Кремль. Він дістав Кремль, Путіна своїми маневрами. Кремль буде торгуватись стосовно того, щоб реально покласти свою лапу на Білорусь. Лукашенко не дає зробити ті військові бази, які хоче зробити Путін. Кремль хоче накласти лапу на всі підприємства, які ще є. Білорусь — це унікальна економічна модель, без приватизованих підприємств. Я вважаю, що Путін ще не полишив ідеї про створення нової держави, до якої має увійти Білорусь.
Слова дуже важливі в міжнародній політиці, білоруси чекають від нас підтримки. Має бути якась активна політика. Вашингтон розмовляє з Москвою, щось робить Європейський Союз, а де Україна в цьому? України аж ніяк немає, це сумно.
Єлизавета Цареградська: Чи вважаєте ви можливою відкриту російську агресію проти Білорусі?
Павло Клімкін: На сьогодні Путін буде діяти інакше — намагатися в цій грі прибрати Лукашенка і поставити керувати Білоруссю внаслідок начебто демократичних виборів ту частину білоруської опозиції, з якою він домовиться і яку буде контролювати — це опція номер 1. Відкрита агресія можлива, але це опція номер 2.
Єлизавета Цареградська: На початку протестів частина українців часто висловлювалась, що Лукашенко проукраїнський, а новий кандидат — незрозуміло хто. Як ви дивитесь на цю тезу?
Павло Клімкін: Потрібно дивитись в майбутнє. Лукашенко вже минуле. В мене питали про можливість Венесуельського варіанту, я вважаю, що він не можливий на сьогодні у Білорусі. Навколо Білорусі буде скоріше за все якась форма домовленості між Росією, США і ЄС. Для нас це не є добре, є велика загроза. Я не виключаю тимчасового варіанту, як з Мадуро у Венесуелі. Я думаю, що Лукашенко довго не протримається, він живе в якомусь паралельному світі. Якщо ж утримається — це дорога для Білорусі в нікуди.
Протести в Білорусі не є антиросійськими. Пам’ятаєте наш Майдан після непідписання асоціації? Це було зовсім інше. Це реальний протест проти Лукашенка, який спочатку дістав, а потім почав бити людей по голові. Це не є протест проти Росії, проти чинної соціальної моделі. Багатьом білорусам це подобається — працювати на одному підприємстві все життя. Не проводьте прямих паралелей між Майданом і тим, що зараз відбувається, Білорусь інша.
Наша стратегічна мета — європейська Білорусь, але тактична мета — зробити так, щоб в Білорусі не ставало більше Росії. Це питання нашого існування.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.