Євген Савватєєв: У питаннях миру на Донбасі громадська думка впливає на політику держави чи навпаки державна політика хоче вплинути на громадську думку?
Олексій Гарань: Безумовно і те, і те. Навіть авторитарні режими змушені прислуховуватись до того, що думають їхні громадяни. Адже існують вибори, люди можуть виходити на протести. Громадська думка, безумовно, впливає. З іншого боку, влада намагається маніпулювати, спрямувати цю громадську думку на свою користь.
Нинішня влада є «рейтингово залежною» від громадської думки, бо президент Зеленський та його команда дуже орієнтуються на те, що про них думають. Це могло б бути й непогано, але проблема в тому, що дії нинішньої влади насамперед орієнтовані на те, щоб здобути популярність, при чому часто за будь-яку ціну, а це може призводити до невиправданих, поспішних рішень, у тому числі й у питанні Донбасу.
Читайте також: Гарань: Дії нинішньої влади орієнтовані на те, щоб здобути популярність за будь-яку ціну
Це дослідження Центру Разумкова підтверджує ті тенденції, які фіксувалися іншими дослідженнями. Я б взяв для себе дві ключові цифри. Всі виступають за мир, президент Зеленський теж хоче миру. Він не завжди розуміє, як його можна досягти так, щоб не призвести до поступок з українського боку. Для мене в цьому дослідженні є дві ключові цифри – це варіанти повернення територій окупованого Донбасу, на яких умовах.
50% громадян вважає, що окупований Донбас має повернутися на умовах, які були до війни. Тобто, що у Донбасу не має бути якихось привілеїв чи статусів. Хай вертаються й отримують всі ті права, які зараз регіони й громади отримують в умовах децентралізації, яка відбувається по всій Україні. Ще 25% кажуть, що це припустимий варіант.
Натомість якщо ми візьмемо альтернативу – особливий статус, то за це виступає лише 13% громадян.
Євген Савватєєв: Наскільки такі дані впливають на позицію учасників «нормандського формату» — Франції та Німеччини?
Олексій Гарань: Вони показують, що ми не можемо пригальмувати конфлікт за будь-яку ціну, бо це призведе до нерозуміння в самому українському суспільстві. Уявляємо ситуацію: президент Зеленський погоджується на умови Путіна, бойовиків і каже: «Я приніс мир, уже не стріляють. Для цього ми погодилися на умови Путіна».
Є одна тривожна цифра в цьому дослідженні. Це те, що коли людей питають, чи готові вони піти на повну амністію бойовиків чи постачання води в окупований Крим, люди кажуть, що не готові. А коли питаєш, чи готові вони заради миру на прямі контакти, переговори з бойовиками, то тут думка розколюється. Громадська думка щодо діалогу з бойовиками заради миру розкололася: це 40% на 40%. 40% каже, що це важливий крок до відновлення миру, і 40% каже, що це одностороння поступка з боку України, яка не сприяє врегулюванню конфлікту. Ця цифра є небезпечною, адже це якраз те, чого хоче Росія.
Мета Росії – перенести переговори з «нормандського формату» в Мінськ, бо там є невизнані представники ОРДЛО. Вони формально там не фігурують, бо це Тристороння контактна група – Україна, Росія, ОБСЄ. Росія хоче зробити акцент насамперед на переговорах в Мінську. Там з’являються періодично так звані «мирні плани бойовиків», як з’явилися зараз. Ми маємо бути дуже уважними – ніяких «мирних планів бойовиків» бути не може, ми не ведемо з ними прямих переговорів. Росія нас намагається в цю пастку заманити й таким чином змінити загальний контекст. Дуже важливо, щоб українська влада на це не піддавалась.
Дослідження Центру Разумкова Фактор громадської думки у формуванні політики врегулювання російсько-українського конфлікту: можливості та ризики.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS